Рішення № 16740859, 29.06.2011, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-120/11 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Донецьк «15»червня 2011 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,

за участю представників позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача:ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбасметал»про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьку» про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди. В позовній заяві зазначив, що 21 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та філією «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьку»було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва( ФФБ) виду «А»№63-5\2008, у відповідності до якого позивачка, на підставі повного визнання нею правил Фонду фінансування будівництва дев'яти поверхового 2-х секційного житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, дала згоду на участь у ФФБ, передала кошти у розмірі 326689 гривень відповідачу у довірче управління з метою отримання у власність об'єкту інвестування. У відповідності до п. 1.7 вказаного договору за нею був закріплений об'єкт інвестування: однокімнатна квартира № 2, житловою площею 26,00 кв.м.. Згідно з п. 1.11 Договору запланований строк вводу обєкта в експлуатацію 4 квартал 2008 року, але не пізніш 1 січня 2009 року. Позивачкою у повному обсязі виконане зобовязання, передбачене договором щодо сплати грошових коштів. Однак відповідач до теперішнього часу умови договору не виконав, а саме - не ввів у експлуатацію об'єкт інвестування у передбачений строк , чим причинив позивачці збитки у вигляді інфляції грошових коштів, витрачених нею на будівництво зазначеної квартири. Сума грошових коштів з урахуванням індексу інфляції складає 372425 грн. 46 коп. Посилаючись на Цивільний Кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів», просив суд розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»№63-5\2008 від 21.04.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь вартість об'єкту інвестування з урахуванням індексу інфляції у сумі 372425 грн. 46 коп. пеню за прострочення зобовязання в розмірі 4 028075 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі й на правову допомогу в розмірі 30000 грн.

Ухвалою суду за клопотанням представника позивача відповідач - філія «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьку» був замінений на належного - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі ПАТ «АКПІБ», Банк).

Ухвалою суду до участі у справі була залучена третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбасметал»(далі ТОВ «НВП «Донбасметал», забудовник).

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що діють на підставі ордерів та письмової угоди на ведення справи у суді, підтримали позовні вимоги, давши пояснення аналогічні зазначеним в позовній заяві.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі ПАТ «АК ПІБ») ОСОБА_3, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що предметом договору укладеного між ОСОБА_4 та Банком 04.04.2008 року про участь у ФФБ виду «А2 № 63-5\2008 року є довірче управління коштами позивача з метою отримання у власність об'єкту інвестування, а не будівництво об'єкту інвестування, у Банка відсутні будь-які зобов'язання , що пов'язані саме з будівництвом об'єкту інвестування та вводу його в експлуатацію.

Крім того, відповідно до ст..9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операції з нерухомістю» від 19.06.2003 року забудовник, а саме ТОВ «НВП «Донбасметал»зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором щодо організації спорудження об'єктів будівництва і своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від об'єму замовлення на будівництво. Таким чином твердження позивача стосовного того, що Банк не ввів в експлуатацію об'єкт інвестування є необгрунтованим, оскільки обов'язок щодо введення об'єкту інвестування в експлуатацію повинен виконати ТОВ «НВП Донбасметал»та передати об'єкти інвестування у власність довірителям Фонду фінансування будівництва( ФФБ). Відповідно до п.4 ст.З Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будівництва»до 1.01.2012 року забороняється розірвання фізичними і юридичними особами будь-яких догворів, результатам яких є передача забудовником закінченого об'єкту( частини об'єкту) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено 100% вартості об'єкту (частини об'єкту) житлового будівництва. При цьому нормами ст. 13 Закону про ФФБ - які регламентують систему функціонування Фонду фінансування будівництва (ФФБ) встановлено, що організовує спорудження об'єкту нерухомості виключно забудовник.

Крім того, згідно з положеннями ст. 16 Закону фінансування об'єкту будівництва здійснюється управителем в межах коштів, отриманих в довірче управління. Банком перераховані всі отримані в довірче управління грошові кошти, крім коштів оперативного резерву, що підтверджується довідкою про рух коштів з 26.03.2008р. по 20.04.2009р. на рахунку №260109011.

Вважає, що відповідачем умови Договору про участь у ФФБ та Закону про ФФБ Банком не порушені, а тому відсутні будь-які підстави для його розірвання в тому числі і з підстав, зазначених Позивачем.

Крім того, зазначила, що позивачем для участі у ФФБ отриманий кредит у філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк", який до цього часу не погашений. У відповідності з вимгами ст. 50 Закону про ФФБ тобто позивач не має права вимагати розірвання договору про участь у ФФБ та повернення грошових коштів до повного погашення заборгованності за кредитним договором.

Необґрунтованими відповідач вважає вимоги позивача щодо стягнення з Банку суми заборгованності з урахуванням індексу інфляції, також 3% за кожен день прострочки та моральної шкоди.

Зважаючи на вищезазначене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбасметал», будучи повідомленим про час і місце слухання справи належним чином, свого представника в судове засідання не спрямував, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши обставини справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд встановив наступне.

21 квітня 2008 року між позивачкою ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі керуючого філією «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьку»був укладений договір №63-5\2008 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А». Відповідно до п. 1.1,1.2,1.7 даного договору ОСОБА_4, на підстав повного визнання нею Правил Фонду фінансування будівництва дев'яти поверхового 2-х секційного житлового будинку розташованого АДРЕСА_1, дає згоду на участь в Фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), бере зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає кошти відповідачу у довірче управління з метою отримання у власність об'єкту інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,17 кв.м. Позивач передає Банку у довірчу власність грошові кошти у розмірі 326689,00 грн., для здійснення фінансування будівництва закріпленого за ОСОБА_4 об'єкту інвестування, що підтверджено копією договору та не оспорювалось представниками сторін. (а.с. 8 13, 53).

Позивачка відповідно до умов договору від 21.04.2008 року № 63-5\2008 передала у довірче управління відповідачу 326689,00 грн., про що їй видано свідоцтво № 63-5\2008 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А»9-ти поверхово о 2-х секційного житлового будинку АДРЕСА_1, закріплений за позивачкою об'єкт інвестування квартира АДРЕСА_1 , поверх 2, одна кімната, загальна площа 52,17 к.м. Проти даних обставин представники сторін також не заперечували (а.с. 14, 16,17).

Пунктом 1.11 договору від 21.04.2008 року передбачено, що запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію - четвертий квартал 2008 року, але не пізніше 01 січня 2009 року.

Відповідач повідомив позивачку про зобовязання забудовника, передбачене договором про організацію спорудження обєкта будівництва від 26 березня 2008 року № 46-5/2008, однак більш конкретних даних про самого забудовника не навів. (а.с. 15).

26 березня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі керуючого філією «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьку»і товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбасметал» укладений договір № 46-5/2008 про організацію спорудження об'єкта будівництва 9-ти поверхового секційного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, предметом якого є обов'язок Забудовника організувати спорудження об'єкта будівництва з використанням отриманих Управителем в довірче управління коштів. Пунктом 1.6 цього договору передбачено, що запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію - четвертий квартал 2008 року. Згідно з п. 2.3 договору оплата вартості будівельних робіт здійснюється шляхом перерахунку управителем грошових коштів з рахунку ФФБ на поточний рахунок забудовника. (а.с. 44 52)

Для передачі коштів в управління ФФБ в філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку»відкритий рахунок НОМЕР_1, на якій поступили кошти позивачки у повному обсязі, а потім були перераховані ТОВ «НВП «Донбасметал», з відрахуванням оперативного резерву 10% (а.с. 42, 43, 126).

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача зі заявою про розірвання договору та відмову від участі в ФФБ, якій у свою чергу направив звернення від 20.11.2008 року до ТОВ «НВП «Донбасметал»про перерахунок у 20-денний термін гроші у сумі 326689,00 грн. на рахунок ФФБ№ 260109011 для її повернення довірителю.

Листом від 24.11.2008 року ТОВ «НВП «Донбасметал»повідомив Банк про призупинення будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 і наявність переговорного процесу з Донецькою міською радою щодо продажу вказаного будинку з послідуючим розрахунком з довірителями. (а.с. 54,55,79)

З матеріалів справи вбачається, що 08 травня 2008 року позивачка ОСОБА_4 отримала у відповідача кредит у сумі 20000 євро на придбання квартири за кредитним договором № 91ф-1/2008. Зобовязання позивачки перед відповідачем за цім кредитним договором були забезпечені іпотечним договором № 154-7/2008 від 08 травня 2008 року, укладеному між позивачкою та відповідачем та посвідченому нотаріально. Згідно з п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки виступають майнові права іпотекодавця на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: майнові права на нерухомість, що перебуває в процесі будівництва згідно з договором про участь у «Фонді»№ 63-5/2008 від 21 квітня 2008 року однокімнатну квартиру загальною площею 52,17 кв.м., що розташована на другому поверсі у житловому будинку АДРЕСА_1.

Заборгованість позивачки за кредитним договором № 91ф-1/2008 у сумі 186657 грн. була стягнута у судовому порядку на підставі заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 травня 2010 року. (а.с. 109 125)

Як пояснили представники обох сторін позивачкою дане рішення не оскаржувалося, воно знаходиться у стадії примусового виконання. На теперішній час сума заборгованості позивачки перед відповідачем по іпотечному кредиту складає 17469,36 євро. (а.с. 139)

Відповідно до вимог ст.10 ч.2,3 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлені підстави виникнення цивільних прав та обовязків:

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 9 статті 11 Закону України від 19 червня 2003 року978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(далі Закон № 978- IV) передбачено, що для кожного ФФБ відкривається окремий рахунок. Такий рахунок НОМЕР_1 в філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку», »МФО 334301, ЄДРПОУ 09334300 для передачі коштів в управління, вказаний в Договорі № 63-5/2008 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»від 21 квітня 2008 року було відкрито і на нього позивачкою були зараховані кошти, передбачені договором. Ці кошти, згідно с п. 4.2.5 Правил ФФБ були направлені Відповідачем для фінансування спорудження Об'єкту будівництва Забудовнику ТОВ «НВП «Донбасметал»та формування оперативного резерву.

Статтею 50 Закону України № 978- IV передбачена можливість Банку надати кредит довірителю ФФБ на умовах, визначених в договорі про іпотечний кредит. Предметом іпотеки за іпотечним договором є об'єкт інвестування, який стане власністю позичальника в майбутньому, та/або майнові права на нього.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що Довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об'єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ.

Разом з тим статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено: Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобовязань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Право довірителя відмовитися від участі у ФФБ передбачено й Законом № 978- IV і самими Правилами ФФБ.

Сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, як це передбачено у ст.. 20 Закону України № 978- IV визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.

Згідно з абзацом 3 п. 5.3.3 Правил ФФБ у випадку невнесення довірителем грошових коштів у рахунок здійснення остаточного розрахунку за закріалений обєкт інвестування у встановлений в договорі про участь у ФФБ строк, такі дії визнаються відмовою довірителя від участі у ФФБ.

Із аналізу приведених норм суд здійснює висновок про те, що відмовою довірителя від участі у ФФБ є дії довірителя у випадку невнесення ним грошових коштів у рахунок здійснення остаточного розрахунку за закріплений обєкт інвестування.

Отже дії позивачки, направлені на розірвання договору № 63-5/2008 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»від 21 квітня 2008 року (після сплати нею усіх необхідних платежів, при умовах порушенні строку вводу обєкта інвестування) не можуть розцінюватися як відмова від участі у ФФБ у розумінні ч. 6 ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Оскільки до теперішнього часу будь-яких дій щодо відновлення будівництва або повернення коштів забудовником не було здійснено, то повернення коштів та розірвання договору про участь у ФФБ повинно бути здійснене у судовому порядку з настанням наслідків, передбачених статтями 651-653 Цивільного кодексу України і ст.. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі істотного порушення договору, з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»та Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»Забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Відповідачем та третєю особою не надано доказів про те, що у встановленому порядку термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, визначений у договорі від 21.04.2008 року № 63-5\2008 переноситься на іншу дату - більше ніж на 18 місяців.

Відповідно до вимог ст..509 ч.І ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із укладеного 21.04.2008 року договору про участь у ФФБ виду «А», позивачка у повному обсязі виконала взяті на себе зобов'язання фінансування будівництва, оплативши 100% вартості житла, а відповідач свої зобов'язання щодо здійснення контролю цільового використання Забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва, здійснення дії щодо захисту інтересів позивача, передачі йому обєкту інвестування вказаного житлового будинку не виконує.

Таким чином, договір від 21 квітня 2008 року № 63-5\2008 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»підлягає розірванню.

Оскільки вказаний договір був укладений позивачем тільки з відповідачем, відповідач по справі не виконує взяті на себе зобов'язання та не здійснив заходів по передачи у визначені строки позивачу у справі оплачену однокімнатну квартиру загальною площею 52,17 кв.м., тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача отриманні кошти в у розмірі 326689,00 грн. і 564 грн. сплачені позивачем кошти за здійснення управління відповідачем коштами за цім договором у відповідності з пп. 1 п. 2.9. Договору.

Крім того, враховуючи те, що поверненню підлягають грошові кошти у національній валюті України, суд вважає обґрунтованими доводи представників позивача щодо стягнення з відповідача й інфляційних коштів виходячи з розрахунку, наведеного представником позивача (326689,00 грн. х 114,% : 100% = 372425 грн. 45 коп. ). Отже загалом по договору № 63-5\2008 поверненню підлягають грошові кошти у розмірі 372989 грн. 45 коп. (372425 грн. 45 коп. + 564 грн).

Оскільки відповідно до п. 2.1. Договору № 63-5/2008 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»від 21 квітня 2008 року було відкрито рахунок № НОМЕР_1 для передачі коштів в управління, та саме цей рахунок вказаний як рахунок фонду фінансування будівництва, але сам фонд не є юридичною особою та частиною 9 статті 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»встановлено, що для ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя, то саме з цього рахунку повинно бути здійснене повернення коштів позивачу. Тому в частині стягнення коштів на користь позивача з управителя - ПАТ «АК ПІБ»слід врахувати, що таке стягнення не може бути здійснене з іншого рахунку або майна ПАТ «АК ПІБ», а лише саме з цього рахунку ФФБ, відкритому в в філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку».

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.

У відповідності з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Представники позивача помилково вважають можливим стягнення пені з відповідача за прострочку виконання зобовязання по розірваному договору.

Оскільки суд задовольнив вимоги позивача про розірвання договору зі сплатою інфляційних виплат, суд відмовляє позивачці в вимогах про стягнення на її користь пені за прострочення зобовязання в розмірі 4 028075 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте задоволення такої вимоги за умови її предявлення можливе з урахуванням положень п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

У справі не встановлено обставин, з якими закон повязує право ОСОБА_4 як споживача на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн. не ґрунтуються на Законі, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо обґрунтування вартості послуг двох представників позивача у сумі 30000 грн. по 15 грн. кожному. Довідку, надану самими представниками щодо отримання коштів у зазначених розмірах, суд належним доказом не вважає, оскільки ці довідки не є документами первинного бухгалтерського обліку у відповідності до закону, а тому відмовляє у відшкодуванні позивачці витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачка звільнена віл сплати судового збору на підставі ч. 3 ст 22 Закону № 1023-XI, нею документально підтверджені витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 гривень, які суд присуджує на її користь з відповідача. Таким чином з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 373109 грн. 46 коп. (372425 грн. 45 коп. + 564 грн + 120 грн. ).

Сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в дохід державі становить 1700 гривень.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.. 11, 509, 526, 629, 653 ЦК України, Законом України від 19 червня 2003 року N 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Законом України «Про захист прав споживачів», ст..ст.10,60, 79, 88, 209, 212-214 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбасметал»про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди задовольнити частково.

Договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»від 21 квітня 2008 року № 63-5\2008, укладений між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі керуючого філією «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку»та ОСОБА_4 розірвати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», з рахунку для передачі коштів в управління ФФБ НОМЕР_1 в філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку», »МФО 334301, ЄДРПОУ 09334300, виключаючи грошові кошти, що знаходяться на інших рахунках, та майно Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 373109 (триста сімдесят три тисячі сто девять) гривень 46 копійок.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на користь держави судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяТараньова В.С.