Рішення № 16801478, 31.03.2011, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 2-60/11 / року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЯМ УКРАЇНИ

28.02.2011 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

повна назва суду

в складі: головуючого судді Драгомерецької К. П судді ___________

судді _______

при секретарі Марченко Н. Б.,

з участю прокурора Хлівної Д.В.

та адвоката (ів)

представника громадськості

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Котовську, Одеської області

цивільну справу за позовом

Котовського міжрайонного прокурору Одеської області

в інтересах Держави Україна

в особі

Котовського відділення № 2823

ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»

до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Про стягнення боргу

в с т а н о в и в:

Котовський міжрайпрокурор звернувся до суду в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі Котовського відділення № 2823 ВАТ «Державний ощадний банк України»з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом з останніх у солідарному порядку в сумі 67 398 гривень 18 копійок, стверджуючи, що 13 червня 2006 року між Котовською філією- відділенням № 2823 ВАТ «Державний ощадний банк України»та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 227-Н, відповідно до якого банк надав останній кредит в сумі 88 375 гривень строком до 13 червня 2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15%. 13 червня 2006 року між Котовською філією-відділенням № 2823 ВАТ «Державний ощадний банк України»та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 227-Н, відповідно до якого, ОСОБА_3 відповідає по всіх зобовязаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2 В якості забезпечення кредиту наданого ОСОБА_2 зобовязано щомісячно, не пізніше останнього числа кожного місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту в сумі 1472,92 грн. починаючи з липня 2006 року шляхом внесення готівки до каси Котовського відділення № 2823 Ощадного банку або шляхом перерахувань відповідно до п. 1.4 Кредитного договору. Але, позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за договором належним чином не виконувала, у звязку із чим станом на 04.02.2010 і виникла вищевказана заборгованість. Повернення банку наданого позичальнику кредиту забезпечено договором іпотеки від 13.06.2006 р., який є невідємною частиною кредитного договору. Згідно договору іпотеки ОСОБА_2 передала в заставу нерухоме майно, а саме, домоволодіння з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно повідомлення представника Банку від 28.02.2011 р. № 199, Котовське відділення № 2823 було ліквідовано і назву змінено з 05.02.2011 року на Територіальне відокремлене без балансове відділення № 10015/0365.

Представник ВАТ «Державний Ощадний банк України»в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10015/0365 за довіреністю від 07.10.09 р. ОСОБА_4 посилаючись на викладені обставини просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі у судове засідання не зявилися. Викликалися неодноразово до суду судовою повісткою за вказаною у позові адресою місця мешкання: АДРЕСА_1. Поштові повідомлення поверталися до суду з відміткою про закінчення терміну їх зберігання. В матеріалах справи є поштові повідомлення, в яких міститься відмітка про його їх отримання, зроблена особисто відповідачами. Згідно повідомлення адресного столу м. Котовська, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

На виконання вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судові повістки надсилалися за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Також, у п. 5 ст. 74 ЦПК України зазначено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд вважає неявку відповідачів у судове засідання неповажною, оскільки суд належним чином сповістив їх про явку до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки у судове засідання відповідача, належним чином сповіщеного та який не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних в справі доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК України), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник Банку не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

13 червня 2006 року між Котовською філією- відділенням № 2823 ВАТ «Державний ощадний банк України»та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 227-Н, відповідно до якого банк надав останній кредит в сумі 88 375 гривень строком до 13 червня 2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % (відповідно до п.п. 1.1,1.6,1.6.1,1.6.1.2,1.6.1.3 Кредитного договору).

Згідно до пункту 1.4 договору ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання щомісячно, не пізніше останнього числа кожного місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту в сумі 1 472 грн. 92 коп. починаючи з липня 2006 року шляхом внесення готівки до каси Котовського відділення № 2823 Ощадного банку або шляхом перерахувань (п. 1.4 Кредитного договору).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

З метою належного виконання боржником ОСОБА_2 своїх договірних зобовязань, 13 червня 2006 року між Котовською філією-відділенням № 2823 ВАТ «Державний ощадний банк України»та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 227-Н, відповідно до якого, ОСОБА_3 відповідає по всіх зобовязаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2 (п.п. 3.1,3.2 Договору поруки).

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за невиконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязань боржником.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.ст. 526,527,629 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідно до п. 4.1.1 та 1.7 Кредитного договору № 227-Н від 13.06.2006 р. та ч. 4 ст. 225 ЦК України, за невиконання, або неналежне виконання взятих на себе зобовязань, боржник зобовязується сплатити на користь банку пеню та прострочену заборгованість по процентам та по основній сумі кредиту.

Встановлено, що позичальник ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, у звязку з чим, станом на 04.02.2010 року виникла заборгованість в загальній сумі 67398 грн. 18 коп., з яких 48939 грн. 88 коп. заборгованість по кредиту; 10006 грн. 24 коп. по нарахованим процентам за користування кредитом; 8452 грн. 06 коп. нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Повернення банку наданого позичальнику кредиту забезпечено також договором іпотеки від 13 червня 2006 р., який є невідємною частиною кредитного договору. Згідно договору іпотеки, ОСОБА_2 передала у заставу нерухоме майно, а саме, домоволодіння з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Вимога Банку щодо погашення боргу залишена без відповіді та задоволення.

На підтвердження своїх вимог, позивачем надано до суду відповідні розрахунки заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 не була погашена заборгованість перед банком відповідно до кредитного договору, що підтверджується зібраними доказами, суд вважає, що заявлена банком вимога про її стягнення з відповідачів у солідарному порядку є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509,525,526,ч. 1 ст. 527, 550,625,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 15,30,209,212,213,214,215,226,228,233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурору Одеської області в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10015/0365 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 227-Н від 13.06.2006 р. в сумі 67 398 (шістдесят сім тисяч триста девяносто вісім) гривень 18 копійок задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Білине Балтського району Одеської області, інд. № НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Петрівка Котовського району Одеської області, інд. № НОМЕР_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»(р/р 37390900053651 МФО 328845 инд. код 09328601) заборгованість за кредитним договором № 227-Н від 13.06.2006 р. в розмірі 67 398 (шістдесят сім тисяч триста девяносто вісім) гривень 18 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 державне мито на користь держави в сумі 674 (шістсот сімдесят чотири) гривні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь УДК у Котовському р-ні ГУДКУ в Одеській області поточний рахунок № 31217259700019 м. Котовськ 21081100, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄРДПОУ 23214672 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії та у випадку якщо ним не було подано до суду першої інстанції у встановлені ст. 228 ЦПК України строки заяви про його перегляд.

Суддя -