Ухвала суду № 16760650, 30.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р. Справа № 66988/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Дяковича В.П.,

суддів Обрізко І.М., Яворського І.О.,

при секретарі Дембіцькій Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі № 2а-510/09/0970 за позовом Закритого акціонерного товариства «Лукор» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, відділу Держкомзему у м. Калуші Івано-Франківської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Калуська міська рада Івано-Франківської області, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2005 року ЗАТ «Лукор» звернулось до суду з адміністративним позовом до Калуської ОДПІ Івано-Франківської області, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 585-23/1-31256759-4688/0, яким позивачу донараховано земельний податок з юридичних осіб за 2003, 2004 роки в розмірі 3613733,64 грн., в тому числі 2409155,76 грн. за основним платежем та 1204577,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що межі м. Калуша були встановлені компетентними органами УРСР, а земельні ділянки, які перебувають в користуванні ЗАТ «Лукор» знаходились і знаходяться на території м. Калуша, тому відповідач правомірно визначив позивачу розмір земельного податку за 2003, 2004 роки як для земель населеного пункту.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ЗАТ «Лукор», вважає, що постанова прийнята при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнення до апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами документальної перевірки Калуською ОДПІ складено Акт від 11.05.2005 року № 28/23-1/31256759, яким встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», а саме заниження земельного податку за 2003 рік у сумі 2305658,54 грн. та за 2004 рік -103497,22 грн.

На підставі даного Акту відповідач 13.05.2005 року прийняв податкове повідомлення рішення № 585-23/1-31256759-4688/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку за 2003, 2004 роки в розмірі 3613733,64 грн., в тому числі 2409155,76 грн. за основним платежем та 1204577,88 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється в розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Підставою для нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 цього Закону є дані державного земельного кадастру.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про плату за землю» грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. На підставі підпункту 9 пункту 5 Типового положення про міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 200, довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає міське управління земельних ресурсів.

Відповідності до чинного в той час законодавства Рада Міністрів УРСР розпорядженням 1328-р від 20.10.1961 року відвела під будівництво Калуського хіміко-металургійного комбінату 2216,7 га землі із землекористування колгоспів за згодою загальних зборів членів колгоспів та інших землекористувачів з наданням відповідної компенсації господарствам, установам та окремим громадянам.

23.12.1962 Виконавчий комітет Калуської районної ради видав Калуському ХМК Акт на право користування землею, яким останньому надано в постійне користування 1476,6 га землі згідно з планом та описом меж земельної ділянки.

На підставі цього Акту землею користувались правонаступники Калуського хіміко-металургійного комбінату Концерн «Хлорвініл» та Концерн «Оріана».

За згодою Концерн «Оріана», на базі якого створено ЗАТ «Лукор», рішенням Калуської міської ради Івано-Франківської області від 28.11.2002 року № 140 дана земельна ділянка площею 678,7307 га була вилучена із його землекористування до земель запасу та надана в оренду на пять років ЗАТ «Лукор» із встановлення плати за її користування на рівні земельного податку.

Відповідно до даного рішення між Калуською міською радою Івано-Франківської області ЗАТ «Лукор» 11.11.2003 року були укладені три договори оренди земельної ділянки, згідно з якими предметом договору є земельні ділянки, які знаходяться в м. Калуші по вул. Промисловій.

Крім того, Івано-Франківський облвиконком в межах компетенції відповідно до «Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР», затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1956 року, рішенням від 13.10.1964 року № 521 відніс села Хотінь, Підгірки і Мостище до категорії робітничих селищ, підпорядкувавши їх Калуській міській раді Калуського району та з метою наведення порядку у використанні земель зобов'язав обласний відділ комунального господарства провести обмір міських земельних фондів і результати цього обміру нанести на карти утворених міських поселень. З цього часу земельні ділянки, якими в даний час користується ЗАТ «Лукор», перебувають в межах міста Калуша, обліковуються в даних державного земельного кадастру та у складі державного реєстру земель за містом Калуш.

Також у 1965 році Київський інститут «Діпроміст» Держбуду УРСР розробив, а Івано-Франківський облвиконком в межах компетенції відповідно до Наказу Держкомбуду СРСР від 28.07.1964 року № 143 «Вказівки про порядок затвердження генеральних планів міст і селищ міського типу СРСР», підпунктом «б» п.2 якого було визначено компетенцію виконавчих комітетів обласних рад депутатів трудящих по затвердженню генеральних планів, встановленню меж населених пунктів в межах області, черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій, затвердив генплан міста Калуш.

З картографічних матеріалів цього генплану вбачається, що земельні ділянки, якими в періоді, який перевірявся, користувалося ЗАТ «Лукор», з 1964 року знаходяться в межах м. Калуша.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20.03.1972 року № 532 місто Калуш віднесено до категорії міст обласного підпорядкування, при чому села Підгірки і Хотінь включені в смугу міста. Згідно довідки до Указу територія міста Калуша становила 4087 га, у тому числі в користуванні хіміко-металургійного комбінату - 1992 га.

Відповідно до генерального плану розвитку міста Калуша, виконком Івано-Франківської обласної ради рішенням від 16.04.1985 року № 131 «Про встановлення межі міста Калуша» встановив межу міста Калуша, за проектом складеним Івано-Франківською філією інституту «Укрземпроект».

Крім того, як вбачається з додатку до постанови Верховної Ради України від 08.04.2005 року № 2537-IV Про встановлення меж міста Калуша Івано-Франківської області Плану зовнішньої межі м. Калуша, територія промислової зони міста, в якій позивач орендує земельні ділянки, і до прийняття даної постанови знаходилась в межах м. Калуша.

З набранням у 1992 році чинності Земельним кодексом України, яким визначено призначення та порядок ведення державного земельного кадастру, Наказом Міністерства статистики України від 04.10.1992 року № 207 затверджено нові бланки звітності державного земельного кадастру, в яких передбачено ведення земель окремо в межах населених пунктів. Станом на 01.01.1993 року відповідно до затверджених генерального плану міста Калуша та проекту встановлення меж міста Калуша (1985 рік) площа земель промисловості в межах населеного пункту становить 2338 га, у тому числі ВО «Хлорвініл» - 1802 га (частиною якої користується ЗАТ «Лукор»).

Наведеними обставинами та зазначеними нормативними актами компетентних органів влади та місцевого самоврядування Української РСР спростовуються доводи позивача про те, що земельні ділянки, надані в користування Калуському хіміко-металургійному комбінату та ВО «Хлорвініл» (попередники ЗАТ «Лукор»), не були у встановленому порядку віднесені до міста Калуша та знаходились в його межах.

Земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ЗАТ «Лукор», надавались підприємству на підставі рішення Калуської міської ради, до повноважень якої згідно положень Земельного кодексу України належить право розпорядження землями тільки у межах міста.

Крім того, що у 2003-2004 роках позивачем добровільно та самостійно подавались розрахунки сум земельного податку на підставі відповідних рішень міської та обласної рад.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005 року у справі № А-5/131, яким скасовано рішення калуської міської ради від 31.10.2000 року № 375 Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Калуша, розробленої Київським НДПІ містобудування, на підставі якого Калуською ОДПІ здійснено розрахунок суми податкового зобовязання ЗАТ «Лукор» із земельного податку.

Однак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, а також з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 18.12.2008 року, що, виходячи із змісту ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначене вище рішення Господарського суду Івано-Франківської області не має преюдиціального значення при розгляді даної справи, оскільки в основу даного рішення покладені оціночні судження, зроблені судом при вирішенні іншої справи, за участю інших сторін, без їх юридичної оцінки. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про набрання даним рішенням законної сили.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі № 2а-510/09/0970 за позовом Закритого акціонерного товариства «Лукор» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, відділу Держкомзему у м. Калуші Івано-Франківської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Калуська міська рада Івано-Франківської області, про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙВ.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІІ.М. ОБРІЗКО

І.О. ЯВОРСЬКИЙ