Рішення № 166654, 22.09.2006, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

Справа № 22-ц-1505-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Кутанова F.M.

Суддя-доповідач Соболюк М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.

суддів: Соболюка М.М.,

Кателіна В.П.

при секретарі: Піцик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим про визнання незаконним розпорядження голови Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим НОМЕР_2 про звільнення з посади секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим., стягнення заробітної плати за час перебування на лікуванні в сумі 297 грн. 06 коп., стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн., судових витрат у сумі 200 грн., за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі на посаді секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим та про стягнення середньої заробітної плати за час змушеного прогулу 6 період з 30 грудня 2005 року у розмірі 384 грн. 42 коп., про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., про стягнення витрат на надання юридичної допомоги в сумі 200 грн.

Позовні вимоги мотивувала тим, що працювала на посаді секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим та 26 жовтня 2005 року була ознайомлена з розпорядженням Джанкойської районної ради НОМЕР_1 про попередження про скорочення посади секретаря-друкарки з 29 грудня 2006 року і розірвання трудового договору відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

19 грудня 2005 року по 31 грудня 2005 року позивачка знаходилася на

амбулаторному лікуванні. 03 січня 2006 року їй було видано направлення на консультацію до лікарню у м. Сімферополі. На консультації у лікарів вона була 04 січня 2006 року. З 05 січня 2006 року по 19 січня 2006 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені Джанкойської центральної лікарні. 20 січня 2006 року позивачка вийшла на роботу та дізналася, що була звільнена з 03 січня 2006 року на підставі розпорядження голови Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим від 03 січня 2006 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення таким, що не відповідає вимогам закону, вважаючи, що на період звільнення вона була тимчасово непрацездатна.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року у позові ОСОБА_1 до Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим про визнання незаконним розпорядження голови Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим НОМЕР_2 про звільнення з посади секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим, стягнення заробітної плати за час перебування на лікуванні в сумі 297 грн. 06 коп., стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн., судових витрат у сумі 200 грн. було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким визнати незаконним розпорядження Джанкойської районної ради НОМЕР_2 про звільнення її з посади секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим; стягнути з Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу під час перебуванні на лікуванні з 05 січня 2006 року до 20 січня 2006 року у сумі 297 грн. 06 коп.; стягнути з Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим на її користь відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн., а також стягнути з Джанкойської районної ради судові витрати у сумі 200 грн., посилаючись на те, що відповідач при її звільнені порушив вимоги ч. З ст. 40 КЗпП України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року скасуванню з ухваленням нового.

Відповідно до п.п. З і 4 ч, 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала на посаді секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим з 10 лютого. 2000

року (а.с. 31). 26 жовтня 2005 року ОСОБА_1 була ознайомлена про скорочення посади секретаря-друкарки та звільнення з 29 грудня 2005 року (а.с. 30). 03 січня 2006 року позивачка на підставі розпорядження голови Джанкойської

районної ради Автономної Республіки Крим була звільнена з посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 6). .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відповідності розпорядження про звільнення позивачки з роботи вимогам закону. Між тим такі висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

' Відповідно до ч. З ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника за ініціативою власника, або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також в період перебування

працівника у відпусті.

Пленум Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» із відповідними змінами та доповненнями в п. 17 вказує, що «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову

непрацездатність».

Згідно наданих доказів, які були розглянуті судом першої інстанції та не викликали сумніву що до їх достовірності, 03 січня 2006 року у зв'язку з захворюванням позивачка була на прийомі у лікаря міського лікувального закладу, який направив її на консультацію до Республіканської лікарні (а.с. 33, 67). 04 січня 2006 року ОСОБА_1 перебувала на консультації у лікаря в

республіканському лікувальному закладі. Згідно висновків лікаря позивачка має потребу в стаціонарному лікуванні, та з 5 січня 2006 року до 19 січня 2006 року позивачка знаходилась на стаціонарному лікуванні, про що їй був наданий листок непрацездатності (а,с. 33, 10).

Як вбачається з Інструкції „Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13 листопада 2001 року №455 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005\ 6186:

-п.1.1 - «тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності»;

- п. 1.2. - «видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється

крім випадків, обумовлених п.п. 1.14, 2.7, 2.17, 2.18, 2.19, 2.2.0, 3.4, 3.16, 6.6»;

- п. 2.19 - «особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу,

видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації».

З таких підстав надані позивачкою довідки є документами, які засвідчують тимчасову непрацездатність, у зв'язку з чим її звільнення суперечить вимогам ч.З ст. 40 КЗпП України, та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 213 ЦПК України, незважаючи на наявність в матеріалах справи довідок, взяв до уваги пояснення лікаря по експертній роботі, а не вимоги Інструкції, що призвело до помилки у вирішенні справи.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при ухвалені рішення про поновлення на роботі орган, якій розглядає трудовій спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку.

Колегія суддів вважає, що на користь позивачки підлягає виплаті середній заробіток за період з 20 січня 2006 року по час розгляду в апеляційної інстанції, складає 2690 грн. 94 коп. (7 міс. х 384 грн. 42 коп. =2690 грн. 94 коп.)

Разом з тим, враховуючи, що виплати коштів по лікарняному листку непрацездатності нараховуються іншим способом та проводяться за рахунок коштів Фонду соціального страхування, колегія суддів вважає за доцільне зобов'язати відповідача провести розрахунок виплатити позивачці кошти по листку непрацездатності за період з 05 січня 2006 року до 20 січня 2006 року.

Згідно зі ст. 237-1 КЗПП України, власник або уповноважений ним орган, відшкодовує працівнику моральну шкоду у разі порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що неправомірне звільнення відповідачем позивачки, вимагало відповідних зусиль від позивачки для організації свого життя у зв'язку з чим її вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.

Разом з цим колегія не може погодитися з розміром морального відшкодування, що визначений позивачкою, і вважає доцільним, з урахуванням обставин справи, характеру і обсягу страждань, яких зазнала позивачка, стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 200 грн.

З таких підстав колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню..

На підставі ч. З ст. 40, ст. 235, ст. 237-1 КЗПП України, керуючись ст. ст. 303. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Розпорядження голови Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря-друкарки Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим з 3 січня 2006 року.

Стягнути з Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за

період з 20 січня 2006 року до 22 серпня 2006 року у розмірі 2690 грн. 94 коп. (дві тисячі шістсот дев'яносто) і компенсацію моральної шкоди в сумі 200 (двісті) грн.

Зобов'язати Джанкойську районну раду Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти по листку непрацездатності НОМЕР_3 за час хвороби з 05 січня 2006 року до 20 січня 2006 року.

Стягнути з Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн., та 8 грн. 50 коп. (банк - Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, р/рахунок № 31416537600024, отримувач -місцевий бюджет м. Феодосії, ЗКПО 24043468, код платежу - 22090100 ), а усього 59 грн. 50 коп.

Стягнути з Джанкойської районної ради Автономної Республіки Крим витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді 30 грн. (банк -АБ «Універсальний м. Львів», МФО 325707, р/рахунок № 26001014180002, отримувач -ДП «Судово-інформаційний центр», ЄДРПУ 30045370).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.