Рішення № 16796802, 05.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 липня 2011 р. Справа 13/90/2011/5003

за позовом:Науково-виробничого Приватного підприємства "Енергомаш" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 7а, кв. 42; код ЄДРПОУ 30300618)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (21032, АДРЕСА_2)

про стягнення 8 131,51 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Синяк І.І., директор

відповідача : не з'явився

присутній : ОСОБА_3, посвідчення

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 02.06.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Науково-виробничого Приватного підприємства "Енергомаш" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 131,51 грн., що включає в себе 7642,00 грн. - основної суми боргу; 107,41 грн. - 3% річних та 382,10 грн. - інфляційних нарахувань, з призначенням до слухання на 21.06.2011 р., однак в зв'язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 05.07.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 22.06.2011 р. №5462р-5463р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

На підставі усної домовленості позивачем було здійснено поставку відповідачу, а останнім прийнято товар, а саме рукава всмоктувального Б-1-50 за ціною 57,50 грн. без ПДВ у кількості 8 пог. метрів. на загальну суму з ПДВ 552,00 грн. та стрічки конвеєрній 650x4 ТК-200 4/2 за ціною 183,83 грн. без ПДВ у кількості 150 метрів на загальну суму з ПДВ 33090 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-095 від 24.06.2009 р. на суму 522,00 грн., №РН-111 від 02.07.2009 р. на суму 33090,00 грн. та довіреністю на отримання товару серії ЯПП №755291від 24.06.2009 р. на ім'я ОСОБА_1

Відповідачем свої зобов'язання по здійсненню оплати були здійснені частково, а саме на суму 26000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.13), в зв'язку з чим його заборгованість за отриманий товар склала 7642,00 грн., що включає в себе 7090,00 грн. за поставлену стрічку конвеєрну 650x4 ТК-200 4/2 та 552,00 грн. за поставку рукава всмоктувального Б-1-50, згідно розрахунку позивача.

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії з вимогою погашення суми боргу в розмірі 552,00 грн. (вих.№04/09 від 30.09.2010 р.) та 7090.00 грн. (вих.№05/09 від 30.09.2009 р.), однак які останнім були залишені без реагування.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 7642,00 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по поставці товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, його частковий розрахунок свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 7642,00 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про з відповідача 107,41 грн. - 3% річних та 382,10 грн. - інфляційних нарахувань, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 107,41 грн. - 3% річних та 382,10 грн. - інфляційних нарахувань, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (21032, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Науково-виробничого Приватного підприємства "Енергомаш" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 7а, кв. 42; код ЄДРПОУ 30300618) 7642,00 грн. - основної суми боргу; 107,41 грн. - 3% річних; 382,10 грн. - інфляційних нарахувань; 102,00 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03150, м. Київ, а/я 186)

3 - відповідачу (21032, АДРЕСА_2)