Постанова № 16787655, 12.04.2011, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________________

Справа № 4-645/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 квітня 2011 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чернієнко С.А. при секретарі Куземі А.С., за участю прокурора Горсточенко М.Ю., представника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1, розглянувши скаргу генерального директора ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Нібулон»(далі ТОВ «Нібулон») ОСОБА_2 на постанову від 03.03.2011р. першого заступника начальнику УСБУ в Миколаївській області Целіщева В.І. про порушення кримінальної справи за фактом закінченого замаху на привласнення чужого майна у великих розмірах службовими особами ТОВ «Нібулон», за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом створення невстановленими особами фіктивного субєкта підприємницької діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та за фактом виготовлення і використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2011 року генеральний директор ТОВ «Нібулон»ОСОБА_2 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва зі скаргою, в якій просив скасувати зазначену вище постанову, оскільки вважав, що кримінальну справу було порушено без належного приводу та достатніх для цього підстав.

Свою скаргу ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що на його думку матеріали, якими обґрунтовується рішення про порушення кримінальної справи, не містять достатніх даних, які б вказували на наявність у діях службових осіб ТОВ «Нібулон», у тому числі і в його діях як керівника товариства і службової особи, яка підписала податкову декларацію з ПДВ, ознак злочинів, передбачених ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України. При цьому посилався на те, що правомірність господарських операції між ТОВ «Нібулон»та ТОВ «Синктоп», а також законність формування ТОВ «Нібулон» податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями, зазначеними у постанові про порушення кримінальної справи, підтверджується постановою господарського суду Миколаївської області від 27.07.2009р. по справі № 6/105/09, залишеною у силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009р. та ухвалами Вищого адміністративного суду України від 09.11.2010р. та від 19.01.2011р.. Крім цього, у своїй скарзі на її обґрунтування ОСОБА_2 посилався на той факт, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. по справі № 2а-3775/09/1470 за позовам ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до ТОВ «Синктоп», ОСОБА_4 та державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради у задоволенні позову про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи ТОВ «Синктоп», залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.02.2011р., було відмовлено. Крім цього, ОСОБА_2 обґрунтовував свою скаргу відсутністю деяких з ознак обєктивної і субєктивної сторони злочинів, за якими порушено кримінальну справу.

Під час розгляду скарги представник ОСОБА_2 останню підтримав додавши, що службовою особою, яка порушила кримінальну справу, не надано належної оцінки поясненням ОСОБА_4 з точки зору їх достовірності та можливості дачі таких пояснень з метою ухилення від відповідальності.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, думку прокурора, який вважав за необхідне у задоволенні скарги відмовити, оскільки для порушення справи були наявними привод та підстави, вивчивши матеріали, додані до скарги, і матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, дійшов наступного.

Згідно ст.ст.94, 98 КПК України, справа може бути порушена в тих випадках, коли для цього є приводи, а також підстави, тобто достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як вбачається зі змісту постанови та матеріалів, якими обґрунтовується рішення про порушення кримінальної справи, приводом для її порушення стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочинів.

Підставами для порушення кримінальної справи стали одержані в ході перевірки відомостей, зазначених в акті від 12.02.2009р. № 145/40/14291113, складеному фахівцями СДПІ ВПП у м. Миколаєві за наслідками невиїзної перевірки ТОВ «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з іншими субєктами господарської діяльності, у тому числі ТОВ «Синктоп», дані про те, що останнє було зареєстровано без мети здійснення господарської діяльності за грошову винагороду, особа, яка виступила його засновником та зазначалася у правовстановлюючих документах і первинних фінансово-господарських документах його керівником, у дійсності будь-якої господарської діяльності від імені вказаного товариства не здійснювала, договорів не укладала, грошовими коштами, що надходили на рахунки вказаного підприємства, не розпоряджалася, і що цей же час службовими особами ТОВ «Нібулон»до податкових органів було подано податкову декларацію з ПДВ, в якій заявлено про придбання у ТОВ «Синктоп»сільськогосподарської продукції на суму 867222 грн. 54 коп. (в тому числі ПДВ 144537 грн. 09 коп.) та, таким чином, здійснено спробу одержання ТОВ «Нібулон»безпідставного відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість на загальну суму 144537 грн. 09 коп..

Наведені вище дані містяться в матеріалах, якими обґрунтовується рішення про порушення кримінальної справи, та одержані у встановленому законом порядку.

Так, з акту від 12.02.2009р. № 145/40/14291113, складеного фахівцями СДПІ ВПП у м. Миколаєві за наслідками невиїзної перевірки ТОВ «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з іншими субєктами господарської діяльності у тому числі ТОВ «Синктоп», слідує що ТОВ «Нібулон»подано податкову декларацію, в якій заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 144537 грн. 09 коп. за придбану ТОВ «Нібулон»у ТОВ «Синктоп»сільськогосподарську продукцію (ріпак, ячмінь, пшеницю) на загальну суму 867222 грн. 54 коп. (т. 2 а.м. 11-22).

У реєстраційній заяві платника ПДВ ТОВ «Синктоп»(т.1 а.м. 59) зазначається, що місцем знаходження цієї юридичної особи є адреса: м. Миколаїв, вул. Спаська, 10, а керівником та головним бухгалтером ОСОБА_4.

З повідомлення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 9/29-027 від 10.10.2008р. слідує, що ТОВ «Синктоп»за його юридичною адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 10, відсутнє (т. 1 а.м. 57).

У податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року та додатку 5 до неї, поданих до податкових органів від імені ТОВ «Синктоп» (т. 1 а.м. 61-64) не відображено операції з продажу цим товариством ТОВ «Нібулон»сільськогосподарської продукції.

Згідно додатку до повідомлення заступника голови ДПА України у Миколаївській області від 18.02.2011р. (т. 1 а.м. 22-23) засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Синктоп»згідно даних ЄДРПУО є ОСОБА_4.

З пояснень ОСОБА_4 від 28.02.2011р. (т. 1 а.м. 16-17) слідує, що приблизно в 2008 року він познайомився з чоловіком на імя ОСОБА_5, який запропонував йому за винагороду стати засновником і директором ТОВ «Сиктоп», на що він погодився, передав останньому свої особові документи (паспорт та податковий ідентифікаційний номер), які той повернув йому після зняття ксерокопій. Потім ОСОБА_5 йому повідомив, що він тепер вважається засновником і директором ТОВ «Сиктоп». Через деякий час ОСОБА_5 запропонував йому поїхати до м. Миколаєва та підписати деякі документи, змісту яких він не розумів, на що він погодився. Вони поїхали до м. Миколаєва де у філії Промінвестбанку по вул. Декабристів та в офісі ТОВ «Нібулон»в районі перехрестя вул. Фалеєвської і вул. В.Морської він підписав якісь документи. У дійсності він ніколи будь-якої господарської діяльності від імені вказаного товариства не здійснював, договорів не укладав, грошовими коштами, що надходили на рахунки вказаного підприємства, не розпоряджався.

За таких обставин орган дізнання мав передбачений п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України привід та передбачені ч. 2 ст. 94 КПК України одержанні у встановленому законом порядку підстави (достатні дані, які вказують на наявність обєктивних ознак злочинів, передбачених ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 1 та 3 ст. 358 КК України) для порушення кримінальної справи.

Посилання ОСОБА_2 та його представника на те, що при цьому орган дізнання не було встановлено всіх ознак складу злочинів, необхідних для кваліфікації за тими статтям, що за ними порушено кримінальну справу, є безпідставним, оскільки ч. 2 ст. 94 КПК цього не вимагає.

Так само є необґрунтованими посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що орган дізнання при вирішенні питання про порушення кримінальної справи зобовязаний перевіряти достовірність даних, одержаних ним у ході перевірки, давати оцінку джерелам, з яких він одержав ці дані, з точки зору їх достовірності. Чинним кримінально-процесуальним законодавством такий обовязок органу дізнання на стадії порушення кримінальної справи не передбачений.

Розслідування кримінальної справи після її порушення й має на меті встановлення наявності чи відсутності події, складу злочину і вини або невинуватості конкретної особи у скоєнні конкретного злочину. Досягнення такої мети відбувається шляхом збору в процесі розслідування відповідних доказів та їх подальшої оцінки з точки зору достовірності і достатності для висновків з зазначених вище питань.

Наявність судових рішень, про які йдеться у скарзі, згідно ст. 6 КПК України, не є перешкодою для порушення кримінальної справи.

Як випливає зі змісту ч. 15 ст. 236-8 КПК України, встановивши під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, що при порушенні справи були додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою залишає скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-8 КПК України, -

П О С Т А Н ОВ И В :

Скаргу генерального директора ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Нібулон»ОСОБА_2 на постанову від 03.03.2011р. першого заступника начальнику УСБУ в Миколаївській області Целіщева В.І. про порушення кримінальної справи за фактом закінченого замаху на привласнення чужого майна у великих розмірах службовими особами ТОВ «Нібулон», за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом створення невстановленими особами фіктивного субєкта підприємницької діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та за фактом виготовлення і використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України, залишити без задоволення.

На постанову протягом семи діб з дня винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

Суддя: