Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.11 Справа № 8/81/2011
За позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі:
1.Комісарівської виправної колонії № 22 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, сел. Комісарівка Луганської області,
2.Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, м. Луганськ,
до Відкритого акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор"", с. Червоний прапор Перевальського району Луганської області, -
про стягнення 19593 грн. 94 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Кругловій Є.О.,
в присутності представників сторін:
від прокурора (заявника) Шидлаускас П.В. прокурор, - посвідчення № 129 від 09.10.2006 року;
від 1-го позивача ОСОБА_1. юрисконсульт, - довіреність № 28/17-4 від 04.01.11 року;
від 2-го позивача ОСОБА_2. представник, - довіреність № 17/11/4 від 07.06.11;
від відповідача представник не зявився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивачів заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надану робочу силу у сумі 19593,94 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на використання праці спецконтингенту №134/10-191, укладеного між 1-м позивачем та відповідачем 18.10.2010 року.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 19.05.11 року до 27.05.11 року та з 27.05.11 року до 04.07.11 року - у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду в частині подання витребуваних документів.
До початку судового засідання 04.07.11 року прокурором та 1-м позивачем подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.
У судовому засіданні вони позов підтримали частково, пославшись на те, що після звернення прокурора з цим позовом до суду відповідач добровільно частково на суму 4000,00 грн. сплатив борг, - документальні докази чого ними надані до справи.
2-й позивач витребувані судом документи не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності не подав, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений судом до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;33;50;60).
Відповідач відзиву на позов та витребувані судом документи не надав, від здійснення взаємозвірки стану розрахунків ухилився, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. його клопотанням за вих. № 2372 від 25.05.11 року (а.с.1;33;50;51-55;56;60).
З наявних у справі доказів вбачається, що станом на час вирішення цього спору відповідач змінив свою організаційно-правову форму, у звязку з чим його правильною назвою є Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор"" (далі ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор""), а не Відкрите акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор"" (а.с.35-43), - що і підлягає відображенню у подальшому викладі цього рішення.
Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи по суті у цьому судовому засіданні за відсутності 2-го позивача та відповідача.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що термін розгляду справи, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 06.07.11 року, а заява про його продовження від учасників розгляду спору не надійшла, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті за відсутності 2-го позивача та відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
18.10.10 року між Комісарівською виправною колонією №22 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (далі виправна колонія; 1-й позивач; виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор"" (замовник, - правонаступником якого є ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор"") у простій письмовій формі укладено договір на використання праці спецконтингенту №134/10-191, відповідно до якого виконавець зобовязується на підставі завдання замовника надати робочу силу у кількості 15 чоловік у термін до 31.12.10 року для виконання підсобних робіт і послуг (п.2.1;п.3.2.2-3.2.3), а замовник зобовязується сплатити виконавцеві вартість виконання підсобних робіт та послуг шляхом використання праці названих осіб на його (замовника) виробничих площах та обладнанні (п.п.2.3-2.4) відповідно до рахунку, наданого виконавцем (п.4.1), у 3-денний строк з моменту його отримання (п.4.1.1).
Вартість оплати використання робочої сили сторони домовилися визначати відповідно до умов, зазначених у пунктах 4.2-4.5 договору.
За невиконання або несвоєчасне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у порядку та обсязі, передбачених чинним законодавством (п.6.1) (а.с.8-12).
1-й позивач надав до справи документальні докази - акти виконаних робіт (усі без номерів) на загальну суму 32746,14 грн., у тому числі:
від 29.11.10 року про виконання у листопаді 2010 року робіт та послуг на суму 21217,14 грн.;
від 30.12.10 року про виконання у грудні 2010 року робіт та послуг на суму 11529,00 грн. (а.с.13-14).
Після виконання робіт та надання послуг 1-й позивач спрямував на адресу відповідача рахунки:
30.11.10 року:
№20 на суму 14144,76 грн.;
№21 на суму 7072,30 грн. (а.с.17);
17.01.11 року:
№22 на суму 7686,00 грн.;
№23 на суму 3843,00 грн. (а.с.18), а разом на суму 32746,06 грн.
З метою здійснення розрахунку за виконані роботи сторони уклали 2 угоди про залік взаємної заборгованості, а саме:
29.11.10 року про погашення взаємних боргів на суму 3140,00 грн.;
30.12.10 року про погашення взаємних боргів на суму 3365,00 грн. (а.с.15-16), - у звязку з чим загальний залишок боргу склав 26241,14 грн. (32746,14 грн. 3140,00 грн. 3365,00 грн.).
Крім того, відповідач також сплатив частку боргу у загальній сумі 6647,12 грн. (3647,12 грн. + 1000,00 грн. + 1000,00 грн. + 1000,00 грн.), що документально підтверджено відповідними платіжними документами (а.с.19-21).
Таким чином, залишок боргу склав 19594,02 грн. (26241,14 грн. 6647,12 грн.).
1-й позивач надав до справи розрахунок, згідно якому фактично залишок суми боргу становить 19593,94 грн. (а.с.22).
Оскільки відповідач вказану суму боргу не спростував та не оспорив, суд вважає, що саме вона є предметом спору.
Як вбачається з наданих 1-м позивачем до справи документальних доказів, після звернення прокурора з цим позовом до суду відповідач у період з 03.06.11 року по 16.06.11 року добровільно сплатив борг у сумі 4000,00 грн.
Отже, станом на день вирішення спору по суті залишок суми боргу становить 15593,94 грн. (19593,94 грн. 1000,00 грн. 1000,00 грн. 1000,00 грн. 1000,00 грн.)
ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст.11 ЦКУ, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, між іншим, являються договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст. 626 ЦКУ), при цьому договір є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки породжує для сторін права та обовязки.
Зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобовязана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання (ст. 509 ЦКУ).
Зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦКУ), при цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.
Цивільним кодексом (ст.530) передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).
Отримавши від 1-го позивача роботи та послуги, відповідач повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, однак він вартість наданих послуг та виконаних робіт сплатив не у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як ч. 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.
Тобто відповідач порушив зобовязання.
Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили
Відповідач не довів суду наявність таких обставин.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Згідно ст.624 названого Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Вимога про сплату пені, 3% річних та інфляційних втрат є правом, а не обовязком позивача.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.
За таких обставин суд вважає, що вимоги 1-го позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Відповідно до ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.
Судом взято до уваги, що відповідно до п.30 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.
Відповідно до п "а" ч.2 ст. 3 названого Декрету у разі звернення до господарського суду з майновим позовом, до числа яких належить позов по цій справі, на користь Державного бюджету підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% його вартості, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.), - з огляду на що при ціні позову в 19593,94 грн. державне мито підлягає стягнення з відповідача у сумі 195,94 грн.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1282 з відповідача на користь Державного бюджету України також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22.32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор"", ідентифікаційний код 00851519, яке знаходиться за адресою: с. Червоний Прапор, , вул. Фабрична, 31 Перевальського району Луганської області, - на користь Комісарівської виправної колонії №22 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, ідентифікаційний код 08562789, яка знаходиться за адресою: с. Комісарівка Луганської області, - основний борг у сумі 15593 (пятнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 94 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор"", ідентифікаційний код 00851519, яке знаходиться за адресою: с. Червоний Прапор, , вул. Фабрична, 31 Перевальського району Луганської області, на користь Державного бюджету України на рахунок:
№31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22090200, символ звітності банку 095, - державне мито в сумі 195 (сто девяносто пять) грн. 94 коп.; наказ видати Державній податковій інспекції у Перевальському районі Луганської області;
№31217264700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22050003, символ звітності банку 264,- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.07.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 липня 2011 року.
Суддя А.П.Середа
Судове рішення № 16716964, Господарський суд Луганської області було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/81/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: