Ухвала суду № 16716905, 04.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

04.07.11 Справа № 6/256.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ

про стягнення 36 630 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача не прибув.

від відповідача - ОСОБА_1., дов. №68/10/12-Н від 11.10.2010;

від Ленінського ВДВС Луганського МУЮ не прибув.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.11.2010 (яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011) по справі № 6/256 з відповідача - Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції ПАТ “Райффайзен банк Аваль”, м. Луганськ, вул. Радянська, 61, код 24197094 на користь позивача стягнуто пеню в сумі 36630 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 366 грн. 30 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення позивачу був виданий наказ № 6/256 від 11.02.2011.

Згідно заяви позивача про відкриття виконавчого провадження, Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову від 25.02.2011 про відкриття виконавчого провадження за наказом суду № 6/256 від 11.02.2011.

Відповідач Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою № С13-120-1-2-/2959 від 25.05.2011 на дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, в якій просить:

- визнати незаконними дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення постанови від 04.03.2011 про стягнення з Луганської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" виконавчого збору в розмірі 3723 грн. 23 коп.;

- визнати незаконною та скасувати постанову Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 04.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3723 грн. 23 коп.

На обґрунтування вимог скарги Відповідач посилається на те, що постанова від 25.02.2011 про відкриття виконавчого провадження за наказом суду № 6/256 від 11.02.2011 отримана ним 10.03.2011. А згідно п. 2 цієї постанови Відповідачу - боржнику надано право добровільного виконання наказу господарського суду № 6/256 від 11.02.2011 у 7-денний строк. В звязку з тим, що постанова отримана 10.03.2011, тобто через 13 днів після її винесення, боржник був позбавлений можливості добровільного виконання даного наказу в установлений 7-денний строк. А 04.03.2011 головним державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про стягнення з Луганської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" виконавчого збору в розмірі 3723 грн. 23 коп. Відповідач вважає, що при винесенні вказаної постанови порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 09.09.2010), зокрема ч. 1 ст. 30 цього Закону, згідно якої державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Крім того, постанову від 25.02.2011 про відкриття виконавчого провадження за наказом суду № 6/256 від 11.02.2011 згідно супровідного листа вих. № 3061 було направлено боржнику 03.03.2011, а вже на наступний день 04.03.2011 виноситься постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в звязку з невиконанням в добровільному порядку судового наказу.

Представник позивача вважає, що дана скарга повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Представник ВДВС поясненнями на скаргу заперечує проти вимог викладених у скарзі та просить відмовити у її задоволенні в звязку з пропуском 10-денного строку на оскарження, і стверджує, що 15.03.2011 представник боржника був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, отримав необхідні копії з матеріалів виконавчого провадження, про що є відповідна відмітка. Крім того, представник ВДВС вважає постанову від 04.03.2011 про стягнення виконавчого збору правомірною та законною.

З питання дотримання 10-денного строку на оскарження постанови Відповідач надав письмові пояснення від 04.07.2010. Посилаючись на норми ч. 6 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»і резолютивну частину постанови від 04.03.2011, в якій вказано, що постанова може бути оскаржена до відповідного суду в 10-деннний строк з момент у її отримання, Відповідач вказує, що дана постанова ним не отримана. Навіть із супровідного листа від 16.03.2011 за вих. № 3706 до постанови про відкладення виконавчих дій від 16.03.2011, було зазначено, що постанова від 04.03.2011 про стягнення з Луганської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" виконавчого збору направлена за вих. № 3256 від 10.03.2011, що свідчить про порушення вимог закону щодо надсилання боржнику постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного дня після її винесення. Також Відповідач зазначає, що на час ознайомлення представника Відповідача з матеріалами виконавчого провадження в березні 2011 року справу не було належним чином прошито та пронумеровано. На момент ознайомлення у матеріалах справи знаходились тільки виконавчий документ, заява стягувача та постанова про відкриття виконавчого провадження, копії яких було отримано представником боржника. Отже, Відповідач посилаючись на п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вважає, що 10-денний строк на оскарження постанови від 04.03.2011 необхідно обраховувати від моменту її одержання, а не від моменту, коли боржнику стало відомо про постанову.

Оцінивши матеріали справи та доводи учасників процесу у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно поштового штемпеля на конверті Відповідач звернувся до суду із даною скаргою 20.05.2011.

18.03.2011 представником Відповідача ОСОБА_1. отримано лист № 3706 від 16.03.2011 (а.с. 35, т. 2) на імя заступника директора з питань безпеки та правового захисту ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", яким на заяву від 14.03.2011 Ленінський ВДВС Луганського МУЮ повідомляє Відповідача - боржника про те, що 23.02.2011 поступила заява від ТОВ "Луганський гофротарний комбінат" про відкриття виконавчого провадження за наказом № 6/256. 25.02.2011 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за цим наказом, копії постанови направлено сторонам, але суму боргу погашено не було, тому 04.03.2011 відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Отже, принаймні 18.03.2011 Відповідачу - боржнику було відомо про наявність оскаржуваної постанови, а скаргу подано 20.05.2011, тобто з пропуском 10-денного строку на оскарження. Клопотання про поновлення цього строку Відповідачем боржником не подавалось. Суд вважає хибним твердження Відповідача щодо обчислення 10-денного строку на оскарження постанови від 04.03.2011 від моменту її одержання. В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", на який посилається Відповідач, зазначається, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 121-2 ГПК, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. (В даній Постанові посилання на норми Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV в редакції, що діяла на той час). Отже, саме ст. 121-2 ГПК України і встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до господарського суду - протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Слід зазначити, що Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено іншого порядку обчислення таких строків. Так, наприклад ч. ст. 28 цього Закону (в редакції від 04.11.2010) передбачено можливість оскарження постанови про стягнення виконавчого збору в десятиденний строк у порядку, передбаченому цим Законом. Ст. 82 цього Закону також передбачено, що, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, суд залишає без задоволення скаргу Відповідача в звязку з пропуском 10-денного строку на оскарження постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЛОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" № С13-120-1-2-/2959 від 25.05.2011 на дії Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Суддя Т.М.Мінська