Рішення № 16715393, 05.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11р.Справа № 18/5005/7345/2011 за позовом Приватного підприємства "Антал", м. Жовті Води, Дніпропетровська область до Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання", м. Жовті Води,

Дніпропетровська область

про стягнення 8 249,66 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 01.06.2011 року

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Антал" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання" про стягнення заборгованості у розмірі 8249,66 грн., з яких 6890,00 грн. сума основного боргу, 1359,66 грн. пеня за несвоєчасне проведення розрахунків.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем умов договору поставки № 4 паливо - мастильних матеріалів від 02.01.2010 року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв"язку із чим, станом на момент розгляду справи у нього виникла заборгованість у розмірі 8249,66 грн. Враховуючи, що відповідач заборгованість у добровільному порядку не погасив, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення боргу та пені.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, до суду відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 15.06.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням «Укрпошта», з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2010 року між Приватним підприємством "Антал" (постачальник) та Державним підприємством "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання" (покупець) було укладено договір № 4 поставки ГСМ на 2010 рік.

Відповідно до п.1.1 Договору (постачальник) зобов`язався поставляти, а (покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти в їх кількості та за цінами, які встановлено рахунками та накладними, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 10.1 та 10.2 Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання діє до 31.12.2010 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами за договором, якщо після вказаної дати жодна із сторін не виявить бажання про припинення договору, то договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього повну грошову суму.

Позивач свої зобов"язання по договору виконав, поставивши відповідачу в період з 30.04.2010 року по 01.06.2011 року товар за накладними на суму 8890,00 грн. (а.с. 13,15).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору покупець здійснює оплату за отриманий товар на протязі 5 календарних днів з моменту відпуску паливо мастильних матеріалів на рахунок постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на момент розгляду справи відповідач за поставлений товар не розрахувався, його заборгованість перед позивачем становить 6890,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як зазначає позивач, 17.05.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія №1 про погашення заборгованості в сумі 6890,00 грн., проте станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало причиною спору у даній справі.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За пунктом 5.2 договору "у випадку несвоєчасного проведення розрахунків відповідно до умов договору, (покупець) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Позивач, уточнивши в судовому засіданні період нарахування пені, просить стягнути з відповідача пеню за період з 06.05.2010 року по 11.09.2010 року у розмірі 1359,66 грн.

Оскільки відповідач не подав доказів сплати заборгованості за поставлений товар, вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню.

Суд встановив, що пеня позивачем розрахована вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами, речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання" ( 52204, м. Жовті Води, вул.. Петровського 37,код ЄДРПОУ 19090572, р/р 26000060245961 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь Приватного підприємства "Антал" ( 52204, м Жовті Води, Дніпропетровська області, код ЄДРПОУ 25017898, р/р 26008291927 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) основного боргу 6890,00 грн. (шість тисяч вісімсот дев`яносто грн.) основного боргу, пені 1359,66 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять грн. шістдесят шість коп..) - та судові витрати у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова