Рішення № 16704773, 29.04.2011, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2-221/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2011

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі

головуючій –судді Подобєд О.К.

при секретарі Севастьяновій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(надалі –Позивач) звернулось у липні 2010 року в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_1, (надалі –Відповідач-1), ОСОБА_2 (надалі –Відповідач-2), та до ОСОБА_3 (надалі –Відповідач-3), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку борг за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 243815,39 грн. та відшкодувати за рахунок відповідачів солідарно судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю не виконаних Відповідачем-1 зобов’язань зі своєчасного та повного повернення запозичених коштів, сплати процентів, комісійної винагороди та нарахованих штрафних санкцій за прострочку платежів. Вказує, що в забезпечення виконання позичальником взятих на себе за вказаним кредитним договором зобов’язань 17.09.2007 р. було укладено два договори поруки –із Відповідачем-2 № 11216912000/3 та №11216912000/2 –із Відповідачем-3, які поручились перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 своїх зобов’язань, а відтак мають нести перед Позивачем солідарну відповідальність за порушення умов цього кредитного договору.

Представник Позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі. Пояснив, що Відповідач-1 безпідставно ухиляється від виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 11216912000 від 17.09.2007 р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 243815,39 грн., яку просить стягнути солідарно як з Відповідача-1 так і з Відповідача-2 та Відповідача-3, як поручителів, в примусовому порядку.

          Відповідач-1 та Відповідач-3 позовні вимоги не визнали. Пред’явили зустрічний позов до Позивача, в якому просили суд:

- визнати недійсним кредитний договір № 11216912000 від 17.09.2007р., укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір іпотеки № 11216912000/1 від 17.09.2007р., укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір поруки № 11216912000/2 від 17.09.2007р., укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та ОСОБА_3;

- зобов’язати приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, а саме: нерухоме майно квартиру загальною площею 41,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник Відповідача-1 та Відповідача-3 доповнив зустрічний позов просив визнати договір поруки № 11216912000/2 від 17.09.2007р., припиненим так як Позивачем без згоди Відповідача-3 та його належного повідомлення була збільшена відсоткова ставка за кредитом, що збільшило обсяг поруки.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що використання Позивачем за первісним позовом долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище Відповідача-1 за первісним позовом, як споживача порівняно з надавачем фінансових послуг в разі настання певних подій, внаслідок чого при укладенні кредитного договору Банком були порушені вимоги Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про страхування», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та права Відповідача-1, як споживача, що підлягають захисту в порядку, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів», зокрема дають право Відповідачу-1 за первісним позовом за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним. Вказує, що, згідно положень цивільного законодавства, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідач-2 письмових заперечень до суду не надала. В судовому засіданні позов не визнала на підставі того, що коли Відповідач-1 укладав кредитний договір вони знаходились у шлюбі, на теперішній час мешкають окремо, квартира для придбання якої Відповідач-1 отримав кредит у банку належить Відповідачу-1. Тому вона вважає, що і сплачувати кредит повинен Відповідач-1 і Відповідач-3, як його матір.

Нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яку було залучено до участі у справі у якості третьої особи-1 на стороні Відповідачів за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з’явилась, про судове засідання повідомлена належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача-1 та Відповідача -3, Відповідача-2 суд вважає первісний позов обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого внаслідок зміни найменування на цей час є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(далі за текстом також - «Банк»або «Кредитор») та ОСОБА_1 («Позичальник») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11216912000 від 17.09.2007р. (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору Позивач зобов’язався надати Відповідачу-1, а останній зобов’язався отримати в порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі, кредит в іноземній валюті в розмірі 26 643 доларів США, що дорівнює еквіваленту 134547,15 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, з терміном повернення не пізніше 16.09.2027 року.

Надання Позивачем та отримання Відповідачем-1 кредитних коштів у повному обсязі підтверджується заявою на видачу готівки № 32 від 17.09.2007 року, копія якої є в матеріалах судової справи.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2 та 3.4.1 вказаного Кредитного договору, Відповідач-1, як Позичальник, зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені цим Кредитним договором.

Отже, як вбачається із умов вказаного кредитного договору та графіку погашення суми кредиту, строк повернення частини кредитних коштів на час розгляду судом цієї судової справи вважається таким, що настав, однак, Відповідач-1 не виконує умови цього договору та взяті на себе зобов'язання Позичальника стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни.

Так, із загальної суми наданого кредиту на час розгляду цієї справи судом Відповідачем-1 сплачено Позивачу 1776,00 доларів США.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 умов вказаного Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

-          в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

-          в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

-          пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент нарахування.

Позивач скористався своїм правом про дострокове стягнення з Відповідача-1 частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Так, за станом на 01.06.2010 року, за розрахунком Позивача, заборгованість Відповідача-1, як Позичальника перед Банком, складає 30764,96 доларів США, що в еквіваленті становить 243815,39 грн. та складається з: суми 24867,00 доларів заборгованості за простроченим кредитом, що в еквіваленті становить 197073,46 грн.; суми 5125,24 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, що в еквіваленті становить 40618,04 грн.; суми 772,72 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, що в еквіваленті становить 6123,89 грн.

В забезпечення виконання Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань 17.09.2007 року були укладені 2 договори поруки: № 11216912000/3 від 17.09.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 (надалі - «Поручитель-1») та договір поруки № 11216912000/3 від 17.09.2007р.між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 (надалі - «Поручитель-2»).

Відповідно до умов вказаних договорів поруки Поручителі зобов'язалися перед Позивачем, як Кредитором, відповідати за виконання ОСОБА_1 (Відповідачем-1) усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11216912000 від 17.09.2007р., в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі; поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що ї боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На час розгляду цієї справи доказів погашення наданого Позивачем кредиту Відповідачем-2 та Відповідачем- 3 суду також не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися у відповідності до вимог договору та чинного законодавства у встановленні строки, а одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено довго ром або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки тощо.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Щодо зустрічних позовних вимог Відповідача-1 до Позивача про визнання недійсним вказаного кредитного договору, договорів поруки та договору іпотеки, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається в порядку і на умовах, встановлених законом.

Операції з наданням Позивачем кредиту в іноземній валюті резидентам-позичальникам здійснюється на підставі банківської ліцензії і письмового дозволу, який є генеральною ліцензією, і не потребує одержання індивідуальної ліцензії.

24.12.2001 р. НБУ видано Позивачу банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції та 19.11.2002 р. –письмовий Дозвіл № 75-2 на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Надання Позивачем Відповідачу-1 Кредиту в іноземній валюті здійснювалось на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої НБУ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність –банк –це юридична особа, яка має виключне право і на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності, зокрема, такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення цих коштів(незалежно від валюти, яка використовується) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківський кредит –це зобов’язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Стосовно вимог про визнання договору поруки припиненим у зв’язку з збільшенням процентної ставки по договору кредиту, то вони є необґрунтованими оскільки, обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Зокрема в договорі поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх виплати, а ця умова стала результатом домовленості сторін, отже поручитель дав згоду на зміну процентів.

В силу приписів ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у встановлений договором або законом спосіб, зокрема шляхом примусового виконання обов’язку в натурі.

На підставі викладеного позовні вимоги Позивача за первісним позовом до Відповідача-1, до Відповідача-2 та до Відповідача-3 про примусове стягнення з цих осіб солідарно грошових коштів у сумі 243815,39 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором - є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. ст. 79, 81, 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 550-552, 610-612, 626, 629, 631, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.1-11, 15, 18, 57-60, 62, 64, 79, 81, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Первісну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: 51900, АДРЕСА_2), з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка проживає: 51900, АДРЕСА_3) та з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка проживає за адресою: 51900, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пров. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) суму 243815,39 (двісті сорок три тисячі вісімсот п’ятнадцять ) грн. 39 коп. заборгованості.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: 51900, АДРЕСА_2), з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка проживає: 51900, АДРЕСА_3) та з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка проживає за адресою: 51900, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пров. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) суму 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічної позовної заяві ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»відмовити повністю.

Судові витрати у справі за зустрічним позовом покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                       О.К. Подобєд