Ухвала суду № 16760074, 01.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року справа №2а-28111/09/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-28111/09/1270 за позовом закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. У період з 09.10.2009 року по 05.11.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Лутугинському районі проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307. Відповідачем порушено порядок підписання акту перевірки, оскільки його було підписано не за місцезнаходженням платника податків, а у приміщенні ДПІ в Лутугинському районі. На підставі акту перевірки ДПІ в Лутугинському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 17.11.2009 року на суму 183005,20 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки його винесено на підставі акту перевірки, факти та дані якого суперечать законодавству з питань оподаткування. Твердження про те, що за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року відбулося заниження податку на прибуток у сумі 130718 грн. є невірним, оскільки за 9 місяців 2008 року валовий прибуток був завищений на суму 522826 грн. (у декларації зазначено 22970119 грн., фактично 22447239 грн.). Саме це завищення було виявлене та виправлене при складанні повної декларації за 2008 рік. У податковій декларації за 2008 рік валовий прибуток був відображений у повному обсязі - 50297296 грн., за рахунок чого зменшення валового прибутку знайшло відображення в 4 кварталі 2008 року. Тому твердження про заниження податку на прибуток не відповідає дійсності.

Відповідно до Закону України 2181 платник податку має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

На підставі викладеного позивач просив: визнати дії ДПІ в Лутугинському районі по виявленню порушення, а саме заниження валового прибутку на суму 130718 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 52287,2 грн. у акті від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307 незаконними; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Лутугинському районі від 17.11.2009 року № 0000952301/0 про стягнення з ЗАТ ГЗФ «Луганська» суми 183005,20 грн.

Постановою постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-2811/09/1270 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Законом України від 04.12.1990 року № 509 «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями , який діяв на час спірних правовідносин) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11-1 Закону № 509 визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками ДПІ в Лутугинському районі на підставі направлення від 08.10.2009 року № 000154, від 30.10.2009 року № 000172 проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307 (а.с.6-46 том 1).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ЗАТ ГЗФ «Луганська» п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на 130718 грн. за 2008 рік.

Факт наявності направлення на проведення планової виїзної перевірки, а також дотримання співробітниками ДПІ в Лутугинському районі порядку проведення перевірки представниками сторін у судовому засіданні визнаються та не оспорюються, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, тому з огляду на положення ч.3 ст.72 КАС України, суд вважає їх такими, що звільнені від доказування.

Порядок складення та підписання акту перевірки визначено Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205.

Зазначеним Порядком визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307, складений за результатами проведеної перевірки, позивачем було підписано із запереченнями. Але, з тексту наданих на акт заперечень (а.с.48) вбачається, що заперечення стосуються не порядку проведення перевірки, а висновків, яких дійшли співробітники ДПІ в Лутугинському районі.

У суді першої інстанції представник позивача не зазначив у чому саме полягає незаконність дій відповідача при проведенні перевірки та складенні акту.

Оглядом акту перевірки від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307 встановлено, що він складений і оформлений у відповідності з вимогами вищевказаного Порядку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Податкове повідомлення письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом (п.1.9 ст.1 Закону України № 2181).

Порядок направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків і рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

За результатами проведеної перевірки на підставі акта перевірки від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307 ДПІ в Лутугинському районі направлено податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 17.11.2009 (а.с.47 том 1), яким визначено ЗАТ ГЗФ «Луганська» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 183005,2 грн., з яких: за основним платежем 130718 грн., штрафні (фінансові) санкції 52287,2 грн.

ДПІ в Лутугинському районі направлено ЗАТ ГЗФ «Луганська» податкове повідомлення-рішення відповідно до вказаного Порядку.

Колегія суддів вважає, що відповідач при проведенні перевірки, складанні акту та направленні податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України «Про державну податкову службу України» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому позовні вимоги щодо визнання незаконними дій ДПІ в Лутугинському районі по виявленню порушення, складенню акта перевірки та направленню податкового повідомлення-рішення визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, платниками податку, зокрема, є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Частиною 3 цього Закону встановлено, що обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у п.п.5.2.16 п.5.2 ст.5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації (п.9.1 ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Статтею 10 Закону № 283/97-ВР визначено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25 відсотків до обєкта оподаткування.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік наданої ЗАТ ГЗФ «Луганська» до ДПІ в Лутугинському районі (а.с.54-55) - валовий дохід від усіх видів діяльності становить 50297296 грн., скоригований валовий дохід - 50297296 грн., валові витрати 49916370 грн., скориговані валові витрати - 49916370 грн., сума амортизаційних відрахувань 179338 грн., обєкт оподаткування 201588 грн., нарахована сума податку 50397 грн., податкове зобовязання звітного періоду - 50397 грн.

В акті перевірки зазначено (а.с.9-23 том 1), що за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 39340005 грн., з яких 50297296 грн. декларацією за 2008 рік. За даними перевірки скорегований валовий дохід повинен становити 39862877 грн., з яких 50820168 за 2008 рік.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року встановлено його заниження на 522872 грн., у тому числі за 4-й квартал 2008 року в сумі 522872 грн., а саме: встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на 522872 грн., у тому числі за 4-й квартал 2008 року на 522872 грн.

В бухгалтерському обліку вказане порушення відображено в головній книзі та ж/о № 11 по рахунку 361 за 4 квартал 2008 року записом: Дт.рах.311 (рахунки банку) КТ.рах.361 (розрахунки з покупцями): Дт.рах.702, 703, 712 (доходи) Кт.рах.361 (розрахунки з покупцями).

В податковому обліку (книга обліку валових доходів) зазначена операція відображена, але не включена до складу валових доходів Декларації з податку на прибуток підприємства за вказаний період.

За період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано валові витрати у сумі 39048267 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року не встановлено їх заниження або завищення.

За період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 203468 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань не встановлено їх заниження або завищення.

За період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» задекларовано податок на прибуток у сумі 88270 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року встановлено його заниження на 130718 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року - 130718 грн.

На порушення п.4.1 ст.4 Закону № 283/97-ВР «валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах…» підприємством не включено до складу валового доходу сума у розмірі 522872 грн. за 4-й квартал 2008 року.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону № 283/97-ВР «прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до обєкта оподаткування», перевіркою збільшено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 130718 грн. за 2008 рік.

У періоді, що перевірявся, ЗАТ ГЗФ «Луганська» не мав відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

У судовому засіданні, суду першої інстанції, представник позивача факт невключення 522872 грн. до складу валового доходу за 4-й квартал 2008 року не оскаржував, але повідомив, що таке невключення відбулося у звязку з тим, що за 9 місяців 2008 року валовий прибуток був завищений на суму 522826 грн. (у декларації зазначено 22970119 грн., фактично 22447239 грн.). Саме це завищення було виявлене та виправлене при складанні повної декларації за 2008 рік.

Між тим, доводи позивача є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів наявних у матеріалах справи.

За даними бухгалтерського обліку (головна книга за 2008 рік) загальна сума валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» складає 6345380 грн., що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів по ЗАТ ГЗФ «Луганська» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, який підписаний керівником підприємства та головним бухгалтером (а.с.77 том 1).

З декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року (а.с.57 том 1) вбачається, що сума валових доходів, задекларована підприємством за 3 квартали 2008 року по рядку 01.1 (доход від продажу товарів, робіт, послуг) складає 22970119 грн. Відповідно даних Декларації за 2008 рік (а.с.54 том 1) позивачем по рядку 01.1 задекларовано 28792627 грн., тобто до складу річного звіту включено валовий дохід за 4 квартал 2008 року у розмірі 5822508 грн.

Згідно вимог ч.2 ст.3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З викладеного вбачається, що дані бухгалтерського обліку валових доходів за 4 квартал 2008 року ЗАТ ГЗФ «Луганська» (6345380 грн.) не співпадають із включеними сумами валових доходів за 4 квартал 2008 року (5822508 грн.).

Крім того, з акта від 19.12.2008 року № 149-2301/32441307 (а.с.81-91 том 1), складеного за результатами планової виїзної перевірки ЗАТ ГЗФ «Луганська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, вбачається, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року встановлено його заниження всього у сумі 3014433 грн., у тому числі за 3-й квартал 2007 року в сумі 134011 грн., за 4-й квартал 2007 року в сумі 231127 грн., за 1-й квартал 2008 року в сумі 509535 грн., за 2-й квартал 2008 року в сумі 29429 грн., за 3-й квартал 2008 року в сумі 2110331 грн.

У п.п.3.1.4 акта від 19.12.2008 року № 149-2301/32441307 зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року не встановлено його заниження або завищення.

Цей акт перевірки керівником та головним бухгалтером ЗАТ ГЗФ «Луганська» підписано без жодних зауважень та заперечень.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих звітних періодах при розрахунку податку на прибуток, установлено Законом України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592.

Так, п.5.1 ст.5 цього Закону та п.2 Порядку визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Виправлення самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів у поточній декларації здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників валового доходу, валових витрат і амортизаційних відрахувань у складі валового доходу по рядку 02.2 і по рядку 05.2.

У поданій позивачем декларації за 2008 рік по рядку 02.2 жодних сум не зазначено (а.с.54 том 1).

Що стосується обґрунтованості нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 52287,2 грн., суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону № 283/97-ВР визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

З податкового повідомлення-рішення від 17.11.2009 року № 0000952301/0 та акта перевірки від 12.11.2009 року № 237/2301/32441307 вбачається, що контролюючим органом донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 130718 грн., з податкового періоду, на який припадає недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу минуло 4 періоди.

Таким чином, розмір штрафу складає 10 відсотків від 130718 грн. помножений на 4 податкових періоди та дорівнює 52287,20 грн., що відповідає вимогам п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо правомірності дій податкового органу, та відмови у задоволені позовних вимог закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська».

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-28111/09/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-28111/09/1270 за позовом закритого акціонерного товариства «ГЗФ «Луганська» до державної податкової інспекції в Лутугинському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

СуддіГ.М. Міронова

І.В. Юрко