Рішення № 16752125, 15.02.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-110/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої –судді Редько Ж.Є.,

при секретарях Ченченко І.С., Мітюхіній О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»(далі за текстом ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка») про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

У судовому засіданні в обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах з 01.02.1974 року по 13.12.2006 року. Всі ці роки він працював на підземних роботах у якості прохідника. У жовтні 2006 року він звернувся в центральну міську лікарню м.Димитров та в Донецьку обласну клінічну лікарню професійних захворювань, де у нього було виявлено захворювання органів дихання, яке виникло через виконування ним трудових обов,язків у третьому шахтопрохідному будівельному управлінні ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», про що було складено акт за формою П-4 від 21.11.2006 року. Відповідно до цього акту розвиток професійного захворювання органів дихання спонукали висока запиленість повітря робочої зони та взаємодія з несприятливим кліматом, важка фізична праця в умовах впливу шкідливих факторів: пил, підземні умови праці, важкі фізичні навантаження протягом тривалого часу. За висновком МСЕК від 27.11.2006 року йому було встановлено професійне захворювання: друга стадія пилової етіології, емфізема легенів, легенева недостатність другого ступеню, визначені протипоказання робіт в підземних умовах з пилом, токсичними газами, несприятливими метеоумовами, також йому безстроково була встановлена третя група інвалідності та 40% стійкої втрати працездатності. Моральна шкода Фондом йому не відшкодовувалася. Між тим, через професійне захворювання він зазнав моральної шкоди, яка полягає у фізичних стражданнях, так як він відчуває фізичну біль, недуг, задишку, не може спати, він вимушений був звільнитися з роботи, втратити значну частину доходу та необхідність постійно підтримувати своє здоров,я у лікувальних закладах, хвороба дедалі прогресує і спричиняє для нього все більш негативні наслідки. Факт того, що він є інвалідом, його пригнічує, через це він відчуває дратівливість, придавленість, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду позивач оцінює у 150000 грн. і просить суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.

Представник відповідача –ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»- ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши суду, що на час виникнення спірних відносин діяла правова норма Закону України «Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, за якою обов,язок відшкодовувати моральну шкоду потерпілим на виробництві покладався на Фонд, а не на підприємство. Позивачем також не надано доказів у підтвердження спричинення йому моральної шкоди, порушення його законних прав підприємством, заявлена сума не аргументована і не сорозмірна відсотку втрати працездатності.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі за текстом Фонд) в м.Димитров Донецької області ОСОБА_4 до суду не з,явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, письмово сповістила суд про розгляд справи у її відсутності, поклавшись на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача у третьому шахтопрохідному будівельному управлінні з 13.08.1963 року по 25.10.1966 року та з 17.02.1969 року по 20.08.2006 року на підземних роботах прохідником, звільнився з роботи за ст.40 п.2 КЗпП України за станом здоров,я, що підтверджується копіями записів з трудової книжки (а.с.20).

21.11.2006 року за результатами розслідування хронічного професійного захворювання відносно позивача ОСОБА_5 складено акт без номера за формою П-4, затверджений головним державним санітарним лікарем 21.11.2006 року. У п.п.13 та 17 даного акту зазначено, що причиною професійного захворювання позивача є робота позивача протягом тривалого часу в умовах впливу на організм вугільного пилу з великою концентрацією протягом 95% робочого часу, що за шкідливістю умов праці відноситься до 3 класу 4 ступеню. Діагноз захворювання позивача наступний: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, легенева недостатність другого ступеню (а.с.7).

Підставами для складання акту за формою П-4 відносно ОСОБА_5 стали інформаційна довідка адміністрації тресту про умови праці позивача від 09.08.2006 року (а.с.21-26), акт огляду умов праці позивача від 22.08.2006 року (а.с.9-13, 21-26), повідомлення Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань від 06.10.2006 року про професійне захворювання позивача (а.с.14).

Згідно за випискою з акту огляду МСЕК від 04.12.2006 року позивачу у зв,язку з професійним захворюванням вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково з рекомендаціями лікування у пульмонолога, при цьому йому протипоказаний тяжка фізична праця у підземних умовах в контакті з пилом та токсичними газами (а.с.15, 61).

Згідно за постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецьк від 26.12.2006 року позивачу сплачена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 20200 грн. (а.с.53).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м.Димитров позивачеві у зв,язку з професійним захворюванням щомісячно проводиться страхова виплата, сума якої на теперішній час складає 1149,30 грн., що підтверджується постановою Фонду від 14.04.2010 року (а.с.52).

Відповідно за ст.46 Конституції України право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов,язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов,язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України “Про охорону праці” в редакції від 21.11.2002 року відшкодування шкоди, завданої робітнику у наслідок ушкодження його здоров,я, здійснюється Фондом у відповідності до ч.3 ст.34 Закону України “Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 № 1105-Х1У, що набрав чинності 01.04.2001 року.

Відповідно за ст.ст.13, 21, 28 Закону при настанні страхового випадку, а саме ушкодження здоров,я на виробництві, потерпілий – застрахована особа - має право на різні види відшкодування шкоди за наявності факту спричинення цієї шкоди потерпілому.

          Обов,язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, які потерпіли на виробництві, до внесення змін до Закону № 1105-Х1У на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-У, був покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

          Між тим, відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено дію абз.4 ст.1, пп.є п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.34 Закону України “Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.

          В той же час, відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

          Наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача у відповідача встановлена актом розслідування хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1           

Оскільки Фонд на час виникнення спірних правовідносин у зв,язку із зупиненням відповідної норми спеціального Закону не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником професійного захворювання у цей період таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодувати роботодавець на підставі ст.2371 КЗпП України, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я.

Суд вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв,язку з встановленням йому стійкої втрати працездатності внаслідок отриманої на виробництві травми, а висновок МСЭК від 04.12.2006 року підтверджує наявність факту спричинення шкоди його здоров,ю, яка привела до фізичних і моральних страждань позивача.

Через професійне захворювання позивач з 01.04.2006 року по 28.04.2006 року, з 21.08.2006 року по 05.09.2006 року, з 26.09.2006 року по 09.10.2006 року знаходився на лікуванні у денному стаціонарі пульмонологічного відділення Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології (а.с.16-17, 18, 19).

Зазначене свідчать про те, що позивач тривалий час зазнавав і по теперішній час зазнає фізичну біль і психічні страждання, внаслідок чого порушилися його нормальні життєві зв,язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За приписами п.3 ч.1 ст.268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров,я або смертю, позовна давність не поширюється.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, обсяг, тривалість зазнаваних позивачем страждань, його стан здоров,я, розмір втрати працездатності, істотність вимушеності змін у життєвих стосунках потерпілого, який позбавлений можливості виконувати тяжку фізичну працю, те, що отримане ним ушкодження здоров,я заважає йому вести повноцінний спосіб життя, вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. Тому, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає можливим визначити позивачу розмір відшкодування моральної шкоди у 14000 грн.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.

На підставі статей 268, 1167 ЦК України, ст.2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», код ЄДРПУ 00180841, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відшкодування моральної шкоди 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.02.2011 року.

Суддя