Рішення № 16749315, 05.07.2011, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 2-34/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С. А.

при секретарі: Лиман Н.П.

з участю прокурора Полупанової І.А.

представника Першотравенського МЖКП Іванова С.О., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську цивільну справу за позовом Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Першотравенського міського житлово-комінального підприємства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2009 року позивач Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем, а саме: централізованої подачі госпитної води, централізованого опалення, водовідведення. Квартира, в якій мешкають відповідачі, знаходиться в будинку, який обслуговує позивач.

Згідно ст.ст.64, 66-68 ЖК України, п.п.18,30,31 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, теплову енергію, утримання житлового фонду, технічне обслуговування та інші послуги). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідачі не відмовлялися від вказаних послуг у встановленому порядку, але зобовязання щодо оплати цих послуг не виконують, в звязку з цим станом на 01 жовтня 2009 року склалася заборгованість за комунальні послуги в розмірі 6247 гривень 43 копійки. Погасити заборгованість у добровільному порядку відповідачі відмовляються.

Просить суд стягти з відповідачів солідарно борг в сумі 6247 гривень 43 копійки, а також судовий збір.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заперечення на позовну заяву, в яких вказують, що Першотравенське МЖКП не надає комунальні послуги в повному обсязі в квартиру №4 по вул.Шкільній,29, а саме: централізованої подачі води та водовідведення, централізованого опалення, а також бути формально зареєстрованим за даною адресою, не означає, що вони користуються всіма цими послугами. Наприклад, ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою, але вже 2 роки мешкає за іншою адресою, про це вона додає копії підписів мешканців будинку №29. Вона подавала начальнику МЖКП заяву про це, але той надав відповідь, що хоча і не мешкає, а повинен платити, так як зареєстрований. Вони сплачують кошти за комунальні послуги, але не в повному обсязі, так як вода не відповідає «ГОСТУ-2874-82», подається з тиском, який не відповідає нормі не нижче 0,6 кгс/см.кв., з перервами в 6 годин, що складає більше 30% загального часу води по графіку. Якщо вода питна одна оплата, якщо господарча, технічна інша. Труби, по яких дзюрчить вода, забиті. Першотравенський МЖКП не виконує свої обовязки при наданні послуг. Щодо централізованого опалення, то відповідач зобовязаний промивати батареї перед кожним опалювальним сезоном, але труби не промиті ні єдиного разу за всі три роки, за які відповідач вимагає оплату. Її син чесно і добросовісно платив за комунальні послуги через шахту, де працює, поки не підвищили незаконно тарифи. Вона скасувала оплату через шахту, не стала судитися з МЖКП за кримінальні дії, хоча зверталася до прокурора і до начальника МЖКП. На незаконність підняття тарифів на комунальні послуги вказує протест прокурора. Просить визнати недійсною позовну заяву про стягнення боргу за комунальні послуги ціною 6247 гривень 43 копійки, так як не підписаний договір №11671 від 31 березня 2004 року ні нею, ні відповідачем.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічний позов до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому посилаються на те, що заявлений позов МЖКП на суму 6247 гривень 43 копійки рахують незаконним і необґрунтованим. Документи, додані до позову МЖКП абсолютно не обґрунтовані на вказану суму і не розкривають складову цієї суми. Відсутні документи, які підтверджують те, що позивач одержав вказані або надані послуги в повному обємі і належної якості. Ствердження позивача про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не оплачені спожиті комунальні послуги не відповідають дійсності, так як послуги оплачені по січень 2010 року. МЖКП раніше в 2006 році фактично виступало в ролі замовника незаконного виконання дій шахти «Ювілейна», які виразилися в утриманні грошових коштів із заробітної плати ОСОБА_3 за отримані комунальні послуги без доручення і згоди. Згідно «Гірничого Закону»ОСОБА_3 звільнений від оплати за електроенергію, газ і опалення, ст.43. Ігнорування заключної частини вказаного закону не вина ОСОБА_3, а є підлістю до шахтаря України тих осіб, яких заключна частина цього закону зобовязує виконання ст.43.

1.МЖКП порушило конституційні права відповідачів, згідно статей 8, 19, 22, 27, 48 Конституції України.

2.МЖКП м. Першотравенська порушило їх права споживачів комунальних послуг, згідно ст.20 «Закону про житлово-комунальні послуги».

3.МЖКП порушило право пенсіонера ОСОБА_2 на оплату за комунальні послуги, згідно Закону «Про споживчу корзину»(не більше, ніж 15% сукупного прибутку за всі спожиті комунальні послуги, що складають суму - 81 гривня 60 копійок. Зневажання МЖКП даної норми не являється виною ОСОБА_2

4.Заявлена МЖКП сума боргу 6247 гривень 43 копійки, яка утворилася за рахунок підняття тарифів на комунальні послуги по незаконному рішенню ради народних депутатів м.Першотравенська, в основі якого лежать незаконно обґрунтовані розрахунки собівартості тарифів комунальних послуг, що не являється провиною ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (додаток протест прокурора). Крім того, звіти мера міста Першотравенська Косенка В.Л. і Войнова С.В. начальника комунального господарства і майна підтвердили, що МЖКП не може надати комунальні послуги в повному обсязі і належної якості, що не являється виною ОСОБА_3 (копія звітів додається). Фактично МЖКП м.Першотравенська надав суду завідомо неправдиву інформацію з ціллю присвоєння грошових коштів позивачів.

Внаслідок важкого житлового положення пенсіонерки ОСОБА_2, громадянки України, в неї немає реальної можливості на одержану злиденну державну пенсію в розмірі нижче прожиткового мінімуму забезпечити добробут МЖКП в збиток особистого здоровя та життя.

Вище вказані дії МЖКП базуються на всі ознаки порушення статей 189, 190 КК України.

Дії цього підприємства причинили їм значну моральну і матеріальну шкоду в сумі 6247 гривень 43 копійки.

Просить суд:

1.Визнати рішення депутатів Першотравенської міської ради від 27.11.2006 року №387 незаконним, а також рішення від 06.09.2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій і населення в м.Першотравенську»- незаконним.

2.Визнати, що споживачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргу за комунальні послуги в розмірі 6247 гривень 43 копійки перед МЖКП не мають.

3.Зобовязати відповідача МЖКП м.Першотравенська відшкодувати причинену моральну та матеріальну шкоду в розмірі 6247 гривень 43 копійки.

4.Покласти судові витрати на МЖКП м.Першотравенська.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали доповнення до зустрічного позову, в якому посилаються на те, що на підставі ст.21 Конституції України права людини є невідчужуваними та непорушними, ст.22 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпекою продукції та всіх видів послуг і робіт.

Заявляють, що вони не визнають суму 6247 гривень 43 копійки та і сама постановка питання боргу за отримані комунальні послуги не відповідає дійсності.

Вона дійсно проживає за вказаною адресою, яку обслуговує МЖКП, її син уже 2 роки за даною адресою не проживає. Неодноразово вона про це подавала заяву в МЖКП та ЖРЕК №3. Незареєстровані заяви, підписи свідків з підїзду будинку №49 по вул.Шкільна доказують небажання МЖКП законним шляхом оформити відсутність сина по факту.

Те, що вони з сином отримали (як споживачі) комунальні послуги від МЖКП належної якості і в повному обємі, і чи отримали взагалі питання спірне. Судячи по наданих нею доказах (звіт Косенка та Войнова - публічні) МЖКП ні пять років тому, ні пять років на перед не зможе надавати якісні послуги в повному обсязі. А право споживача передбачає: 1) житлово-комунальні послуги повинні надаватися безперебійно, за виключенням суворо визначених випадків и про те, що надання житлово-комунальних послуг буде перервано, споживачі повинні бути повідомлені через засоби масової інформації не пізніше, чим за 10 днів. В такому попередженні повинні бути вказані причини та строки перерви та надання послуг. МЖКП ці правила не виконує, доказ оголошення. Згідно ст.20 Закону «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право: 1.Своєчасно отримувати якісні житлово-комунальні послуги. Цю статтю МЖКП не виконує і це не вина ОСОБА_3, а вина МЖКП. 2.За користування не платять також не відповідає дійсності. Докази надані квитанції про оплату послуг. Син платив текучі платежі та погашав борги за комунальні послуги за власним бажанням, доки не підняли тарифи і не вирахували через шахту за ініціативою МЖКП незаконну суму без його відома і згоди. Сума 6247 гривень 43 копійки не відповідає дійсності, тому що в основу цієї суми закладені незаконно підняті тарифи ( доказ протест прокурора Лесюка О.Я., порушення процедури підвищення тарифів відсутність громадських слухань, що вказано в протесті на момент прийняття тарифів та відсутність Статуту міста). З якого числа, місяця, року предявляється борг, де щомісячне роздрукування боргу?

Стаття 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Вважає, що обвинувачення, висунуте МЖКП проти неї та її сина шляхом недоказаної суми 6247 гривень 43 копійки припущеного боргу протирічить ст.62 Конституції України, обвинувачення проти неї та її сина не доказане, а значить незаконне. Не бачить сутті в подальшому розгляді питтання.

Позивачка ОСОБА_2 надала суду заяву про виключення із зустрічної позовної заяви від 23 грудня 2009 року пункту 1 про визнання рішення депутатів Першотравенської міської ради від 27.11.2006 року №387 незаконним, а також рішення від 06.09.2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій і населення в м.Першотравенську»- незаконним, в звязку з тим, що дане питання розглядається в адміністративному суді.

Ухвалою суду позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду.

Представник Першотравенського МЖКП подав заперечення на зустрічний позов, в яких посилається на те, що рішенням від 06 вересня 2006 року №267 встановлено тариф на комунальні послуги з водопостачання та водовідведення в м.Першотравенську для населення: на холодне водопостачання та водовідведення 2,10 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; водовідведення 0,89 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; на водовідведення для всіх категорій споживачів з рентабельністю 12% - 2,59 грн. з ПДВ за 1 куб.м. Рішенням від 27 листопада 2006 року №387 встановлено тариф на оплату послуг теплопостачання в м.Першотравенську для населення за 1 Гкал 206,39 грн. з ПДВ.

На протест прокурора м.Першотравенська на рішення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради було надано відповідь стосовно того, що тарифи за постачання ттепллової енергії та водопостачання з врахуванням вимог п.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно абзацу 13 ст.2 «Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання» погодженню підлягають рішення з питань установлення порядку визначення цін і тарифів, граничних нормативів рентабельності для обєктів антимонопольного регулювання. Встановлення тарифів на оплату послуг теплопостачання в місті не підлягає під вище зазначені вимоги.

Відповідно до п.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. В розрахунку тарифу на послуги теплопостачання передбачена рентабельність в розмірі 15% для бюджетних установ та в розмірі 30% для інших підприємств та організацій. Таким чином, статті витрат є економічно обґрунтованими та відповідають вимогам положення «Про порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою КМУ №955 від 10 липня 2006 року.

На підставі вищезазначеного та відповідно до рішення виконавчого комітету Першотравенської міської ради №73-13/У від 06 березня 2007 року в задоволенні протесту прокурору м.Першотравенськ на рішення №267 від 06 вересня 2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій та населення м.Першотравенськ та на рішення №387 від 27 листопада 2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг теплопостачання у м.Першотравенськ»відмовлено.

Порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за останні три роки чітко відображено в розрахунку заборгованості станом на 01 вересня 2010 року. Відповідно до нього загальна сума заборгованості становить 6252 гривні 60 копійок, в тому числі за опалення 5228,57 грн., водопостачання та водовідведення 1024,03 грн. Суми є достовірними та економічно обґрунтованими.

Що стосується факту ненадання належним чином послуг з централізованого теплопостачання у звязку зі встановленням у будинку №49 по вул..Шкільна дросельної шайби, воно є абсолютно не обґрунтованим. Згідно п.5.7.3. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року за №71 технічне обслуговування включає обовязкові контрольні огляди, випробування, налагодження, очищення, змащування, устаткування, нескладну заміну деталей, що вийшли з ладу, усунення різних дрібних дефектів і перевірку дотримання вимог експлуатаційних конструкцій. Згідно технічного завдання на 2007 рік встановлення дросельної шайби відноситься до налагодження зовнішньої водяної теплової мережі. Тому, встановлення дросельної шайби ніяким чином не могло зумовити погіршення якості надання послуг з централізованого опалення і позивач не надає належних доказів з цього приводу. Послуги з централізованого теплопостачання надавалися належної якості, що додатково підтверджується актами.

Згідно ст.317 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Першотравенським МЖКП не вчинено ніяких протиправних дій щодо позивача, відповідно факт спричинення моральної шкоди відсутній.

Просить в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

В судовому засіданні представник Першотравенського МЖКП свій позов підтримав, просить задовільнити його в повному обсязі, з зустрічним позовом не згідний, просить відмовити в його задоволенні.

ОСОБА_2 з позовом Першотравенського МЖКП не згідна, зустрічний позов підтримала, просить його задовільнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, за участю ОСОБА_4.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги слід задовільнити частково, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Першотравенського міського житлово-комінального підприємства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.

Дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по справі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується випискою з фінансово особового рахунку. Затрати на утримання та обслуговування будинку по наданню їм комунальних послуг, а саме: централізованої подачі госпитної води, централізованого опалення, водовідведення несе Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство.

Рішенням від 06 вересня 2006 року №267 встановлено тариф на комунальні послуги з водопостачання та водовідведення в м.Першотравенську для населення: на холодне водопостачання та водовідведення 2,10 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; водовідведення 0,89 грн. з ПДВ за 1 куб.м.; на водовідведення для всіх категорій споживачів з рентабельністю 12% - 2,59 грн. з ПДВ за 1 куб.м. Рішенням від 27 листопада 2006 року №387 встановлено тариф на оплату послуг теплопостачання в м.Першотравенську для населення за 1 Гкал 206,39 грн. з ПДВ.

Станом на 01 жовтня 2009 року мається заборгованість в розмірі 6247 гривень 43 копійок, що підтверджується довідкою про розшифровку боргу Першотравенського МЖКП (л.с.141).

Відповідачі не відмовлялися від споживання вказаними послугами у встановленому порядку.

У відповідність ст.509 ЦК України в силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Ст.ст.67,68 ЖК України наймачі квартири зобовязані щомісячно вносити підприємству плату за комунальні послуги.

На підставі п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У відповідність ст.ст.256, 257 та 267 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Особа, яка виконала зобовязання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Першотравенський МЖКП звернувся до суду з позовом 22 жовтня 2009 року, суд вважає за необхідне стягти солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг, починаючи з 22 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року включно, згідно заявлених позовних вимог до 01 жовтня 2009 року.

У 2006 році Першотравенським МЖКП відповідачам нараховано за комунальні послуги: опалення, технічне обслуговування, водопостачання та водовідведення:

-за жовтень опалення 0,00 грн., технічне обслуговування 15 грн.68 коп., водопостачання та водовідведення 15 грн. 68 коп. Всього 31 грн. 36 коп. за 31 день. З 22 жовтня по 31 жовтня сума складає 10 грн. 12 коп. (31,36 грн.:31 день х 10 днів). Відповідачами сплачено за опалення 97 грн., технічне обслуговування 50 грн., водопостачання та водовідведення 30 грн. Всього 177 грн.

- за листопад - опалення 96 грн. 72 коп., технічне обслуговування 48 грн. 28 коп., водопостачання та водовідведення 26 грн. 10 коп. Всього 171 грн. 10 коп. Сплачено всього 374 грн.

- за грудень - опалення 96 грн. 72 коп., технічне обслуговування 48 грн. 28 коп., водопостачання та водовідведення 26 грн. 10 коп. Всього 171 грн. 10 коп. Сплачено всього 91 грн.

Всього нараховано 352 гривні 32 копійки, сплачено 642 гривні, що підтверджується довідкою на л.с.14.

За 2007 рік нараховано за опалення 1463 грн. 15 коп. технічне обслуговування 579 грн. 36 коп., водопостачання та водовідведення 337 грн. 70 коп. Всього 2380 грн. 21 коп. Сплачено всього 839 грн. 84 коп. (л.с.14).

За 2008 рік нараховано за опалення 1594 грн. 02 коп. технічне обслуговування 48 грн. 28 коп., водопостачання та водовідведення 587 грн. 82 коп. Всього 2230 грн. 12 коп. Сплачено всього 500 грн. 93 коп. (л.с.141).

За січень-вересень 2009 року нараховано за опалення 1464 грн. 62 коп. технічне обслуговування 00грн., водопостачання та водовідведення 640 грн. 08 коп. Всього 2104 грн. 70 коп. Сплачено всього 480 грн. 00 коп. (л.с.141).

За період з 22 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2009 року нараховано 7067 грн. 35 коп., сплачено 2462 грн. 77 коп.

Борг становить 4604 гривні 58 копійок.

Суд вважає за необхідне стягти з відповідачів солідарно на користь Першотравенського МЖКП борг за спожиті комунальні послуги в розмірі 4604 гривні 58 копійок, а також на підставі ст.ст.75, 80 ЦПК України судові витрати на користь держави, так як позивач був звільнений судом від сплати судових витрат при подачі позовної заяви до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по зустрічному позову в межах заявлених ними позовних вимог в порядку цивільного-процесуального провадження не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у позивачів по зустрічному позову дійсно мається борг за комунальні послуги. Але підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачам в цій частині позовних вимог суд не вбачає, оскільки законом не передбачено підстав для відшкодування шкоди за предявлення позову до суду, навіть не достатньо обґрунтованого.

Згідно п.п.2,5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної /немайнової/ шкоди розглядаються у випадках прямо передбачених законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа /фізична чи юридична/ звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди за дії МЖКП, що базуються на всі ознаки порушення статей 189, 190 КК України, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до положень ст.62 Конституції України та ч.2 ст.2 КК України фізична особа /особи/, в тому числі посадові особи відповідача, можуть бути визнані винними у скоєнні злочину лише за вироком суду. Позивачі не посилаються на встановлені вироком суду злочинні дії посадових осіб відповідача в підвищенні тарифів на комунальні послуги, не вказують на наявність вироку суду з цього приводу, а лише голослівно зазначають про незаконні дії відповідача відносно них.

Посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додану ними до позову копію листа - відповіді прокурора міста Першотравенська № С-3-07 від 09 лютого 2007 року на звернення ОСОБА_2 та інших громадян міста Першотравенська про принесення протестів на рішення Першотравенської міської Ради від 27 листопада 2006 року № 387 «Про встановлення тарифів на оплату послуг теплопостачання у м.Першотравенську»та від 06 вересня 2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій та населення у м.Першотравенську» не є доказом незаконного підвищення Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством тарифів на комунальні послуги.

Навпаки, вказаний лист вказує на те, що ПМЖКП немає ніякого відношення до встановлення тарифів на оплату послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій та населення у м.Першотравенську, оскільки це відноситься до компетенції Першотравенської міської Ради, як органу місцевого самоврядування.

Рішенням тринадцятої сесії пятого скликання Першотравенської міської ради №73-13/У від 06 березня 2007 року в задоволенні протесту прокурору м.Першотравенськ на рішення №267 від 06 вересня 2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення для підприємств, організацій та населення м.Першотравенськ та на рішення №387 від 27 листопада 2006 року «Про встановлення тарифів на оплату послуг теплопостачання у м.Першотравенськ»відмовлено.

Обставин та доказів неправильного застосування ПМЖКП відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлених органом місцевого самоврядування тарифів на вказані комунальні послуги позивачами не зазначено та не додано.

З врахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги позивачів до Першотравенського МЖКП в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, позивачі не зазначили у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди /немайнової/ шкоди, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Отже, як вбачається з викладених обставин та вимог закону, між позивачами та відповідачем існують цивільно-правові договірні правовідносини з приводу забезпечення позивачів комунальними послугами з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та інше. До компетенції ПМЖКП не входить встановлення тарифів на вищезазначені види комунальних послуг. Позивачі є споживачами наданих їм відповідачем послуг, за що вони повинні сплачувати на користь МЖКП борг за вказані послуги.

Тому, обговорюючи позовні вимоги позивачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд враховує те, що відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 року № 1023-Х11 з послідуючими змінами та доповненнями, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент; відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів про стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди в розмірі 6247 гривень 43 копійок за безпідставну позовну заяву про стягнення боргу за спожиті позивачами комунальні послуги, за неналежне надання послуг, не в повному обсязі, незаконне стягнення боргу з заробітної плати ОСОБА_3, незаконне підняття тарифів за комунальні послуги задоволенню не підлягають, оскільки п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено право споживачів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством, що по даному спору відсутнє.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по даному позову суд приходить до висновку, що з позивачів слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 62 гривень 47 копійок, 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи, в сумі 120 гривень, так як їм ухвалою суду було відстрочено сплату судових витрат до ухвалення рішення по даній справі.

Так як згідно ч.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром, суд вважає за необхідне стягти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 509 ЦК України, ч.1 ст.64, ст.ст. 67,68 ЖК України, ст.4, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», - суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги задовільнити частково.

Стягти солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства розрахунковий рахунок 26006050213220 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ МФО 305299, код ЗКПО 32598423 борг за спожиті комунальні послуги в розмірі 4604 ( чотирьох тисяч шестисот чотирьох) гривень 58 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягти з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 25 (двадцяти пяти) гривень 50 копійок.

Стягти з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 25 (двадцяти пяти) гривень 50 копійок.

Стягти солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 70 (семидесяти) гривень 97 копійок, а також витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи, у розмірі 120 (ста двадцяти) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. А. Янжула