Постанова № 16798951, 05.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 року                     Справа № 5005/1967/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Науменка І.М.

при секретарі: Колеснику Д.А.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №2940 від 16.06.11, представник;

представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р. у справі № 5005/1967/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 027 грн. 48 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.11 (суддя Ліпинський О.В.) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто 12 027грн. 48 коп. основного боргу, 120 грн. 27 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

-          відповідач особисто не здійснював діяльність з продажу товарів;

-          на накладних відсутній підпис відповідача, який би засвідчував, що саме фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримувала товар, перелічений у накладних;

-          в акті звірки розрахунків відсутній підпис відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення. Водночас просить розглянути справу за відсутності представника товариства.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню беручи до уваги наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд" (продавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 11.08.2009р. № 70/09.

За умовами даного договору продавець зобов'язувався продавати товари для немовлят, а покупець їх купувати (п.1.1 договору).

За період з 01.09.09 по 30.04.10 відповідачу поставлено товар на загальну суму 13227 грн. 48 коп., що підтверджується видатковими накладними від 22.10.09 №№ 0005516, 0005515, від 17.09.09 №№ 0004636, 0004635, від 03.09.09 №№ 0004323, 0004322.

У відповідності з п. 3.6 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент прийому-передачі товару (партії товару).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець сплачує за проданий товар, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 10-ти (десяти) днів після реалізації згідно звіту реалізатора, що складається один раз на тиждень.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, в сумі 1 250 грн.

Доказів погашення решти боргу в сумі 12027 грн. 48 коп. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано.

Оскільки договором, укладеним між позивачем і відповідачем, передбачено врегулювання спорів і суперечок в претензійному порядку (п. 8.1. договору), позивач направив відповідачу претензію від 27.09.10р. № 71 про сплату заборгованості. В претензії позивач пропонував або розрахуватись за поставлений товар або повернути товар позивачу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.           

Пунктом 7.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

В силу ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими з таких підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 існує розгорнутий додаток до акту звірки за поставлені товари (роботи, послуги) взаємних розрахунків станом на 30.04.10, в якому перераховані усі накладні, по яким поставлявся товар, і цей додаток до акту звірки підписаний уповноваженою особою –ОСОБА_3 та скріплений особистою печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.7).

Товар за видатковими накладними, стягнення заборгованості за якими є предметом даного спору, отримав ОСОБА_4 і на цих накладних проставлений штамп магазину "Лапушка", який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

Відповідно п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об’єднань, суб’єктів господарської діяльності.

Згідно листа Міністерства фінансів України від 29.08.05 № 31-04200-30/23-7454/6784 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не являється запереченням факту передачі (поставки) товарів.

Відповідач був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи та обізнаний про наявність конкретної справи у провадженні господарського суду, про що свідчать наявні у справі клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.40) та про відкладення розгляду справи (а.с.45, 46, 50).

За таких обставин будь-яких порушень норм процесуального права з матеріалів справи не вбачається.

В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційною інстанцією не приймаються надані відповідачем довіреність від 22.04.09, видана ОСОБА_3, і витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, тому що заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи викладене висновки господарського суду про задоволення позову є законними і обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя І.М.Науменко

повний текст постанови виготовлений 06.07.11р.