Постанова № 16796466, 21.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" червня 2011 р. Справа № 45/192б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., - доповідач у справі

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

на ухвалугосподарського суду Донецької області від 22.02.2011 року

та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011року

у справі№ 45/192б господарського суду Донецької області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Промарсенал"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПромКонтракт"

провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.09.2010 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промарсенал" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромКонтракт", за правилами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2011року у справі № 45/192б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "ПромКонтракт м. Донецьк (ЄДРПОУ33012710). Ліквідовано юридичну особу –ТОВ "ПромКонтракт" м. Донецьк (ЄДРПОУ33012710), що зареєстровано за адресою: 83016, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Кірова, б.17.Припинено провадження по справі №45/192б.

Зобов’язано ліквідатора закрити рахунки в банківських установах, здійснити оголошення в засобах масової інформації про недійсність печаток та штампів. Докази подати до суду у 10-денний строк. Зобов’язано орган державної реєстрації виключити підприємство-банкрута з ЄДРПОУ.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 22.02.2011 року у справі № 45/192б, - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у даній справі рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаржник визначає своє порушене право у тому, що при ліквідації платника за скороченою процедурою інспекція була позбавлена можливості провести перевірку платника податків, що призводить до неможливості формування кредиторських вимог до боржника та невиконання функції органів державної податкової служби по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій ліквідатором подано до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута та заявлено клопотання про його затвердження.

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність активів боржника підтверджується довідками БТІ, ДАЇ, відомостями державного земельного кадастру, а також довідками Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Ленінському районі м. Донецька, центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецького міського центру зайнятості, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції.

Судом першої інстанції встановлено, що банкрут, крім заборгованості перед ініціюючим кредитором –ТОВ "Промарсенал", м. Донецьк у сумі 40000 грн., не має заборгованості перед іншими кредиторами.

Тому, за відсутністю майна, грошові вимоги кредиторів вважаються погашеними, звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, юридична особа - ліквідації і виключенню з Єдиного державного реєстру.

Апеляційним господарським судом в постанові зазначено, що у зв'язку з відсутністю майна у боржника господарський суд дійшов вірного висновку, що грошові вимоги кредиторів вважаються погашеними та, з огляду на приписи ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора обґрунтовано затвердив їх та прийняв рішення про ліквідацію банкрута.

Факт наявності заборгованості боржника перед іншими кредиторами, крім ініціюючого не підтверджений матеріалами справи .

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання скаржника на те, що висновок суду про банкрутство ТОВ "ПромКонтракт" м.Донецьк є передчасним, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду є необґрунтованим та не може бути прийнятий до уваги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт перший ст.5 спеціального Закону визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частин 1, 2, 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) в разі, якщо громадянин –підприємець, боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що , наведена норма передбачає проведення процедури банкрутства за наявності хоча б однієї з перелічених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у даній справі про банкрутство порушено у зв'язку із відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється єдиний державний реєстр (далі –ЄДР), який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та № записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року, у ЄДР містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Вказаний Закон, також, визначає порядок внесення до ЄДР записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 вищевказаного закону).

Згідно з ч.8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", до ЄДР внесено запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Висновки судів попередніх інстанцій, що боржник за юридичною адресою відсутній, а його фактична адреса не відома підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , після завершення всіх розрахунків з кредиторами, ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно частини 6 ст. 31 Закону вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу України", завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Проаналізувавши наведені нормативні акти, суд касаційної інстанції вважає, що дії господарського суду та ліквідатора під час проведення ліквідації та затвердження ліквідаційного балансу відповідають вимогам спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Доводи заявника касаційної скарги не можуть бути прийняті до уваги в зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція була на протязі процедури банкрутства ТОВ " ПромКонтракт" не позбавлена можливості, в межах наданої їй законом компетенції, провести позапланову перевірку платника податків.

Закон України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечує всім кредиторам боржника рівне та однакове процесуальне положення у всіх процедурах банкрутства.

Відсутність вказаної перевірки ДПІ не є правовою підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п.6 ст. 40 спеціального Закону, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти є законними та обґрунтованими, правові підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.02.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року у справі № 45/192б –залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін