Рішення № 16796500, 04.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2011Справа №5002-19/1762-2011 За позовом Закритого акціонерного товариства «Донбас Ліберті», м.Харцизськ Донецької області, Україна (ідентифікаційний код 30648660)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Сімферополь АР Крим (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 12745,81 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача ОСОБА_2 представник, дов. б/н від 10.02.2011 р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Позивач ЗАТ «Донбас Ліберті» звернувся до Господарського суду АР Крим до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення 12745,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною РН 0001028 у сумі 11548 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 600 грн., суму індексу інфляції у сумі 473,46 грн., 3% річних у розмірі 123,50 грн. та судові витрати.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористувався, відзив на позов не надав.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представника позивача, вона давала пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами на підставі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) позивачем не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Донбас Ліберті» (ідентифікаційний код 30648660 далі по тексту ЗАТ «Донбас Ліберті») та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, далі по тексту ФОП ОСОБА_1) укладено договір № КП 061 2009 (а.с.15-16).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору ЗАТ «Донбас Ліберті» прийняв на себе зобовязання передати ФОП ОСОБА_1 меблі у кількості,асортименті, за ціною, яка вказана у у додатках до цього договору, а ФОП ОСОБА_1 прийняв на себе зобовязання отримати та сплатити за отриманий товар певні кошти.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору продукція поставляється за ціною ЗАТ «Донбас Ліберті».

Відповідно до п.2.2 вказаного договору сторони передбачили, що за отриманий товар відповідач повинен сплатити 50% у вигляді попередньої оплати та 50% за фактом готовності товару для відправлення.

Таким чином, відповідно до умов даного договору 100% оплати повинно бути здійснено у момент приймання товару.

Відповідно до п.7.2 вказаного договору сторони передбачили нарахування пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати з боку ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п.10.1 вказаний договір діє до 31.12.2010 року.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відповідними печатками.

28.09.2010 року відповідачем отримано від позивача товар на суму 14347 грн. відповідно до витратної накладної № РН 0001028 та довіреності № 3 від 28.09.2010 року на отримання товару (а.с.13, 11).

29.11.2010 року позивач направив відповідачу претензію на суму 12048,25 грн. (а.с.8-10).

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідач не надав доказів виконання прийнятих на себе зобовязань, у звязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Сума пені також підлягає стягненню у розмірі 600,60 грн., оскільки розрахована згідно із ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями).

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком індексу інфляції позивач вимагає стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 473,46 грн., та 3% річних у сумі 123,50 грн.

Відповідачем не оспорено позовних вимог позивача у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) суд

В И Р І Ш И В :

·Позов задовольнити.

·Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Донбас Ліберті» (86709, Україна, Донецька обл., м.Харцизськ, вул.Філатова, 9, ідентифікаційний код 30648660, п/р 26001532060001 у Донецькому РУ Приватбанка, МФО 335496) 11548,25 грн. основного боргу, 600,60 грн. пені, 473,46 грн. індексу інфляції 123,5 грн. 3% річних, 127,46 грн. державного мита та 120 грн. за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

·Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Повне рішення складено 06.07.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.