Рішення № 1674030, 13.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 25/96

13.05.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове об’єднання «АРИСТА»

до

Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»

про

стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Александров О.О. (довіреність від 09.04.2008р.)

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 13 травня 2008 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове об’єднання «АРИСТА»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»(надалі –відповідач) про стягнення 154 155,64 грн. заборгованості, 5725,80 грн. пені, 3% річних в сумі 1264,28 грн., інфляційних втрат в сумі 8 137,66 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 154 155,64 грн., пеню у сумі 882209,80 грн., 3% річних у сумі 2019,64 грн., інфляційні втрати у сумі 8137,86 грн., які розраховані за період з моменту подачі позовної заяви до початку розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, у встановлений договором термін вартість поставленого товару в повному обсязі не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № ПЗ/НХ-07782/НЮ (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов’язався поставити та передати покупцеві (відповідачу) у власність певну продукцію відповідно до Специфікації, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Згідно п. 1.2 Договору та Специфікації №1 до Договору поставці підлягав електроліт калієво-літієвий (надалі - товар) в кількості 25 тн. загальною вартістю 204360,00 грн.

Як свідчать матеріали справи позивач передав відповідачу товар на загальну суму 204 155,64 грн. в 4 етапи (11.05.2007, 18.06.2007, 12.09.2007, 23.10.2007), що підтверджується відповідними накладними, актами приймання-передачі та довіреностями (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно з пп. 7.1, 7.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються у безготівковій формі, оплата вартості продукції здійснюється відповідачем протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або уповноваженими представниками акту приймання-передачі товару.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем та підтверджується Актом звірки на 01.01.2008, відповідач 04.06.2007, 10.10.2007 та 23.10.2007 здійснив часткову оплату вартості одержаного товару на загальну суму 50 000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий згідно з Договором товар складає 154 155,64 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо оплати вартості переданого позивачем товару у строки, визначені Договором не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 154 155,64 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із пунктом 11.2 Договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором поставки щодо оплати поставленого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за шість місяців (з 07.08.2007 по 07.02.2008), що складає 4723,80 грн., виходячи із наступного розрахунку: 130,46 грн. (за період з 07.08.07 по 11.09.2007 по заборгованості 9318,86 грн.) + 634,37 грн. (за період з 11.09.07 по 10.10.2007 по заборгованості 54686,78 грн.) + 232,37 грн. (за період з 10.10.07 по 23.10.2007 по заборгованості 44686,78 грн.) + 596,61 грн. (за період з 23.10.07 по 05.12.2007 по заборгованості 34686,78 грн.) + 788,53 грн. (за період з 05.12.07 по 31.12.2007 по заборгованості 75820,36 грн.) + 568,65 грн. (за період з 31.12.07 по 15.01.2008 по заборгованості 75820,36 грн.) + 1772,80 грн. (за період з 15.01.08 по 07.02.2008 по заборгованості 154455,64 грн.).

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за відсутності контррозрахунку відповідача, стягненню на користь позивача підлягає сума втрат від інфляції за період з 07.08.2007 по 10.04.2008, яка складає 8137, 86 грн. та 3% річних в сумі 2019,64 грн. (розрахунки позивача в матеріалах справи).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу, пені за шість місяців, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 169 036,94 грн.

Судові витрати позивача у сумі 1849,35 грн. (1731,35 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Позивачем було збільшено позовні вимоги, проте не було сплачено державне мито із збільшеної суми.

Відповідно до пункту 4.2 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Враховуючи викладене, з позивача підлягає стягнення в доход державного бюджету державне мито із збільшеної суми в розмірі 38,51 грн.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна Залізниця»(ідентифікаційний код 20053145, адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове об’єднання «АРИСТА»(ідентифікаційний код 33221885, адреса: 803050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, р/р 26007001305171 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Донецьк, МФО 335775) 169036,94 (сто шістдесят дев’ять тисяч тридцять шість гривень 94 копійки) грн. Видати наказ.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна Залізниця»(ідентифікаційний код 20053145, адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове об’єднання «АРИСТА»(ідентифікаційний код 33221885, адреса: 803050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, р/р 26007001305171 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Донецьк, МФО 335775) судові витрати в розмірі 1849,35 (одна тисяча вісімсот сорок дев’ять гривень 35 копійок) грн. Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове об’єднання «АРИСТА»(ідентифікаційний код 33221885, адреса: 803050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, р/р 26007001305171 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Донецьк, МФО 335775) в доход державного бюджету (Рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 38,51 (тридцять вісім гривень 51 копійку) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 22.05.2008р.