Рішення № 16717157, 29.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2011 р.Справа № 16/5025/822/11 За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря-Маїс Насіння”,

м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, с. Нова Синявка Старосинявського району

про стягнення 22 295,03 грн., з яких: 14 875,00 грн. основного боргу, 6357,53 грн. пені, 1062,50 грн. штрафних санкцій

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 26.05.11 р.;

від відповідача - не з`явився.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини згідно ч.2 ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 22 295,03 грн., з яких: 14 875,00 грн. основного боргу, 6357,53 грн. пені, 1062,50 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки № 08-028 від 06.03.08 р.

Представник позивача в судове засідання 29.06.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Відповідач повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 05.05.2011р., від 30.05.2011р., від 14.06.2011р. з відмітками про їх отримання відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення 12.05.2011р., 02.06.2011р. та 18.06.2011р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.03.2008р. між СТОВ „Зоря Маїс Насіння” (постачальник) та ТОВ „Агроінвест” (покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №08-028, згідно якого постачальник передав, а покупець прийняв 25 посівних одиниць гібридного насіння соняшника „Атланта” на суму 12750,00 грн. (п.п. 1.1 договору).

Згідно п.п. 2.2 договору передбачено, що оплату за товар покупець проводить в безготівковому порядку на р/р постачальника в терміни: до „10” квітня 2008 року - 2 550,00 грн., до „01” вересня 2008 року - 5 000,00 грн., до „15” жовтня 2008 року - 5200,00 грн.

За часткову відстрочку сплати вартості поставленого товару за цим договором з покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом в розмірі 0,03% несвоєчасної суми за кожний день відстрочення.

Пунктом 2.3. договору визначено, що в разі не проведення оплати у встановлений строк, постачальник має право переглянути ціну на товар в сторону збільшення на 10 % - 40 % від вартості поставленого товару, або в односторонньому порядку розірвати договір, що не звільняє Покупця від покладених на нього цим договором зобов'язань. При простроченні оплати до 30 днів - нараховується 10 %, до 60 днів - 20 %, до 90 днів - 30 %, при прострочці оплати понад 90 днів - 40 % вартості поставленої і не оплаченої продукції.

Згідно ст. 4.3 договору передбачено, що за невиконання, або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті придбаного товару, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

В разі прострочки оплати товару більше ніж на тридцять днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості (п.п.4.4 договору).

Позивач, на виконання умов договору виконав зобовязання та поставив товар на суму 12750,00 грн., що підтверджено видатковою накладною №069 від 07.05.2008р., довіреністю на отримання товару №930062 від 07.05.2008р. із відмітками про отримання товару (насіння соняшника) представником відповідача.

Відповідач частково сплатив основний борг в сумі 2125,00 грн., решта заборгованості в сумі 10625,00 грн. залишена непогашеною.

24.09.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих.№18 із вимогою сплатити заборгованість, штраф та пеню, відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість відповідачем не сплачена.

Внаслідок невиконання відповідачем зобовязань по оплаті за товар, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 14 875,00 грн. основного боргу, 6357,53 грн. пені та 1062,50 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 22295,03 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, між сторонами було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №08-028 від 06.03.2008р., зобовязання по якому позивач виконав в повному обсязі, що підтверджено видатковою накладною №069 від 07.05.2008р., довіреністю на отримання товару №930062 від 07.05.2008р. із відмітками про отримання товару представником відповідача.

При цьому, доказів про сплату відповідачем заборгованості в сумі 10625,00 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Вимоги позивача про стягнення додатково 4250,00 грн. до основного боргу із посиланням на п.2.3 договору за рахунок збільшення ціни за товар, до уваги судом не приймається. В даному випадку таке одностороннє збільшення ціни не узгоджується із вимогами ст.193 ГК України, згідно якої одностороння зміна умов договору не допускається.

Тому, заявлена до стягнення сума 4250,00 грн. є безпідставною, у стягненні якої суд вважає за доцільне відмовити.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення також 6357,53 грн. пені за період прострочення з 16.10.2008р. по 13.04.2011р. за 910 днів прострочення із врахування подвійної облікової ставки НБ України в розмірі 12%*2.

При цьому, судом при нарахуванні пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 4.3 договору сторони обумовили, що за невиконання, або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті придбаного товару, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Оскільки строк оплати товару визначений позивачем до 15.10.2008р. (п.п.2.2 договору), тому датою прострочення боргу позивачем визначено 16.10.2008р.

При нарахуванні пені судом прийнято до уваги обмеження, встановлені ч.2 ст.258 ЦК України, згідно якої - для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік, а також вимоги ч.6 ст.232 ГК України щодо застосування 6-ти місячного строку нарахування пені.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 05.05.2011р., про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Хмельницької області за №01-08/915/11, тому з урахуванням приписів ч.2 ст.258 ЦК України нарахування пені повинно обмежуватись давністю в один рік, тобто з 05.05.2010р. по 05.05.2011р.

Оскільки пеня нарахована позивачем поза межами строку позовної даності, суд не вбачає підстав у її стягненні, тому в позові в частині стягнення 6357,53 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від суми боргу в сумі 1062,50 грн., то судом приймається до уваги, що його нарахування було передбачено в договорі (п.п.4.4 договору), відповідає вимогам ст.230 ГК України, тому останній підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 10625,00 грн. основного боргу та 1062,50 грн. штрафних санкцій, в сього в сумі 11687,50 грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 4250,00 грн. основного боргу та 6357,53 грн. пені, всього в сумі 10607,53 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД, -

в и р і ш и в:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря-Маїс Насіння”, м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, с. Нова Синявка Старосинявського району про стягнення 22 295,03 грн., з яких: 14 875,00 грн. основного боргу, 6357,53 грн. пені, 1062,50 грн. штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, с. Нова Синявка Старосинявського району (код ЗКПО 32791002) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря-Маїс Насіння”, м. Черкаси, вул. Смілянська,144 (код ЗКПО 32399236) 10625,00 грн. (десять тисяч шістсот двадцять пять гривень 00 коп.), 1062,50 грн. (одна тисяча шістдесят дві гривні 50 коп.) штрафних санкцій, 116,87 грн. (сто шістнадцять гривень 87 коп.) витрат по оплаті державного мита, 123,71 грн. (сто двадцять три гривні 71 окоп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 10607,53 грн., з яких 4250,00 грн. основного боргу та 6357,53 грн. пені, відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2011р.

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам