Рішення № 16724824, 21.06.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1764/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:                                                                                          Сторожука С.М.

при секретарі          :                                                                                          Дробот О.Ю.

за участю представника позивача:                                                                      ОСОБА_1

відповідача:                                                                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд –

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив:

- стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № DNQ1R9201040186 від 20 січня 2009 року в розмірі –23176,95 гривень, а також судові витрати по справі у розмірі –351,77 гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 20 січня 2009 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № DNQ1R9201040186 згідно змісту якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі –3891,63 гривень зі сплатою 0,12% річних на строк до 20 січня 2010 року.

Відповідачка своїх зобов’язань не виконала, утворивши заборгованість, станом на 10 березня 2011 року, у розмірі –23176,95 гривень. Добровільно відповідачка погасити заборгованість не бажає.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, в своїх поясненнях спираючись на доводи викладені в позовній заяві.

Відповідачка зазначила, що позовні вимоги вона визнає частково. Дійсно нею був отриманий кредит, однак погасити його вона не змогла, так як втратила робота, та на теперішній час тільки влаштовується.

Вислухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши наявні докази по справі, судом встановлені наступні обставини:

20 січня 2009 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № DNQ1R9201040186, відповідно до змісту якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі – 3891,63 гривень зі сплатою 0,12% річних ( а.с. 6 –7 ).

Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, однак відповідачка своїх зобов’язань не виконала, утворивши заборгованість по кредиту, станом на 10 березня 2011 року, у загальному розмірі – 23176,95 гривень, з яких - 3567,46 гривень заборгованість за кредитом, - 2,55 заборгованість по процентам за користування кредитом, - 1050,68 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом, - 16976,41 гривень пеня, - 500 гривень штраф, - 1079,86 гривень штраф ( процента складова ).

Добровільно відповідачка погасити заборгованість не має можливості у зв’язку з скрутним матеріальним становищем.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( сплатити гроші ), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені письмовими доказами, обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу по кредитному договору у розмірі –6200,55 гривень, а також суми пені у розмірі –3567,46 гривень, що у загальному розмірі становить – 9768,01 гривень.

На переконання суду, розмір пені необхідно зменшити до розміру суми боргу, оскільки він значно перевищую розмір збитків, яких зазнав позивач внаслідок порушення зобов’язання боржниками. Зазначене не суперечить положенню ч.3 ст.551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує положення ч.1 ст.88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача становить –217,08 гривень ( 97,08 гривень «судовий збір –1% від суми стягнення»+ 120 гривень «ІТЗ –половина від загально сплаченої суми позивачем» ( а.с. 1,2 ).

Керуючись ст.ст. 58, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( інд.код –НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»( 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570 рах.№ 29092829003111 ) в рахунок:

-          стягнення заборгованості за кредитним договором № DNQ1R9201040186 від 20 січня 2009 року суму у розмірі –9768 ( дев’ять тисяч сімсот шістдесят вісім ) гривень 01 копійку;

-          понесених судових витрат по справі ( рах.№64993919400001, МФО 305299 ) в розмірі - 217 ( двісті сімнадцять ) гривень 08 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_3