Рішення № 16805655, 20.06.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-655/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Повалій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи органу опіки та піклування Малиновської райадміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси, 24.06.2008 року звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Обгрунтовуючи вимоги позовної заяви позивачка зазначила, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого у них народились двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

04.10.2007 року, шлюб між сторонами розірвано, після розірвання шлюбу відповідач не приймає участі в утриманні дітей, необхідної матеріальної допомоги не надає, позивачка просила стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1\3 частини від усіх видів доходу відповідача.

Згодом позивачка уточнила позовні вимоги, згідно яких за наведеними обґрунтуваннями просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, з дати подання позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву, згідно якої просив визначити місце постійного проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження разом з ним, за адресою АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи вимоги поданого зустрічного позову, відповідач зазначив, що він є власником зазначеної квартири, повністю несе витрати на утримання дітей, має намір продовжувати утримувати дітей у майбутньому. Відповідач в своїх уточненнях також зазначив, що позивачка по справі принижує гідність дітей, бє їх та ображає, незважаючи на добре ставлення останніх до навчання та до інших сімейних обовязків, враховуючи викладене, просив визначити місце проживання дітей з ним.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_5, у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, просили їх задовольнити, заявлений зустрічний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_6, позовні вимоги про стягнення аліментів не визнали, зазначаючи, що ОСОБА_2 постійно утримує дітей, витрачає кошти як на їх матеріальне забезпечення так і на духовних розвиток, тому просили відмовити у позові, зустрічні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином , причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, вислухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідка, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

З свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 07.12.2007 року Тираспольським відділом ЗАГС ПМР, вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 04.10.2007 року, актовий запис №646.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, встановлено, що їх батьком є ОСОБА_2, а матірю - ОСОБА_1.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03.04.2009 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.05.2009 року.

Право власності за зазначеним рішенням суду було зареєстроване у КП «ОМБТІ та РОН»за № 359, в книзі 39 доп.к-100, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23493429 від 05.08.2009 р.

Відповідно до довідки про склад сімї та реєстрацію №6 від 10.01.2011 року, ОСОБА_2, ОСОБА_1, зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності по Ѕ частині, також у вказаній квартирі зареєстровані їхні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно довідки ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» у 2008 році ОСОБА_2, працював на посаді інженера 1-ї категорії сектору комутаційних систем відділу ТО на інтеграції мережі технічного департаменту філії ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»у м. Одесі, з окладом 6300 гривень. Відповідно до наказу №79-к про припинення трудового договору від 29.03.2010 р., ОСОБА_2 був звільнений із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»у м. Одесі 29.03.2010 році у звязку зі скороченням штату, згідно п.1, ст.40 КЗпП України.

Судом встановлено, що відповідач періодично проводить час з дітьми, турбується про їх духовний розвиток, інколи купує продукти харчування, іграшки відвідує з ними розважальні заклади (кінотеатри, дитячий театр, дельфінарій і т.п.).

З пояснень ОСОБА_2, в судовому засіданні встановлено, що він в кв. АДРЕСА_1 не проживає, у звязку із спірними правовідносинами із ОСОБА_1, іншого постійного житла у нього немає, відповідач вказав, що на утримання дітей, він витрачає щомісяця приблизно 800 гривень.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що періодично приходить до позивачки, за місцем проживання - за адресою АДРЕСА_1, відповідача ОСОБА_2 там не бачила, він не проживає з сімєю, про дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 турбується їх мати ОСОБА_1, батько бачиться з дітьми виключно на святкові (вихідні) дні, основні витрати з утримання дітей несе мати.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»п.16 встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

Пунктом 17 визначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

З досліджених обставин судом встановлено, що між сторонами існують спірні правовідносини щодо утримання дітей, мати не отримує постійної матеріальної допомоги від батька дітей, тому наполягає на стягненню з нього аліментів.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 1 статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України враховує матеріальне положення платника аліментів і доходить до висновку про те, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дітей.

Оскільки стягнення аліментів є заходом захисту прав неповнолітніх дітей, стягнення аліментів на постійній основі унеможливить вплив таких факторів - як погіршення відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - на утримання дітей з боку відповідача, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають частковому задоволенню.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних, відповідних доказів, щодо його доводів про протиправні дії ОСОБА_1 стосовно дітей, подані ним в якості доказів: виписка з амбулаторної карти сина ОСОБА_3, та його щоденника, суд не приймає до уваги, в звязку із відсутністю доказів причинного звязку із наведеними відповідачем доводами.

Згідно ст. 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

З урахуванням наведеної норми закону обовязковою умовою подання позову щодо визначення місця проживання дітей є окреме проживання батьків.

Орган опіки піклування Малиновської райадміністрації Одеської міської ради своїм висновком №Ч-2505/1,2,3/060-1 від 15.10.2008 р. вказав, що у звязку з мешканням батьків разом в одній квартирі АДРЕСА_1, немає необхідності встановлювати місце мешкання малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з одним із батьків.

Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню. Крім того, у сімейному праві встановлений принцип пріоритетності материнського виховання, який встановлено міжнародними договорами, а саме п. 6. Декларації прав дитини, затвердженої резолюцією ООН 20.11.1959 року, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, окрім випадків коли маються виключні обставини, бути розлучена з матірю.

З аналізу зібраних доказів, суд не вбачає, наявність таких виключних обставин, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з ним немає.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, матеріальне становище відповідача, керуючись засадами справедливості та розумності, суд вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання дітей у розмірі 1000 гривень щомісячно, до досягнення повнолітнього віку та відмовити ОСОБА_2 у визначенні місця проживання дітей з ним.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 367 ч.1 п. 1 ЦПК України, ст.ст. 19, 160, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, 1974 року народження, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, щомісячно аліменти в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень, починаючи з дати надходження позовної заяви до суду, а саме з 24.06.2008 року, до досягнення повнолітнього віку ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: судовий збір в розмірі 8,50грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в розмірі 120грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи органу опіки та піклування Малиновської райадміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.В. Жуган