Постанова № 1673990, 22.05.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" травня 2008 р.

Справа № 10/44-805

12 год. 30 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Берізка», смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області

до відповідача: Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бучач, пл. Волі, 1 Тернопільської області

За участю представників :

позивача: Бойцан В.В. –голови правління ЗАТ «Берізка», паспорт № МС 038303 виданий Бучацьким РВ УМВС України в Тернопільській області від 21.03.2008р.;

відповідача: Микитчак В.В. –головного державного податкового інспектора Бучацької МДПІ, довіреність № 33 від 09.01.2008р.

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 54, 59, КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Закрите акціонерне товариство «Берізка», смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бучач, пл. Волі, 1 Тернопільської області про скасування рішення Бучацької МР ДПІ №237 від 21.01.2008р. про застосування фінансових санкцій до ЗАТ «Берізка»в сумі 8 339,10 грн. пені та 170,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що підприємство не порушило вимог чинного законодавства України, в т. ч. Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», посилаючись на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Акт перевірки Бучацької МР ДПІ від 27.12.2007р. № 471/23-05523286, інші матеріали.

У судовому засіданні та у представленому відзиві від 24.03.2008 року Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція адміністративного позову не визнає, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Стверджує, що ЗАТ «Берізка»згідно даних перевірки, станом на 01.10.2007р. порушено порядок декларування валютних цінностей, згідно ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06. 1994 р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що належать резиденту України і незаконно знаходяться за її межами» із змінами та доповненнями від 06.11.1997р. №1246/97 та ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.1993р. №15-93 та ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

04 квітня 2008 року представником ЗАТ «Берізка»у відповідності до ст. 51 КАСУ подано до господарського суду клопотання про скасування нових рішень про нарахування штрафних санкцій податковим органом, а саме: №17/0000262301 від 21.01.2008р. на 8339,10 грн. та № 18/0000282301/1 від 21.01.2008р. на суму 107,00 грн., які винесені на підставі рішення №237 від 21.01.2008р.

Подана позивачем заява про збільшення позовних відповідає приписам ст. 51 КАС України , а тому Господарським судом прийнято збільшення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Берізка», смт. Золотий Потік, поданих 04 квітня 2008 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено перевірку ЗАТ «Берізка», за результатами, якої складено Акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки закритого акціонерного товариства «Берізка»код за ЄДРПОУ 05523286 при виконанні контракту на переробку давальницької сировини №1 від 13.02.2007р. з нерезидентом фірмою «ВАБО Текстиль ГМБХ і КО КГ»Емстедеен, Німеччина за період з 13.02.2007р. по 27.12.2007р., з питань дотримання ЗАТ «Берізка»вимог валютного законодавства при виконанні контракту на переробку давальницької сировини №1 від 13.02.2007р.

На підставі даного Акту перевірки 27.12.2007р. Бучацькою міжрайонною державно податковою інспекцією винесено: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №224/0000262301 від 28.12.2007р., згідно якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 254,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №223/0000282301/0, згідно якого застосовано штраф в розмірі 170,00 грн.

Як слідує із матеріалів справи та пояснень представників сторін у засіданні, вказаний вище акт ненормативного характеру оскаржувався позивачем із застосуванням процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України № 2181.

За результатами розгляду контролюючими органами первинної скарги рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №224/0000262301 від 28.12.2007р. скасовано в частині 1914,90 грн., в іншій частині залишає без змін та повідомлення-рішення №223/0000282301/0 від 28.12.2007р. –залишено без змін; прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ЗАТ «Берізка»№17/0000262301/1 від 21.01.2008р. в розмірі 8339,10 грн. та податкове повідомлення-рішення №18/0000282301/1 від 21.01.2008р., а скаргу без задоволення, зважаючи на що наведений акт індивідуальної дії оспорений платником податків в судовому порядку.

За наслідками проведеної перевірки посадовими особами ДПІ констатовано, що:

- 13 лютого 2007 року між ЗАТ «Берізка»(Виконавець) та фірмою «ВАБО Текстиль ГмбХ і КО КГ», Емсдетеен Німеччина (Замовник) укладено Контракт №1 про переробку давальницької сировини;

- сторони передбачили, для виконання умов контракту Замовник зобов’язується своєчасно оплачувати Виконавцю вартість послуг по переробці давальницької сировини в готової продукції (п.2.2. Контракту), а Виконавець зобов’язується переробляти давальницьку сировину в готову продукцію у відповідності з завданням (замовленням) і у відповідні строки ( п.2.3. Контракту);

- загальна сума контракту 200 000 євро, в т.ч. загальна сума послуг по переробці давальницької сировини складає 80 000 євро і вартість давальницької сировини –120 000 євро;

- прийом по якості готової продукції виконується представником фірми замовника на складі Виконавця або контролера фірми Замовника у нього на складі протягом 2 робочих днів (п. 7.5. Контракту);

- при виявленні представником фірми Замовника невідповідності якості готової продукції зразкам-еталонам на складі Замовника, Виконавець виправляє допущені дефекти (п.7.6. Контракту) та при виявленні контролерами фірми замовника невідповідності якості продукції готової продукції зразкам-еталонам на складі замовника, Замовник відправляє Виконавцю по факсу лист-повідомлення про виявлення дефектів протягом доби з моменту закінчення прийому по якості і: направляє браковані вироби на доробку з додаванням рекламаційного акту або виправляє дефекти на складі Замовника при наявності письмової згоди на це Виконавця (п. 7.7. Контракту).

В ході перевірки встановлено, що згідно експертизи №В-432 від 04.05.2007р. торгово промислової палати України ЗАТ «Берізка»повністю виконало умови контракту №1 від 13.02.2007р., зокрема, даним актом засвідчується, що товар дійсно виготовлений в Україні з давальницької сировини іноземного Замовника, яка піддана достатній переробці і що продукція відвантажується по інвойсу №1А/07 від 03.05.2007р.

Фактично за перевірений період підприємством надано послуг по виготовленню швейних виробів фірмі «ВАБО Текстиль ГМБХ і КО КГ»на суму 6 843 євро. На валютний рахунок товариства від фірми «ВАБО Текстиль ГМБХ і КО КГ»31.05.2007р. надійшла валютна виручка в сумі 3 833,00 євро. По розрахунках з фірмою сума валової виручки зменшена на суму комісійних винагород у розмірі 10 євро, утриману банками за проходження платежу через їх рахунки.

В Акті перевірки зазначено, що станом на 01.10.02007р. та на дату завершення перевірки по обліку рахувалася прострочена дебіторська заборгованість в сумі 3 000,00 євро.

Окрім того, в ході перевірки встановлено, що 08.08.2007р. фірмою-нерезидентом «ВАБО Текстиль ГМБХ І КО КГ»було направлено факсом в адрес ЗАТ «Берізка»претензію, якою повідомило позивача, що сума –3 000 євро була витрачена на покриття витрат із-за недоброякісного пошиву продукції і на обробку браку виробів, рекламованих покупцями, таким чином названа вище сума вираховується із рахунку №107, з чим ЗАТ «Берізка»не погоджується, оскільки, у відповідності до контракту №1 від 13.02.2007р. розділу 10 п.10.4 за виправлення дефектів в готовій продукції передбачених п. 7.7.2. необхідно надіслати в наш адрес нотаріально завірений акт незалежної експертизи легалізованого в консульськім відділі Посольстві України в ФРН,

Як стверджує відповідач, підставою для застосування штрафу до ЗАТ «Берізка», згідно акту виїзної позапланової перевірки №471/23-05523286 від 27.12.2007р., стало не подання декларації про валютні цінності ЗАТ «Берізка», а саме: порушено порядок декларування валютних цінностей, згідно ст. 1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що належать резиденту України і незаконно знаходяться за її межами», п. 2 ст. 16 декрету КМ України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та ст. 2.7. Постанови НБ України «Про затвердження Положення про валютний контроль».

Позивач не погоджується з доводами Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції та просить суд врахувати, що н аданий час порушено провадження у справі №10/Б-932 про банкрутство ЗАТ «Берізка» та п. 3 ухвали господарського суду Тернопільської області від 11.07.2007р. введено мораторій на застосування до підприємства штрафних та фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та ст. 1 Декрету КМ України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

Статтею 7 вищезазначеного Декрету КМ України встановлено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного використовується як засіб платежу іноземна валюта і такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Згідно ст.ст. 6, 14 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (суб’єкти ЗЕД) мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, і мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не суперечать інтересам України та відповідають міжнародним правилам.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, зокрема умовами Контракту на переробку давальницької сировини №1 від 13.02.2007р. передбачено, що «Замовник»здійснював поставку давальницької сировини автотранспортом на умовах DDU смт. Золотий Потік у відповідності з Міжнародними правилами «Інкотермс –2000»; поставка готових виробів виконувалась автомобільним транспортом «Замовника»на умовах EXW Золотий Потік у відповідності правилами «Інкотермс-2000»(п. 4 Контракту).

Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994р. є спеціальним законом, яким визначаються умови і строки розрахунків в іноземній валюті, а саме: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (стаття 1 Закону України).

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону України, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки 9вартості недопоставленого товару).

Окрім того, відповідно до п. 2.7. Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль»від 08.02.2000р. №»49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність, а саме: порушення строків декларування –накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

З матеріалів справи вбачається , що позивачу за рішенням про результати розгляду первинної скарги Бучацькою МР ДПІ скасовано податкове повідомлення-рішення №№224/0000262301 від 28.12.2007р. в частині 1 914,90 грн. та залишено його без змін в іншій частині та залишено без змін податкове повідомлення-рішення №223/0000282301/0 від 28.12.2007р.

Позивач у справі визначив предметом судового розгляду скасування податкових повідомлень-рішень №18/0000282301/1 від 21.01.2008р. про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. та №18/0000262301/1 від 21.01.2008р. –8 339,10 грн.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2007 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі порушено провадження у справі №10/Б-932, в порядку статей 7,11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Берізка», смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області.

Згідно зі ст. 1 Закону України про банкрутство термін “мораторій на задоволення вимог кредиторів“ тлумачиться як зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків ( обов’язкових платежів ), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів ), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення справи про банкрутство (ст. 11 , абзац 1 ч. 4 ст. 12 цього Закону).

На виконання приписів статей 11,12 Закону, пунктом 3 ухвали суду від 11.07.2007р. по справі 10/Б-932, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства, крім випадків, передбачених п.4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; не нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів ), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань, не діють.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка ( штраф, пеня ), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів ).

Зазначена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний з його суттю. Тобто за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання не нараховується.

Відповідач у справі – Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція, м. Бучач є кредитором у справі № 10/Б - 932 і ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року визнано його грошові вимоги відносно Закритого акціонерного товариства “Берізка“, смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області в сумі 56 150,70 грн., в частині 86 170,75 грн. –припинено та в решті –відхилено.

Згідно вимог ст. ст. 69, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Роз’яснення президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За таких обставин, суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що органом Бучацькою МР ДПІ при застосуванні штрафних санкцій, а саме: податкових повідомлень-рішень від 241.01.2008р. №18/0000282301/1 та № 17/0000262301/1 порушено норми чинного законодавства про банкрутство, що є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями ст. ст. 49, 51, 54, 59, 70, 71, 94, 98, 138, 157 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 1,7,11,12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ господарський суд, -

П о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної податкової інспекції Тернопільської області № 18/0000282301/1 від 21.12.2007 року в частині застосування штрафних санкцій закритому акціонерному товариству «Берізка» на суму 170,00 грн. з моменту його прийняття.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної податкової інспекції Тернопільської області № 17/0000262301/1 від 21.12.2007 року в частині застосування штрафних санкцій закритому акціонерному товариству «Берізка» на суму 8 339,10 грн. з моменту його прийняття.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Берізка», ідентифікаційний код 05523286 – 3,40 грн. в повернення сплаченого судового збору.

5. Виконавчий лист видати за заявою ЗАТ «Берізка».

6. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

7. Постанова складена в повному обсязі 22 травня 2008 року.

Суддя