Ухвала суду № 16695830, 08.06.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –2557/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23 червня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-SME303/231/2008, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 334500 гривень 00 копійок. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань, із ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Також, 23 квітня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 у відповідності до якого банк, має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку не виконання позичальником та/або третіми особами своїх боргових та/чи інших умов кредитного договору, документів забезпечення та/чи будь –яких умов правочинів, як таких, що існують на момент укладення цього додаткового договору, так і таких, що можуть бути укладені між банком та позичальником чи між банком та третіми особами в майбутньому. Дотепер відповідачі свої обов’язки виконують неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року, з урахуванням відсотків та пені, в сумі 338 759 гривень 63 копійки, а також судових витрат по справі (а.с. а.с. 2 –3).

Ухвалою суду від 01 лютого 2011 року було задоволено клопотання представника ПАТ «ОТП Банк»та залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості позивача, у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні (а.с. а.с. 54, 55 –87, 88 –89).

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 97).

Відповідачі в судове засідання не з’явилися про день, час та місце слухання, у тому числі у розумінні ч. 5 ст. 74, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи ( а.с. а.с. 52, 53, 95 –96).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 23 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-SME303/231/2008, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 334500 гривень 00 копійок, з виплатою процентної ставки 16,9 % річних (а.с. а.с. 6 –10).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Одночасно з укладенням кредитного договору № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року, за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов’язань (а.с. 15, зворотна сторінка а.с. 15).

Також, 23 квітня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1, у відповідності до якого банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку не виконання позичальником та/або третіми особами своїх боргових та/чи інших умов кредитного договору, документів забезпечення та/чи будь-яких умов правочинів, як таких, що існують на момент укладення цього додаткового договору, так і таких , що можуть бути укладені між банком та позичальником чи між банком та третіми особами в майбутньому (а.с. а.с. 12 –14).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у них перед позивачем утворилася солідарна заборгованість, яка станом на 01 липня 2010 року становить суму –338 759 гривень 63 копійки, з урахуванням відсотків та пені, відповідно до наданого позивачем розрахунку, а саме:

-          залишок заборгованості за кредитом –313053 гривні 94 копійки;

-          заборгованість по відсоткам за користування кредитом –15 897 гривень 95 копійок;

-          пеня за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором –9 807 гривень 74 копійки.

12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк»передало, за договором купівлі –продажу кредитного портфелю, право грошової вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»на кредитний портфель, у тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року (а.с. а.с. 55 –61, 62 –73, 74, 75 –86).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року та додатковим договором № 1 від 23 квітня 2009 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов’язання (кредитний договір) було забезпечене порукою за договором поруки № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2, отже зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»має право грошової вимоги щодо зобов’язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором № CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року в сумі 338 789 гривень 63 копійки, з урахуванням відсотків та пені.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 37, 57 –60, 74, 79, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2), у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором CL-SME303/231/2008 від 23 червня 2008 року в сумі 338 759 гривень 63 копійки, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –340 609 гривень 63 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік