Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2011 № 52/56
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Чорногуза М.Г
суддів: Сухового В.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі:
в судове засідання зявились представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 33-21/29 від 04 січня 2011 року),
від відповідача: Щербатюк Р.А. (директор),
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт»,
на рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2011 року,
у справі № 52/56 (суддя Чебикіна С.О.),
за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м.Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт», м. Київ,
про стягнення 6514 грн. 50 коп.,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Техно Концепт» про стягнення грошових коштів (а.с. 5-9).
Рішенням господарського суду міста Києва від 06 квітня 2011 року по справі № 52/56 позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ «Техно Концепт»на користь ПАТ «УкрСиббанк» 6 514 грн. 50 коп. авансу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 152-154).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою від 25 квітня 2011 року за № 25/04/2, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06 квітня 2011 року у справі № 52/56 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на листи № 121 від 03 березня 2008 року, № 1011 від 23 травня 2008 року, № 226 від 31 грудня 2008 року, № 317 від 05 січня 2009 року та лист прийнятий позивачем 10 лютого 2009 року та вважає, що прострочення виконання робіт сталося з вини позивача.
Також, відповідач посилається на те, що трок робіт був розрахований до 31 грудня 2008 року, термін довіреності, виданої позивачем 25 жовтня 2006 року, закінчився 20 квітня 2007 року, в чому відповідач вбачає порушення умов Договору позивачем.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 травня 2011 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 06 червня 2011 року.
У судовому засіданні 06 червня 2011 року позивач надав колегії суддів апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує твердження відповідача в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року розгляд справи № 52/56 було відкладено на 20 червня 2011 року, у звязку з незявленням представника скаржника у судове засідання.
В судовому засіданні 20 червня 2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 04 липня 2011 року.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06 квітня 2011 року у справі № 52/56 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні 04 липня 2011 року проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. При цьому представник наголосив, що сума авансу є збитками, які виникли у звязку з невиконанням відповідачем обовязків за Договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 04 липня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
20 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» (замовник) та ТОВ «Техно Концепт» (підрядник) було укладено договір підряду на проведення робіт №3.Б.16/201-202 (надалі Договір) (а.с. 9-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 2) замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати наступні роботи та надати послуги:
виконати проектні роботи по цьому Договору відповідно до вихідних даних, в межах установлених строків і ціни;
виготовити проектно-кошторисну документацію (проект) на виконання будівельно-монтажних робіт в приміщеннях №201 та № 202, що належать ЗАМОВНИКУ та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бойченка Олександра, будинок № 16 (далі - об'єкт) під відділення АКІБ „УкрСиббанк";
погодити готову документацію із ЗАМОВНИКОМ;
забезпечити належну якість проектно-кошторисної документації, відповідність її установленим технічним вимогам;
погодити проектно-кошторисну документацію у відповідних державних органах та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не обмежуючись такими: районним органом містобудування та архітектури, районною санітарно-епідеміологічною службою, органом пожежного нагляду, Київенерго, Держнаглядохоронпраці, НДІпроектреконструкція, власником будинку, Службою Київдержекспертиза (за необхідністю) тощо;
отримати в установленому порядку відповідні висновки;
звернутись до Дніпровської РДА з проханням надати дозвіл на затвердження проекту;
отримати Розпорядження Дніпровської РДА щодо дозволу на затвердження проекту;
передати ЗАМОВНИКОВІ готову проекгно-кошторисну документацію;
отримати у відповідних державних органах дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації;
провести дії щодо прийняття в експлуатацію об'єкту після будівельних робіт, здійснених відповідно до проектно-кошторисної документації;
отримати для Замовника акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкту органом державної влади;
подати до БТІ необхідні документи та отримати в БТІ нову технічну документацію на об'єкт;
отримати нові правовстановлюючі документи на об'єкт;
гарантувати Замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленого за Договором проекту;
не передавати без згоди Замовника проект іншим особам;
оформити необхідну документацію по оформленню права користування земельною ділянкою для вводу в експлуатацію відділення банку.
Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили, що ціна виконання робіт за згодою сторін визначена у розмірі 65145 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 2) замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 39087 грн. 00 коп. в два етапи:
- першу частину авансу у розмірі 32572 грн. 50 коп. в строк до 11 грудня 2006 р.;
- другу частину авансу у розмірі 6154 грн. 50 коп. в строк до 15 жовтня 2008 р.
Позивач платіжним дорученням № 05 від 11 грудня 2006 року перерахував 32572 грн. 50 коп. авансу, а платіжним дорученням № 0002149202 від 21 жовтня 2008 року перерахував 6514 грн. 50 коп. (а.с. 19).
До пункту 1.3 Договору неодноразово вносились зміни, зокрема, договором було передбачено, що термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1. цього договору, у повному обсязі встановлений по 20 квітня 2007 року, додатковою угодою № 1 від 18 квітня 2007 року строк встановлено по 08 серпня 2007 року, а додатковою угодою №2 від 30 вересня 2008 року термін - по 31 грудня 2008 року (а.с. 15-17).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
23 листопада 2006 року сторони підписали акт № 8 приймання-здачі виконаних робіт на суму 32572 грн. 50 коп., тобто на суму першої частини авансу (а.с. 18).
Однак, роботи на другу частину авансу, які повинні бути виконані у термін по 31 грудня 2008 року, виконані не були. Відповідачем не надано підписаного сторонами договору акту приймання здачі виконаних робіт на суму 6514 грн. 50 коп., а відтак не спростовано тверджень позивача щодо неналежного виконанні відповідачем умов Договору.
Частинами 1 та 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що «Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.»
Аналогічні норми містяться і в статті 188 ГК України, крім того частинами 2-4 встановлено, що «Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду». Отже договір може бути розірваним лише за згодою сторін або за рішенням суду.
Відповідно до п. 6.5 Договір діє з моменту підписання його сторонами до повного виконання сторонами своїх зобовязань по ньому.
Згідно з п. 6.1 Договору внесення змін та доповнень до Договору, дострокове його припинення сторони оформлюють додатковою угодою.
Листом № 21-03/3310 від 22 лютого 2010 року позивач запропонував розірвати Договір та вимагав повернути суму авансу у розмірі 6514 грн. 50 коп. (а.с. 20).
Однак, в матеріалах справи № 52/56 відсутні відомості щодо згоди відповідача на пропозицію розірвати Договір та додаткової угоди про його розірвання, як того вимагає п. 6.1 Договору.
Також відсутні відомості щодо розірвання Договору в судовому порядку, а в даній справі вимоги про розірвання договору позивачем не заявлялося.
Тобто, договір не розірвано, не визнано недійсним та остаточно не виконано, а тому не вважається припиненим та діє до теперішнього часу.
Твердження місцевого господарського суду у рішенні про відому позивача від прийняття виконання, в звязку з втратою до нього інтересу в листі № 21-03/3310 від 22 лютого 2010 року, не знайшли свого підтвердження у тексті згаданого листа та матеріалах справи.
Позивач не надав доказів надсилання відповідачу листа, в якому зазначено, що зобовязання втратило для нього інтерес, він відмовляється від прийняття виконання і вимагає відшкодування збитків.
Слід також наголосити, що повернення авансового платежу не повязано з відшкодуванням збитків, оскільки відповідно до глави 25 Господарського кодексу України «збитки - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною», а аванс це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами. Отже, до спірних правовідносин не можна застосовувати приписи ч. 3 статті 612 ЦК України.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В розділі 5 Договору сторонами передбачена відповідальність за неналежне виконання умов Договору, зокрема, порушення строків виконання підрядником робіт. Однак, умовами Договору не передбачено, можливості одностороннього розірвання цього Договору на підставі невиконання підрядником своїх зобовязань.
Тому наявності діючого договору, підстави для стягнення з відповідача авансового платежу відсутні.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дав неправильну юридичну оцінку дослідженим доказам у результаті чого висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт» підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2011 року необхідно скасувати у звязку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт» на рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2011 року у справі № 52/56 задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2011 року по справі №52/56 скасувати.
3.Прийняти нове рішення: «У задоволенні позову відмовити повністю».
4.Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, код 09807750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт»( 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 18, код 3441476) 51 грн. 00 коп. в якості відшкодування витрат на державне мито за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.
5.Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6.Справу № 52/56 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддяЧорногуз М.Г
СуддіСуховий В.Г.
Агрикова О.В.
Судове рішення № 16799099, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 52/56. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: