Постанова № 16798941, 04.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року Справа № 5005/711/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),

суддів: Логвиненка А.О., Вечірко І.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

прокурор та представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.11р. у справі № 5005/711/2011

за позовом Прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про зміну умов договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011р. по справі №5005/711/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) позовні вимоги задоволені повністю. Внесено зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 01.08.05р. зареєстрованого за №02555 від 16.08.2005р. укладеного між Дніпродзержинської міської ради та відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського”, виклавши його в наступній редакції: п.4.1. річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виконаної Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок місцевого бюджету.

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд вбачає наявність правових підстав для внесення змін до Договору щодо розміру річної орендної плати, тому заявлені прокурором позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору в позові.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що остаточні правовідносини оренди між сторонами виникли у 2005 році, на момент укладення договір відповідав чинному законодавству. Згідно з Конституцією України та чинним законодавством на правовідносини сторін не можливо розповсюджувати дію нового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.11р., відновлено строк подання апеляційної скарги та прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Слухання справи призначено в судовому засіданні на 29.06.11р. о 12:20год.

В судовому засіданні 29.06.2011 року оголошувалась перерва до 04.07.2011 року на 10:55 год.

Прокурор Заводського району м.Дніпродзержинська у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 04.07.2011р. не з`явився прокурор, представники сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що в судовому засіданні 29.06.2011р. представник позивача був присутній та надав свої пояснення, а також те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі прокурора та представників сторін, які не скористався своїм правом з`явитись в судове засідання.

В судовому засіданні 04.07.2011 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 01.08.2005р. між Дніпродзержинською міською радою та відкритим акціонерним товариством „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського” укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0681га, яка знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Губи,11

Договір укладено на строк до 27.05.2030р.

Відповідно до п.4.1. договору, орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 1192,80грн. без ПДВ, на рік, що становить 99,40грн., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету. Згідно з п.4.4. Договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі в наслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Законом України від 03.06.2008р. № 309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до п. 1 розділу "Прикінцеві положення" набирає чинності з дня його опублікування (дата опублікування 04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину четверту та п’яту ст. 21 Закону України "Про оренду землі" викладено у наступній редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

Згідно п. 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011 року) з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, що діє на час вирішення цього спору, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала ст. 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяв до 01.01.2011р.

Відповідно до приписів ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Крім того, спірний Договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі в наслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського”, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011р. по справі № 5005/711/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2011р. по справі № 5005/711/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Т.Г. Стрелець

Суддя

І.О.Вечірко

Суддя А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 06.07.11р.