Вирок № 16817041, 12.05.2011, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

                                                                                                     Справа № 1-109/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року                                                   Конотопський міськрайонний суд Сумської області           

          Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого           Семенюк І.М.

при секретарі           Подейко Т.С.

за участю прокурора           Удод О.В.

захисника           ОСОБА_1

потерпілого                     ОСОБА_2

представника потерпілого           ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, безробітного з 04 січня 2011 року, раніше судимого 5.03.2008 року Конотопським міськрайонним судом за ст.186 ч.2 КК України з застосуванням ст.ст.69 КК України до двох років позбавлення волі ,-

          в скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України

                               встановив :

          Підсудний ОСОБА_4 03 грудня 2010 року в м. Конотопі шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном повторно.

          Злочин було скоєно при слідуючих обставинах:

          Підсудний ОСОБА_4, будучи раніше судимим за ст.186 ч.2 КК України, 03 грудня 2010 року приблизно о 12 годині, перебуваючи на території ПТУ-20 в м. Конотоп ,зустрів свого знайомого ОСОБА_2, у якого був мобільний телефон. Він вирішив заволодіти його телефоном, і з цією метою, зловживаючи довірою ОСОБА_2А , попросив у нього, щоб той дав йому телефон на 7 днів. ОСОБА_2 не відмовив та дав йому свій мобільний телефон «Нокіа 5130», імей 358318036371098, вийнявши свою сім-карту з мобільного оператора “Київстар” та карту пам”яті . Одразу після цього ОСОБА_4 в районі колієпроводу продав вказаний телефон невстановленій особі за 450 гривень, виручені гроші витратив на власні потреби. В обумовлений строк, чі пізніше ні телефон, ні гроші потерпілому не були повернуті. Після того, як ні гроші , ні телефон не були повернуті, не дивлячись на вимогу ОСОБА_2А , його мати ОСОБА_3 звернулася до міліції, після чого 14.01.2011 року підсудний ОСОБА_4 придбав для ОСОБА_2 новий аналогічний телефон і віддав.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 214 від 18.01.2011 року вартість мобільного телефону становить 794 гривні.

Підсудний ОСОБА_4С винним себе визнав частково і показав, що він 3 грудня 2010 року близько 12 години 00 хвилин перебуваючи на території ПТУ-20 в м. Конотоп зустрів свого знайомого ОСОБА_2А , і спитав у нього чи не може він дати йому свій мобільний телефон для того, що покористуватись ним до 10.12.2010року. ОСОБА_2А погодився та дав йому свій мобільний телефон «Нокіа 5130» , вийнявши свою сім-карту мобільного оператора “Київстар” та карту пам”яті . Після цього він пішов до ломбарду в магазині “Надія” , де йому за даний телефон запропонували 400 гривень. В цей же час до нього підійшов незнайомий чоловік і запропонував йому за телефон 450 гривень . Він погодився , продав телефон за вказану суму , гроші витратив на власні потреби .10.12.2010 року до нього прийшов ОСОБА_2 додому , запитав про борг, а він попросив зачекати ще тиждень. З 10.01.2011 року до 13.01.2011 року він відбував адміністративний арешт і в цей період працівник міліції йому повідомив, що відносно нього порушено кримінальну справу по факту шахрайства. 14.01.2011 року він повернув ОСОБА_2 такий самий телефон, який купив за його гроші в магазині “Глобус”. У тому , що сталося розкаюється.

          Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 3 грудня 2010 року близько 12 години 00 хвилин перебуваючи на території ПТУ-20 в м. Конотоп зустрів свого знайомого ОСОБА_4, який попросив у нього мобільний телефон покористуватися до 10.12.2010року. Він погодився і дав йому свій мобільний телефон «Нокіа 5130» , вийнявши свою сім-карту мобільного оператора “Київстар” та карту пам”яті .Вони домовились, що 10.12.2010 року ОСОБА_4 мобільний телефон йому поверне. 10.12.2010 року він прийшов до ОСОБА_4 додому , спитав про борг, і ОСОБА_4 сказав, що дав його телефон своєму знайомому, попросив зачекати ще пару днів. Через пару днів ОСОБА_2 знову прийшов до ОСОБА_4 додому за телефоном, але натомість отримав аналогічну відповідь — зачекати ще пару днів. Так він чекав до кінця грудня 2010року, а потім його мати звернулася до міліції і в цей же день сім”я ОСОБА_4 придбала та віддала йому новий аналогічний телефон. На даний час претензій до ОСОБА_4 не має.

          Представник потерпілого ОСОБА_3 пояснила, що 03.12.2010 року ввечері її син ОСОБА_2 повідомив їй, що приблизно о 12 годині цього дня до нього біля входу в корпус ПТУ 20 підійшов його знайомий ОСОБА_4 та попросив у нього мобільний телефон для того, що покористуватись до 10.12.2010р. 10.12.2010 року син сказав, що ОСОБА_4 телефон йому не повернув, попросив почекати ще. Так вони чекали до кінця грудня 2010 року , а 13.12.2010 року вона звернулася до міліції. 14.01.211 року сім”я ОСОБА_4 ОСОБА_4 придбала та віддала сину новий аналогічний телефон. Претензій до ОСОБА_4 не має.

          Свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували на обліку в міліції. До них звернувся ОСОБА_2 І повідомив, що ОСОБА_4 узяв у нього телефон ніби-то покористуватися і не повернув більше місяця. Вони зателефонували матері неповнолітнього ОСОБА_2А ОСОБА_3В.і з”ясувалося, що вона про це знає. Пізніше вона подала заяву . Заходів впливу до них не застосовували.

          Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 03.12.2010 року до нього прийшов його друг ОСОБА_2 І розповів, що у нього ОСОБА_4 узяв покористуватись мобільний телефон до 10.12.2010 року, але в зазначений термін телефон не віддав, пояснивши, що дав його покористуватись своєму другові, обіцяв повернути , коли друг повернеться з іншого міста. Подібна ситуація повторювалася кілька разів, і кожного разу ОСОБА_4 казав ОСОБА_2 теж саме.

          Незважаючи на частковість визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, його вина повністю доводиться матеріалами справи : протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4С.(а.с27),з якого вбачається, що між ними була домовленість про те, що ОСОБА_4С покористується телефоном і поверне його ОСОБА_2 10.12.2010 року , протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4С.(а.с62), з якого вбачається , що ОСОБА_4 під час його допиту пояснював, що мав борг, а тому , шоб його відшкодувати вирішив взяти у кого небудь зі знайомих мобільний телефон на умовах тимчасового користування, а потім продати або здати в ломбард , із вироку суду від 5 березня 2008 року вбачається, що ОСОБА_4 засуджувався за ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 48), висновком товарознавчої експертизи(а.с. 33-35), з якого слідує, що вартість мобільного телефону становить 794 гривні.

Аналізуючи досліджені докази , суд дійшов висновку, що вони є послідовними, такими, що доповнюють один одного і доводять вчинення інкримінованого підсудному злочину умисно шляхом зловживання довірою потерпілого повторно.

Таким чином вина ОСОБА_4С повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст.190 ч.2 КК України, так як він шляхом зловживанням довірою заволодів чужим майном повторно .

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.Обставинами, що пом”якшують покарання, суд визнає , що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому злочині, має молодий вік .Крім того, судом враховано, що потерпілий претензій до нього не має.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, обставини справи і наставші наслідки, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4С покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст.321 – 324 КПК України,

                     Засудив:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити раніше встановлений - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України на рахунок 31256272210011, код 25574892 , МФО 837013 УДК в Сумській області вартість товарознавчої експертизи 103 грн. 20 коп .          

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя Семенюк І. М.