Рішення № 16715738, 06.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.11р.Справа № 17/5005/5731/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція", м. Синельникове Дніпропетровської області

до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, смт. Томаківка Дніпропетровської області

про скасування рішення № 2/ІV від 24.11.2010 року

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 383 від 14.06.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. б/н від 12.01.11р.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Синельниківська теплоізоляція", правонаступником майнових прав та обовязків якого є Публічне акціонерне товариство "Синельниківська теплоізоляція" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просить:

-скасувати рішення відповідача № 2/IV від 24.11.10р. "Про скасування рішення № 33/V від 29.01.10р. «Про припинення права оренди на земельні ділянки ТОВ "Синельниківська теплоізоляція" та визнання додаткових угод про розірвання договорів оренди недійсними";

-стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вмотивовує заявлені вимоги посиланнями на те, що 29.01.10р. внаслідок звернення підприємства позивача відповідачем було прийнято рішення № 33/V «Про припинення права оренди на земельні ділянки ТОВ "Синельниківська теплоізоляція"», які насамперед надавались в оренду останньому за договорами оренди землі № 142 від 02.08.06р. та № 143 від 12.10.06р. Також зазначає, що в силу названого вище рішення відповідача 01.02.10р. були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди на земельні ділянки, які до того ж було зареєстровано в Томаківському відділі ДРФ ДП "Центральний державний земельний кадастр". Отже, враховуючи наведені обставини відповідачем неправомірно, на виконання протесту Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.09.10р. № 1/1166 вих-10, прийнято рішення № 2/ІV від 24.11.10р. про скасування рішення № 33/V від 29.01.10р., оскільки рішення ради є ненормативним правовим актом, застосовується одноразово і після його реалізації вичерпує свою дію, а відповідач, як орган місцевого самоврядування, не мав передбачених діючим законодавством правових підстав для скасування свого попереднього рішення. Тоді як, рішення селищної ради № 2/ІV в частині визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі № 142 та № 143 прийнято відповідачем з перевищенням наділених повноважень.

Відповідач позов не визнає. У відзиві обґрунтовує свої заперечення твердженням стосовного того, що рішення № 33/V від 29.01.10р., яке було скасовано рішенням № 2/ІV від 24.11.10р., насамперед не відповідало положенням визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими нормативними актами. Тобто, спірні земельні ділянки надавались в оренду позивачу по фактичному розміщенню карєру по видобутку цегельної сировини суглинків, а за змістом умов договору оренди землі № 142 та № 143 повернення позивачем орендодавцеві земельних ділянок можливе лише після фактичного проведення робіт по їх рекультивації (приведення у придатний для використання стан), яка до теперішнього часу орендарем так і не проведена в повному обсязі, а також останнім не виконано зобовязань з поліпшення орендованих земельних ділянок. Таким чином, подана позивачем заява щодо розірвання спірних угод задоволена селищною радою безпідставно, а прийняте рішення № 33/V про припинення оренди є неправомірним, у звязку із чим розглянувши внесений 21.09.10р. Нікопольським міжрайонним природоохоронним прокурором протест відповідачем і було прийнято спірне рішення № 2/ІV від 24.11.10р. про скасування попереднього рішення щодо припинення оренди.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.06.11р. по 01.07.11р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

02.08.2006 року між відповідачем (орендодавцем) та позивачем (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 142 (зареєстрований у Томаківському ВДРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040613401252 від 10.08.06р.), у відповідності з умовами якого обєктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2,8998 га по фактичному розташуванню карєру строком на 10 років.

Також, 12.10.2006 року між орендодавцем та орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки № 143 (зареєстрований у Томаківському ВДРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040613402266 від 23.11.06р.), згідно з умовами якого обєктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,0 га під розширення карєру по видобутку цегельної сировини - суглинків строком на 5 років.

В подальшому, на підставі рішення ХХ сесії V скликання від 20.11.08р. між сторонами у справі 24.11.08р. було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 143 від 12.10.06р., за змістом якої умови спірного договору № 143 викладено в новій редакції, згідно яких сторонами обумовлено умови та строки передачі в оренду та повернення земельної ділянки, обмеження щодо використання земельної ділянки та інші умови.

29.09.2009 року головою Томаківської районної держадміністрації затверджений акт приймання-передачі земель після проведення робіт з гірничотехнічної рекультивації земельної ділянки загальною площею 2,8998 га підприємством позивача.

Проведений господарським судом детальний аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає, що згідно висновків комісії, викладених в названому вище акті, роботи з гірничотехнічної рекультивації земельної ділянки виконані орендарем у відповідності до проекту з оцінкою "задовільно". Також, на рекультивованій земельній ділянці проведені роботи відповідно робочому проекту «Розробка Томаківського родовища цегельної сировини НВП "Геотехнологія"». Окрім того, на думку комісії, земельна ділянка підготовлена для проведення біологічного етапу рекультивації на загальній площі 2,8998 га, та вважає перевести цю земельну ділянку в землі меліоративного поліпшення.

Отже, враховуючи висновки постійної комісії з питань агропромислового комплексу, землекористування і екології та соціальних питань та розглянувши лист (заяву) позивача щодо розірвання договору оренди на земельні ділянки, Томаківською селищною радою Томаківського району Дніпропетровської області на ХХХІІІ сесії V скликання 29.01.10р. було прийнято рішення № 33/V, насамперед за змістом якого селищною радою було вирішено:

-припинити право оренди на земельні ділянки площами 3,0 га та 2,8998 га;

-укласти додаткові угоди про розірвання договору оренди на земельні ділянки площею 3,0 га від 12.10.06р. за № 143 та площею 2,8998 га від 02.08.06р. за № 142.

На підставі чого, 01.02.2010 року між Томаківською селищною радою Томаківського району Дніпропетровської області та орендарем (позивачем у справі) були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок за № 142 від 02.08.06р. та за № 143 від 12.10.06р.

Тоді як, документи долучені до позову відображають, що 24.11.2010 року відповідачем у ІІ сесії VI скликання на підставі винесеного Нікопольським міжрайонним природоохоронним прокурором Дніпропетровської області протесту (№ 1/1166 вих-10 від 21.09.10р.) було прийнято рішення № 2/ІV за змістом якого селищною радою було вирішено:

-скасувати рішення № 33/V від 29.01.10р. «Про припинення права оренди на земельні ділянки ТОВ "Синельниківська теплоізоляція"»як таке, що не відповідає вимогам закону;

-визнати недійсними додаткові угоди про розірвання договорів оренди зареєстровані у Томаківському ВДРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 051013400002 та № 051013400003 від 10.02.11р.

Суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позивачем вимоги з огляду на наступне.

За умовами ст. 7 Господарського кодексу України та ст. 4 Цивільного кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Так, судом визнаються обґрунтованими посиланнями позивача на неправомірність прийнятого Томаківською селищною радою рішення № 2/ІV від 24.11.10р. та його фактичну безпідставність, в силу вимог діючого законодавства. Тоді як, твердження відповідача в обґрунтування заперечень стосовно правомочності прийняття селищною радою спірного рішення № 2/ІV, а також наявності у органу місцевого самоврядування (Томаківської селищної ради), зокрема, права скасовувати раніше прийняті їх рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України господарський суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з наступних підстав.

Конституційним Судом України в рішенні від 16.04.09р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) викладено правову позицію, положення якої вказують на те, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування (зокрема, відповідач у справі) є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Ненормативні правові акти (у даному випадку рішення відповідача за № 33/V від 29.01.10р.) органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органами місцевого самоврядування після їх виконання (абз. 6 п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ від 16.04.09р. № 7-рп/2009).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих приписів виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення КСУ від 13.05.97р. № 1-зп (у справі щодо несумісності депутатського мандата).

Тобто, суд вважає за вірне зазначити про те, що право органу місцевого самоврядування щодо скасування свого раніше прийнятого рішення та внесення до них змін необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни чи/або скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо прийняття відповідачем рішення № 2/ІV, зокрема, в частині визнання недійсними додаткових угод про розірвання спірних договорів оренди від 01.02.10р. господарський суд вказує на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 215 ЦК України зазначається якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності з вимогами ст. 18 Закону України "Про оренду землі", зі змінами та доповненнями в редакції чинній з 05.11.03р., передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 34 ГПК України зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що названі вище додаткові угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок набрали чинності з 10.02.10р., у звязку із проведеною реєстрацією в Томаківському ВДРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 051013400002 та № 051013400003 відповідно.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально підтверджено ті обставини, на які останній посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (53500, смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 04339675) за № 2/IV від 24.11.10р. "Про скасування рішення № 33/V від 29.01.10р. «Про припинення права оренди на земельні ділянки ТОВ "Синельниківська теплоізоляція" та визнання додаткових угод про розірвання договорів оренди недійсними".

Стягнути з Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області (53500, смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 04339675) на користь Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" (52500, м. Синельникове Дніпропетровської області, вул. Кирпична, 13; ЄДРПОУ 00290475) суму 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___