Рішення № 16694980, 28.01.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2011 року Справа № 2-730/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді Спаї В.В.,

при секретареві - Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 01 березня 2007 року між АКБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11123060000, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 43500 доларів США, та за яким зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати оплату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені графіком погашення кредиту. Разом з тим, як зазначається позивачем при зверненні до суду, 04.06.2007 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11164114000, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 48000 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Зазначаючи у позові про те, що попри взяті на себе зобов’язання боржники за кредитними договорами їх не виконують, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 15.06.2009 р. за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1, складає 328740.91 грн., а за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2, та станом на 22.06.2009 р., складає 341799,56 грн., зазначене й стало приводом для цього звернення до суду про стягнення зазначених вище сум заборгованості за кредитними договорами із відповідачів, як солідарних боржників (за договором поруки від 01.03.2007 р. №11123060000/2 ОСОБА_2 поручилася за виконання ОСОБА_1 усіх йорго зобов’язань за кредитним договором №11123060000 від 01.03.2007 р., та за договором поруки від 04.06.2007 р. ОСОБА_1 поручився перед банком відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов’язань за кредитним договором №11164114000 від 04.06.2007 р.).

У судове засідання позивач не з’явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача через зайнятість в іншому судовому процесі, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, не скористалися правом надання заперечень проти позову, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

01 березня 2007 року між АКБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11123060000, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 43500 доларів США, та за яким зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати оплату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені графіком погашення кредиту; 04.06.2007 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11164114000, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 48000 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Утім, попри взяті на себе зобов’язання боржники за кредитними договорами їх не виконують, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 15.06.2009 р. за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1, складає 328740.91 грн., а за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2, та станом на 22.06.2009 р., складає 341799,56 грн.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування (а.с.7)..

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитні договори є дійсними і неоспореними, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованості за кредитним договором №11123060000 від 01.03.2007 р. в розмірі 328740,91 грн., яка складається з 296146,41 грн. –заборгованість по кредиту, 29624,79 грн. –заборгованість про процентам, 2969,71 грн. –пеня тощо, та до висновку про наявність правових підстав для стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованості за кредитним договором №11164114000 від 04.06.2007 р. в розмірі 341799, 56 грн., яка складається з 303859,29 грн. –заборгованість по кредиту, 35 806,88 грн. –заборгованість про процентам, 2133,39 грн. –пеня тощо.

Вирішуючи в обов’язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню солідарно з відповідачів судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 250 грн.

Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11123060000 від 01.03.2007 р. в розмірі 328 740, 91 гривень.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11164114000 від 04.06.2007 р. в розмірі 341 799, 56 гривень.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) судові витрати, пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 1700 гривень та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 252 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя