Ухвала суду № 1667612, 28.02.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2 тел. 261-38-59

Головуючий у 1-й інстанції суддя –Морозюк А.Я.                                                                          ряд.ст.зв. № 36

Господарський суд Львівської області,  справа №1655/08                    

Доповідач у 2-й інстанції суддя – Яворський І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2008 року      Справа № 22а –1655/08 (4935/07)                м. Львів

                                                                                                                                                                         Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді-доповідача:                       Яворського І.О.

суддів:                                                                Любашевського В.П.

                                                                            Довгополов О.М.

при секретарі:                                                    Каблак Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 03 вересня 2007 року у справі № 5/1143-28/169А за позовом Закритого акціонерного товариства «Сетвік» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства України у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 11040/10/23-4 від 22 травня 2007 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18682 грн. 32 коп. заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Львівської області від 03 вересня 2007 рокуповністю задоволено позовні вимоги ЗАТ «Сетвік» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства України у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 11040/10/23-4 від 22 травня 2007 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Сетвік» 18682 грн. 32 коп. заборгованості з податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Сетвік» з питань правових відносин з ТзОВ «Артіс Електромонтаж» за грудень 2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 1675/23-4/33073065 від 11.05.2007 року (далі-Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення ЗАТ «Сетвік» вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за грудень 2005 року та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2006 року на 18682,32 грн.

На підставі Акту перевірки № 1675/23-4/33073065 від 11.05.2007 року, ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення – рішення від 22.05.2007 року № 11040/10/23-4, яким ЗАТ «Сетвік» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2006 року на суму 18682,32 грн.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 – ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в грудні 2005 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Також матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем (ЗАТ «Сетвік») оплати грошовими коштами податку на додану вартість на адресу контрагента-постачальника в складі вартості товарів (послуг) у відповідний період.

Так, ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» поставлено товари ЗАТ «Сетвік», про що виписано податкові накладні № 119 від 30.12.2005 року на суму 112503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18750,6 грн., № 120 від 30.12.2005 року на суму 61118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10186,39 грн. ЗАТ «Сетвік» оплатив за товар ( в тому числі сплатив суми ПДВ в складі його вартості) грошовими коштами на користь ТзОВ «Артіс-Електромонтаж», що підтверджується банківськими виписками Другої львівської філії АТ «Кредит Банк (Україна)» за 06.12.2005 року та 08.12.2005 року.

Зокрема, по рахунку-фактурі № АЕ-0000093 від 30.11.2005 року та рахунку-фактурі № АЕ-0000096 було сплачено на користь ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» двома платежами від 06.12.2005 року суми 27752,09 грн. (в т.ч. ПДВ 4625,35 грн.) та 33366, 26 грн. ( в т.ч. ПДВ 5561, 04 грн.), тобто разом сплачена сума складає 61118,35 грн. ( в т. ч. ПДВ 10186,39 грн.), що повністю відповідає сумі, зазначеній в податковій накладній № 120 від 30.12.2005 року ( на суму 61118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10186,39 грн.).

Також по рахунку-фактурі № АЕ-0000087 від 07.11.2007 року ( як доплата) було сплачено на користь ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» суму 112503, 60 грн. ( в т.ч. ПДВ 18750,60 грн.), що повністю відповідає сумі, зазначеній в податковій накладній № 119 від 30.12.2005 року ( на суму 112503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18750,60 грн.).

Як вбачається з Довідки від 21.04.2006 року, наданої ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо взаєморозрахунків ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» та ЗАТ «Сетвік», суми ПДВ по виписаних ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» податкових накладних № 119 від 30.12.2005 року на суму 112503,60 грн., в т.ч. ПДВ 18750,6 грн., № 120 від 30.12.2005 року на суму 61118,35 грн., в т.ч. ПДВ 10186,39 грн., включені ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» до податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.

Отже, контрагент ЗАТ «Сетвік», який виписував для ЗАТ «Сетвік» податкові накладні і отримував від ЗАТ «Сетвік» кошти в оплату за поставлений товар ( а саме, в грудні 2005 року - ТзОВ «Артіс-Електромонтаж»), станом на дату здійснення відповідних операцій був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 06.03.2002 року.

Згідно п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку – це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (ЗАТ «Сетвік») є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент (в даному випадку - ТзОВ «Артіс-Електромонтаж»), а відтак саме на нього Законом покладено обов’язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»). Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України « Про податок на додану вартість» не містить положень, відповідно до яких на покупця покладався б обов’язок по сплаті ПДВ не тільки прдавцю, але ще й до бюджету.

ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» включив до податкових зобов’язань відповідного податкового періоду суми ПДВ, сплачені йому ЗАТ»Сетвік», відобразив їх в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та в податковій декларації по ПДВ.

Крім того, із Довідки про наслідки позапланової перевірки ПП «Двісті двадцять вольт» з питань взаємовідносин із ТзОВ «Артіс-Електромонтаж», наданої для відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова із листом від 01.03.2007 року № 4410/23-304/3215, вбачається, що ПП «Двісті двадцять вольт» (контрагент ТзОВ «Артіс-Електромонтаж», друга ланка ланцюга) теж включив до податкових зобов’язань відповідного періоду, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та податкової декларації суми ПДВ по  податкових накладних, які виписувалися ним на адресу ТзОВ «Артіс-Електромонтаж».

Не встановлення податковим органом факту сплати до бюджету сум ПДВ наступним контрагентом по ланцюгу (ТзОВ «ТФ» Сфера»), з яким ЗАТ»Сетвік» не мав жодних правових відносин, не може впливати на формування податкового кредиту ЗАТ»Сетвік» за рахунок фактично сплачених на адресу ТзОВ «Артіс-Електромонтаж» сум ПДВ в складі вартості товарів (робіт, послуг). Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.. 61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ЗАТ «Сетвік», яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов’язане нести відповідальність за дії інших осіб.

Колегія суддів Львівського апеляційного суду, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції та безпідставність апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом першої інстанції прийнято рішення  відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Постанова є обґрунтованою, прийнятою на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстав для  скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195,196,199ч.1п.1,200, 205ч.1,206,247 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 03 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції, тобто до Вищого адміністративного Суду України  протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Суддя-доповідач                                                 І.О. Яворський

Суддя                                                                    В.П. Любашевський                                        

Суддя                                                                    О.М. Довгополов