Рішення № 16796814, 05.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 липня 2011 р. Справа 8/49/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: приватного підприємства "Світ" (код ЄДРПОУ 31446640, 28122, с. Куцеволівка, вул. Дніпрова, 7, Онуфріївський район, Кіровоградська область)

до: відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719, 24412, с. Війтівка, вул. Леніна, 170, Бершадський район, Вінницька область)

про стягнення 37093,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством “Світ” 26.04.2011р. подано до господарського суду Вінницької області позов про стягнення 37 093,61 грн. з відкритого акціонерного товариства “Птахокомбінат “Бершадський”.

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 13/07 від 13.07.2010 р., позивач поставив відповідачу окремими партіями товар на загальну суму 3 437 222,60 грн.. Відповідач за товар сплатив 3 407 222,60 грн., внаслідок чого заборгував 29 999,40 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього основного боргу в сумі 29 999,40 грн., пені в розмірі 2 003,82 грн., а також відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 1 248,68 грн., 609,74 грн. - 3% річних та 3 231,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 27.04.11 р. порушено провадження у справі № 8/49/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 17.05.11 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 17.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2011 р..

У відзиві № 559 від 02.06.2011 р. на позов відповідач просить зменшити суми пені, штрафу, річних відсотків, а також визнати п.8.4. та п.8.5. договору 13/07 від 13.07.2010 р. недійсними посилаючись на наступне. Права ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" при укладенні договору було порушено. Так, в п.8.4 договору № 13/07 від 13.07.2010 року сказано, що за користування чужими грошовими коштами сторона, що допустила таке користування, виплачує другій стороні проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування такими коштами, п.8.5 договору дублює п.8.4, однак у ньому передбачена відповідальність лише покупця: "В разі прострочення покупцем оплати товару продавець має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати продавцю, тобто у договорі № 13/07 від 13.07.2010 року передбачена подвійна відповідальність покупця за користування чужими грошовими коштами, що не відповідає ст.61 Конституції України згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Таким чином при укладанні договору, а саме п.8.4 та п.8.5 не було дотримано ч. 1 ст.627 ЦК України де передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумнрсті та справедливості і цим порушені їх права, що суперечить ст.13 ЦК України.Штрафні санкції також підлягають зменшенню відповідно до ст.551ч.3 ЦК України, ст.233 ГК України (а.с.30-32).

В судовому засіданні 21.06.2010р. представник позивача суду пояснила, що фактично заборгованість в сумі 29 999,4грн. відповідачем допущена по останній поставці згідно накладної №РН-0000371 від 20.11.2010р. на суму 73 576грн..Так 19.11.2010р. відповідачем було перераховано 80 000грн., з яких частина коштів пішла на оплату раніше поставленого товару , а частині в розмірі 32 854грн. як попередня оплата за поставку від 20.11.2010р..

Ухвалою суду від 21.06.2011 р. за клопотанням представника позивача продовжено розгляд справи на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 05.07.2011 р..

04.07.2011 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення наступного змісту. На виконання умов укладеного між сторонами договору 20 листопада 2010 року позивач поставив відповідачу товар на суму 73 576,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 371 та податковою накладною № 436. Вказаний товар був оплачений відповідачем 19 листопада 2010 року на суму 32 854,00 грн., та 14 грудня 2010 року на суму 10722,00 грн.. 22 червня 2011 року, вже після звернення позивача до суду, відповідач з метою погашення заборгованості перерахував ще 5000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ПП "Світ" від 22 червня 2011 року. Таким чином, сума в розмірі 5 000 гривень згідно ст. 534 ЦК України пішла на погашення 3 % річних в сумі 609,74 грн., відсотків за користування чужими коштами в сумі 3 231,97 грн. та частково пені в сумі 1158,29 грн., з урахуванням вищевказаного, позивач просить суд припинити провадження в справі № 8/49/2011/5003 в частині стягнення з ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський" пені в сумі 1 158,29 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 231,97 грн. та 3% річних в сумі 609,74 грн. (а.с.43,44).

В судове засідання 05.07.2011 р. сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами поштових відправлень за № 3 та № 6 від 23.06.2011 р., з врахуванням та дотриманням строків передбачених ст.69 ГПК України.

В зв'язку з неведеним вище розгляд справи проведено судом за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.07.2010 р. між ПП “Світ” (продавець) та ВАТ “Птахокомбінат “Бершадський” (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 13/07. Договором передбачено наступне: продавець зобов'язується передати (поставити) товар в обумовлений у цьому договорі строк другій стороні - покупцеві товару, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах обумовлених у цьому договорі (п.1.1.); предметом поставки є соєвий жмих, соєве масло (п.1.2.); право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від продавця або передачі його перевізнику в залежності від події, що сталась раніше (п.2.2.); передача товару від продавця покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається; на загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством; дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару продавцем; разом з видатково-прибутковою накладною продавець передає покупцю рахунок-фактуру на оплату поставленої партії товару, строк дії якої обмежується строком, встановленим у цьому договорі для оплати поставленого товару покупцем; якщо протягом тижня після отримання товару покупець не заявив про порушення строку поставки, товар вважається поставленим своєчасно, у відповідності до годи сторін, яка досягнула в процесі виконання цього договору (п.4.2.); ціна товару, яка входить у партію поставки товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на окремо поставлену партію товару; зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається (п.6.1.); сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених продавцем на протязі строку дії цього договору (п.6.2.); покупець повинен здійснити попередню оплату товару; для оплати товару продавець може виписати і відповідний рахунок; в разі відсутності рахунку оплата відбувається за реквізитами, встановленими в цьому договорі; якщо товар поставлено та прийнято покупцем до проведення ним попередньої оплати за товар, покупець зобов'язаний оплатити повну вартість поставленого товару не пізніше 2 календарних днів з дати поставки товару (п.7.1.); оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої окремої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах продавця в цьому договорі або, якщо виставлений рахунок - в рахунку (п.7.2.); за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання (п.8.3.); за користування чужими грошовими коштами сторона, що допустила таке користування, виплачує другій стороні проценти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування такими коштами (п.8.4.); в разі прострочення покупцем оплати товару продавець має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати продавцю (п.8.5.); цей договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.10.1.); невід'ємними частинами цього договору є додатки, укладені сторонами на протязі дії цього договору у письмовій формі за підписами обох сторін (п.11.1.).

На виконання умов договору , в період з 15 вересня 2010 року по 20 листопада 2010 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 437 222,00 грн.,а відповідач сплатив 3 407 222,6грн, 19.11.2010р. відповідачем перераховано позивачу 80 000грн., а 14.12.2010р. - 10 722грн., що стверджується реєстром документів №5 від 12.04.2011р. (а.с.10).Отже сума заборгованості відповідача за отриманий товар становить 29 999,40 грн..

20.11.2010р. ПП "Світ" передало , а ВАТ "Птахокомбінат Бершадський" прийняв за видатковою накладною №РН-0000371 від 20.11.2010р. товар - макуха соєва в кількості 21,640 т. вартістю з врахуванням ПДВ 73 576 грн..

Після звернення позивача до суду, відповідач з метою погашення заборгованості перерахував ще 5000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ПП "Світ" від 22 червня 2011 року (а.с.45).

Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві нараховано до стягнення 2003,82 грн. пені, 25% за користування чужими грошовими коштами - 3 231,97грн., 3% річних - 609,74грн., збитк від інфляції за період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. в сумі 1248,68грн.. Розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 29 999,40 грн.. Всього з відповідача належить стягнути 32 093,61 грн. (а.с.3, 4).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Що стосується вимоги відповідача, яка міститься в його письмових поясненнях на позов про визнання недісними п.8.4 та п.8.5 договору №13/07 від 13.07.2010р., то на переконання суду вона не підлягає розгляду, оскільки в порушення ст.60 ГПК відповідач не оформив її у вигляді зустрічного позову з дотримання загальних вимог, передбачених ст.54-57 ГПК України.

Оглянувши матеріали справи,приймаючи до уваги пояснення представника позивача в судовому засіданні 21.06.2011р.,оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини із договору купівлі-продажу. Договором передбачений обв'язок продавця передати (поставити) товар в обумовлений у цьому договорі строк другій стороні - покупцеві товару, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах обумовлених у цьому договорі. Як вбачається з документів наданих позивачем заборгованість відповідача за отриманий по договору № 13/07 від 13.07.2010 р. товар, а саме по видатковій накладній №РН-0000371 від 20.11.2010р. становить 29 999,40 грн., що підтверджується самою накладною,реєстром документів, письмовими та усними поясненнями позивача, занесеними до протоколу судового засідання,а також не спростовано відповідачем у порядку визначеному ГПК України, що є підставою для задоволення позову в цій частині .

Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем при проведенні розрахунків штрафних санкцій допущені математичні помилки.Так згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) загальний розмір пені становить 1930,1грн. ( 363,15 + 1566,95=1930,1), а не 2003,82грн., як вказано в позові;сума 25% відсотків за користування чужими грошовими коштами (п.8.5 договору) становить 3 113,08грн. (585,73+2527,35=3 113,08), а не 3 231,97 як вказано в позові , розмір інфляційних нарахувань становить 1229,97грн. (240+299,99+269,99+419,99 =1229,97), а не 1248,68грн., як вказано в позові.Що стосується вимоги про стягнення 3% річних в сумі 609,74грн., то в її задоволенні слід відмовити, оскільки вона суперечить змісту ст.625ч.2 ЦК України та п.8.5 договору, яким розмір річних встановлений 25%.

Як вбачається із змісту письмових пояснень позивача та підтверджується випискою по особовому рахунку позивача 22.06.2011р. відповідачем сплочено за поставлений товар 5000грн.. Згідно ст. 534 ЦК України ці кошти зараховуються, оскільки інше не встановлено договором №13/07 від 13.07.2010р., на погашення 25% річних в сумі 3 113,08грн.,а залишок в сумі 1886,92грн. на погашення пені , розмір якої становить1930,1грн..

Таким чином з врахуванням наведеного вище з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 43,18грн. та інфляційні нарахування в сумі 1229,97грн., а провадження у справі в частині стягнення 25% річних в сумі 3 113,08грн. припинити на підставі ст.80ч.1п.1-1 ГПК України.

Згідно ст.551ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В ході розгляду спору суд прийшов до переконання в тому, що п.8,4 та п.8.5 договору не суперечать чинному законодавству України, судом з врахуванням роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" встановлена також відстуність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.Сторони при укладенні договору були вільні у визначенні його положень в тому числі й тих, що передбачають відповідальність за неналежне виконання зобов"язань за договором.На час розгляду справи відповідачем вказані пункти договору не оскаржувалися, а отже є чинними та обов"язковими для виконання сторонами.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та приймаючи до уваги п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", суд прийшов до переконання у відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.Як встановлено судом сума заборгованості відповідача становить 29 999,40грн., а розмір пені, яку належить стягнути з відповідача незрівнянно нижчим - 43,18грн..

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3 - 4-5, 32, 33, 34, 43, 49,69,80ч.1п.1-1, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" на користь приватного підприємства "Світ" 29 999,40 грн. основного боргу, 1 229,97 грн. інфляційних нарахувань, пеню в сумі 43, 18 грн., витрати на сплату державного мита в сумі 312,73 грн. та витрати на сплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,96 грн..

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 25% річних в сумі 3 113,08 грн..

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (28122, с. Куцеволівка, вул. Дніпрова, 7, Онуфріївський район, Кіровоградська область)

3 - відповідачу (24412, с. Війтівка, вул. Леніна, 170, Бершадський район, Вінницька область)