Постанова № 16790064, 02.06.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-а-2279/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Шиян В.В

при секретарі – Кульбачній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, суд -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6 885 гривень 83 копійки. В обґрунтування заявлених вимог посилались на те, що 23 липня 2010 року у персональній картці відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про що свідчить його особистий підпис. ОСОБА_1 була одержана консультація з питання працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості, спеціалістом центру зайнятості були роз’яснені права та обов’язки безробітних. 30 липня 2010 року ОСОБА_1 надав заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та зазначив, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття, про що свідчить його особистий підпис. Відповідно до наказу від 30 липня 2010 року відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 30 липня 2010 року по 24 липня 2011 року. За період перебування на обліку в службі зайнятості безробітному ОСОБА_1 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 6885 гривень 83 копійки. Згідно з порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, одержано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що ОСОБА_1 перебував на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як фізична особа - підприємець на момент реєстрації. 30листопада 2010 року ОСОБА_1 підтвердив, що не знятий з обліку в Єдиному державному реєстрі. Таким чином, встановлено факт подання недостовірних відомостей під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1, чим порушив Закон України „Про зайнятість населення” та Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. У зв’язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості, припинена виплата допомоги по безробіттю з 30 листопада 2010 року. Та з 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 був знятий з обліку у службі зайнятості у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних. 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 на прийомі у спеціаліста з працевлаштування ознайомився з прийнятим рішенням, з 15дениим терміном для добровільного повернення коштів, але до теперішнього часу заборгованість не погашена. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6885 гривень 83 копійки.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши суду пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що з заявою про надання йому статусу безробітного до Маріупольського міського центру зайнятості він звернувся 30 липня 2010 року, а 15 червня 2010 року Донецьким окружним адміністративним судом була винесена постанова про припинення його підприємницької діяльності. Після цього він підприємницькою діяльністю не займався, ніякого доходу не отримував, оскільки вважав, що його підприємницька діяльність закрита, тому в центр зайнятості він подав відомості, що не є суб’єктом підприємницької діяльності. Просив у задоволенні позову Маріупольського центру зайнятості відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановленою, що ОСОБА_1 30 липня 2010 року звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного, в якій під особистий підпис зазначав, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, та у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення.

На підставі зазначеної заяви та відповідно до Наказу Маріупольського міського центру зайнятості від 30 липня 2010 року, ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю з 30 липня 2010 року по 24 липня 2011 року.

Згідно з порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року за № 1266 „Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням”, Маріупольським міським центром зайнятості було здійснено обмін даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно акту № 470 від 30 листопада 2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, складеного начальником Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості, встановлено факт подання неправдивих відомостей, що призвели до незаконного нарахування та одержання допомоги по безробіттю з 30 липня 2010 року по 29 листопада 2010 року у сумі 6885 гривень 83 копійки, нарахована ОСОБА_1 на підставі документів, що містять неправдиві відомості з вини особи та підлягає поверненню.

Знято з обліку ОСОБА_1 було з 30 листопада 2010 року відповідно до п. 20 „Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних”, у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Згідно довідки, виданої Орджонікідзеською філією Маріупольського міського центру зайнятості від 23 грудня 2010 року, ОСОБА_1 отримав 6 885 гривень 83 копійки допомоги по безробіттю за період з 30 липня 2010 року по 29 листопада 2010 року.

Як вбачається з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-11104/10/0570, на яку посилався відповідач, дійсно даною постановою була припинена підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1.

Проте державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 була проведена лише 14 грудня 2010 року, що підтверджується відміткою у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, та довідкою ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя від 02 червня 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 перебував на податковому обліку як приватний підприємець з 22 жовтня 2004 року, знятий з податкового обліку 15 грудня 2010 року у зв’язку з закриттям підприємницької діяльності.

Таким чином, суд критично ставиться до доводів відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що його підприємницька діяльність була припинена з моменту винесення постанови суду від 15 червня 2010 року, оскільки державна реєстрація припинення його підприємницької діяльності у встановленому законом порядку відбулася лише 14 грудня 2010 року, отже до цього часу відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про що не повідомив Маріупольському центру зайнятості при зверненні з заявою про надання йому статусу безробітного.

Відповідно ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було незаконно отримано допомогу по безробіттю за період з 30 липня 2010 року по 29 листопада 2010 року в сумі 6 885 гривень 83 копійки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі переліченого, керуючись ст. ст.. 8-11, 159-163, 167 КАС України, Законом України „Про зайнятість населення”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського міського центру зайнятості, юридична адреса: м. Маріуполь пр. Металургів 84-Б, на р/р: 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 24815706, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) гривень 82 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копі постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя