Рішення № 16751857, 11.03.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-379/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої –судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1, діючої в своїх інтересах та від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та від імені та в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_4 до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»(далі за текстом ДП «ВК «Краснолиманська») про відшкодування моральної шкоди у зв,язку з загибеллю чоловіка.

У судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що позивач у справі ОСОБА_1 є вдовою загиблого ОСОБА_5, з яким 04.05.1999 року було зареєстровано шлюб. 19.07.2007 року позивач зареєструвала другий шлюб з ОСОБА_6, у зв,язку з чим прізвище позивача змінилося. ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська» в період з 15.03.2004 року по 19.07.2004 року, працюючи гірничим робітником підземним. 19.07.2004 року у результаті нещасного випадку на шахті ОСОБА_5 загинув під час виконання трудових обов,язків, про що було складено акт по формі Н-1 від 25.11.2004 року, за яким смерть ОСОБА_5 настала у результаті впливу вибуху метано-повітряної суміши. Це був груповий випадок, разом загинуло 36 чоловік. Тіла 34 загиблих шахтарів були видані на поверхню, тіла 2 загиблих, в тому числі і чоловіка позивача не було знайдено. Позивач була вимушена звернутися до суду з заявою про визнання її чоловіка померлим. За рішенням Димитровського міського суду від 19.10.2004 року ОСОБА_5 було оголошено померлим з 19.07.2004 року. На підставі цього рішення було складено акт за формою Н-1. В момент аварії ОСОБА_5 знаходився в місці, де згідно проведених розрахунків в результаті вибуху та горіння вугілля, деревини температура сягала межі 800-900С, життєва діяльність людського організму у вказаному середовищі неможлива, неминуче повинно бути повне згорання всіх людських тканин. За три дня до смерті ОСОБА_5 виповнилося 23 роки, він був дуже молодою людиною, одружився з позивачем у 18 років, відразу народилася донька. ОСОБА_5 виявився гарним чоловіком та турботливим батьком. Після закінчення училища він пішов працювати на шахту Стаханова, а потім всією ланкою перейшов на шахту «Краснолиманська», де відпрацював чотири місяці і загинув. Лише в грудні 2004 року приблизно у тому місці, де загинув чоловік позивача, на поверхні був встановлений пам.ятник, там і вважається могила ОСОБА_5 Це дуже важко, коли навіть поховання не відбулося. На час загибелі ОСОБА_5 його дочці виповнилося 4,5 роки, дитина тоді ще не розуміла, що втратила близьку людину. Тепер доньці 11 років, вона вже знає, що батько загинув на шахті, але вона досі пам,ятає і сумує за батьком. Період після вибуху на шахті був дуже важким, масові поховання інших шахтарів, пошуки тіла чоловіка та інше. Позивач знаходилася у стресовому стані, щоб якось вберегти дитину від цього жаху, вона на деякий час віддала доньку своїм друзям. Після смерті чоловіка відповідачем було сплачено встановлення пам.ятника на могилі чоловіка, також їх була придбана квартира та комп,ютер для дитини. Моральна шкода Фондом позивачці не сплачувалася. Позивач вважає, що загибеллю чоловіка на виробництві їй та її дитині спричинена моральна шкода, яку вона оцінила у 100000 грн. на свою користь та у 50000 грн. на користь доньки, і відшкодувати її повинно підприємство, де стався нещасний випадок. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди, заподіяної загибеллю чоловіка, вказані суми.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої вимоги і пояснення свого довірителя.

Представник відповідача –ДП «ВК «Краснолиманська»- ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що відповідно до Закону України «Про охорону праці»відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров,я або у разі смерті працівника, перекладено з роботодавця на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Тому підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким, бо ці відносини регулюються нормами законодавства про соціальне страхування.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом - Фонд у м.Димитров) до суду не з,явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутності, поклавшись на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.05.1999 року знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; 29.12.2007 року позивач одружилася вдруге, у зв.язку з чим змінила прізвище, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб (а.с.7, 10).

26.11.1999 року у подружжя ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_4, яка мешкає разом з позивачем, що підтверджується копією свідоцтва про її народження, поясненням позивача (а.с.8).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим робітником очисного забою підземним 5-го розряду. 19 липня 2004 о 19 год. 55 хв. з ОСОБА_5 під час виконання трудових обов,язків у шахті відповідача стався нещасний випадок –вибух метано-повітряної суміші, через який потерпілий був смертельно травмований, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, акту про нещасний випадок за формою Н-1 № 51 від 25.11.2004 року, рішення Димитровського міського суду від 19.10.2004 року про оголошення померлим, поясненнями сторін (а.с.9, 11-12, 13-14).

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Згідно за ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім,єю.

Тобто, даною нормою передбачено право дружини та дітей потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Отже, посилання представника відповідача на те, що страховик повинен відшкодовувати шкоду згідно із законодавством про страхування від нещасних випадків у даному спорі є таким, що не відповідає нормам цивільного законодавства.

До того ж на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до внесення змін до Закону України “Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 № 1105-Х1У на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-У був покладений обов,язок по відшкодуванню моральної шкоди лише стосовно застрахованих осіб, які потерпіли на виробництві.

Крім того, згідно за ст.38 Гірничого Закону України до основних обов,язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним особам.

Суд вважає, що діями відповідача позивачеві та її дитині, інтереси якої вона представляє, спричинені моральні страждання, пов*язані із безповоротною втратою їх близької та рідної людини, відчуттям самотності, які є прямим наслідком нещасного випадку, в результаті якого загинув ОСОБА_5, працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці на вугільному підприємстві.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов,язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров,я їх працівників.

Страждання позивача і її малолітньої дитини викликають певні зміни у її житті. Сім’я втратила годувальника, дитина позбавилися належного піклування, що спонукає позивача, вирішувати матеріальні та побутові проблеми, тобто докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину зазнаваних позивачем душевних страждань з приводу втрати чоловіка і батька, позбавлення на все життя батьківського піклування, вік дитини на час загибелі батька, її можливість усвідомлювати тяжку втрату, тяжкість вимушених змін у їх житті, тривалість негативних наслідків, участь підприємства у житті позивача після загибелі чоловіка, яка виразилася у наданні житла - квартири. Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 30000 грн., на користь доньки – 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

          В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.

На підставі ст.ст.23 ч.2, 1168 ЦК України, Гірничим Законом України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, діючої в своїх інтересах та від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відшкодування моральної шкоди, завданої їй загибеллю чоловіка, 30000 (тридцять тисяч) грн., у відшкодування моральної шкоди, спричиненої неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, загибеллю батька, 15000 (п,ятнадцять тисяч) грн., а всього 45000 (сорок п,ять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 17 березня 2011 року.

Суддя