Рішення № 16765805, 26.08.2009, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-1732/2009р.

РІШЕННЯ

іменем України

м. Донецьк 26 серпня 2009р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Мірошниченко В.В. при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов’язків 15 листопада 1990р. отримав травму: забиття та струс головного мозку, а 27 червня 1991р. отримав відкритий перелом фаланги 1-го пальця лівої стопи. Пошкодженням здоров’я йому завдано моральну шкоду, яку відповідач відмовляється відшкодовувати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення в обгрунтування позову.

Представник відповідача судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовує лише моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності. Позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, не надав судові медичний висновок про заподіяння моральної шкоди. Крім того, у відповідності зі ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинена дія положень Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві тапрофесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007р. ч. З ст. 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена, а тому такі виплати позивачу не повинні здійснюватись.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов’язків 15 листопада 1990р. отримав травму: забиття та струс головного мозку, а 27 червня 1991р. отримав відкритий перелом фаланги 1-го пальця лівої стопи, що підтверджено актами за формою -1 (а.с. 14-17)

Висновком МСЕК від 16 січня 2002р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 60 % за сукупністю: 55 % внаслідок травми від 15 листопада 1990р. та на 5 % внаслідок травми від 27 червня 1991р. та він визнаний інвалідом 3групи. (а.с. 18)

Висновком МСЕК від 24 січня 2007р. йому повторно встановлена стійка втрата професійної працездатності на 60 % за сукупністю: 55 % внаслідок травми від 15 листопада 1990р. та на 5 % внаслідок травми від 27 червня 1991р. та він визнаний інвалідом 3групи. (а.с. 19)

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції від 23 вересня 1999 p.).

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 34 ч.3 вказаного Закону (в редакції від 23 вересня 1999 р.) сума страхової виплати за моральну шкоду не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Приймаючи до уваги, що ч. З ст. 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції від 23 вересня 1999 р.) виключено на підставі Закону від 23 лютого 2007 p., а на цей час мінімальний розмір заробітної плати в Україні становив 400 грн., а також враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 16 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок травмування, суд не може, оскільки це ствердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд також не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що у відповідності зі ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинена дія положень Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007р. ч.3 ст. 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Положення ст. 21, 28, 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у редакції, що діяла до прийняття Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачали обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у т.ч. виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення МСЕК вперше стійкої втрати працездатності.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві вперше стійка втрата професійної працездатності внаслідок отриманих травм встановлена висновком МСЕК від 16 січня 2002р.і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Дійсно, ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинена дія положень Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 р. ч. З ст. 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена, але право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до прийняття цих законодавчих актів, що є підставою для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 28, 34 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції Закону від 23 вересня 1999р.), ст. 5 ЦК, ст. 213-215 ЦПК, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 одноразово 16 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вирбництві і професійних захворювань України в Петровському районі м.Донецька 15 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на розрахунковий рахунок 31216259700004 ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, код суду 52.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.