Рішення № 16657198, 21.06.2011, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.06.2011

Справа № 2-574/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21.06.2011 року,                                                                       м. Болград          

          Болградський районний суд Одеської області у складі:

          головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бочковар Ю.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Одеської області, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на прибудову: лоджію під № 7 в плані площею 14.0 кв.м. вартістю 19374 гривні, за рахунок якої збільшена загальна площа квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2008 року. За час користування та володіння зазначеною квартирою, вона позивачка самовільно збільшила загальну площу квартири за рахунок реконструкції лоджії під № 7 в плані площею 14.0 кв.м. Оскільки зазначений об’єкт при проведенні технічної інвентаризації КП «ОСОБА_2 БТІ»був визначений як об’єкт самочинного будівництва, так як не був введений в експлуатацію, у позивачки виникла потреба в судовому порядку визнати за нею право власності на самочинну будівлю (а.с.3).

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі та надала пояснення з підстав зазначених в позові. Розгляд справи просила провести у її відсутність (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада до суду не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.34). Надав до суду заяву, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив справу розглядати без участі представника (а.с.21).

          Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися згідно вимог діючого законодавства (а.с.34). Подали заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с.49, 53, 55, 57, 59, 60, 65 ).

Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 197 ЦПК України).

Судом були досліджені докази, що були надані особами, які приймали участь у процесі, та їм було надано належну правову оцінку.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_3, яка складається з: трьох кімнат, коридору, кухні, ванної кімнати, лоджії.

Наведене підтверджується:

          - договором купівлі-продажу ВКО № 637748 від 30.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області, ОСОБА_10 (а.с.5).

          - витягом про реєстрацію в Державному реєстрі право чинів від 30.05.2008 року за № 2929500 (а.с.6);

          - свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно віж 09.06.2008 року за № 19115873 (а.с.7);

          - витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.11.2008 року за № 21085087 (а.с.8);

          - технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.9-11);

          За період володіння вказаним майном, позивачка здійснила реконструкцію існуючої лоджії. Вказані будівельні роботи були виконані позивачкою за власні кошти з отриманням дозволу на їх початок, про що свідчить рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради Одеської області від 28.11.2008 року за № 538 «Про надання дозволу на реконструкцію лоджії в квартирі № 16, розташованої по вул. 25 Чапаївської Дивізії № 28 м.Болград» (а.с.13)

Відповідно до довідки від 13.04.2011 року Комунального підприємства «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації»при проведенні технічної інвентаризації, квартири АДРЕСА_3 були виявлений об’єкт самочинного будівництва: загальна площа квартири під літ. «А»збільшена за рахунок реконструкції лоджії, під № 7 в плані, площею 14.0 кв.м. (а.с.14).

Позивачка просить визнати за нею право власності на зазначений об’єкт самочинного будівництва з метою належного оформлення права власності на нього.

Відповідач, ОСОБА_2 міська рада Одеської області позов визнав, не заперечував щодо задоволення позовних вимог (а.с.21).

Треті особи по справі:

-          ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які мешкають за адресою: квартира АДРЕСА_4,

-          ОСОБА_7, ОСОБА_8, які мешкають за адресою: квартира АДРЕСА_5,

-          ОСОБА_9, яка мешкає за адресою: квартира АДРЕСА_6,

та які є суміжними сусідами позивачки, позовні вимоги визнали, надали до суду заяви, що не заперечують щодо задоволення позовних вимог, оскільки зазначені в позові об’єкти самочинного будівництва не порушують їх прав, а тому просили позов ОСОБА_1 –задовольнити (а.с.49-58, 59-64, 65-69).

Відповідно до частин 1, 4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач –визнати позов протягом усього часу судового розгляду… Якщо … визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»роз’яснив, що за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За наведених обставин, враховуючи приписи чинного законодавства та відсутність іншої можливості набути право власності на реконструйоване майно, позивачка змушена звернутися до суду з цим позовом з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. ст. 317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України та ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», в редакції, чинній на час проведення будівельних робіт, спірне майно набуло ознаки самочинно збудованого (реконструйованого).

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об’єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Між тим, за висновком суду, характер правовідносин що розглядаються, пов’язаних із вирішенням подальшої долі об’єкту самочинного будівництва (реконструкції), унеможливлює застосування положень ст. ст. 331, 332 Цивільного кодексу України, оскільки вони регламентують порядок набуття права власності на нерухоме майно за умови додержання процедури отримання всієї необхідної дозвільної документації на будівництво чи реконструкцію.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, фактичне здійснення особою самочинного будівництва (реконструкції) нерухомого майна не призводить до виникнення у цієї особи права власності на новостворене майно, окрім передбачених цією статтею випадків.

Так, відповідно до ч. 3 та ч. 5 зазначеної статті, право власності на об’єкт самочинного будівництва може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила таке будівництво.

Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого (реконструйованого) нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку. Умовою виникнення права власності на таке майно є рішення суду.

Стаття 376 Цивільного кодексу України не скасовувалась, не визнавалась у встановленому порядку неконституційною та має законну силу в контексті ст. 8 Конституції України.

Відповідно до положень вказаної статті, для визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва в судовому порядку, необхідно з’ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв’язання справи, а саме –встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об’єктів основним приписам державних будівельних норм та питання щодо можливості його подальшого безпечного використання.

          Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності позивачки на первісний об’єкт квартиру, яку в подальшому було реконструйовано, виникло на підставі укладеного договору купівлі-продажу, що підтверджуються наданими правоустановчими документами, реєстрацією об’єкта в КП «ОСОБА_2 БТІ», та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.5-8).

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в якості обґрунтування своїх вимог та заперечень. Відповідачем не було доведено, що спірне майно порушує законні права третіх осіб.

Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об’єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва визначають в якості способу набуття права власності на нього лише його визнання в судовому порядку.

Приватним підприємством «ОКСІН»(ліцензія АГ 573323 від 08.02.2011 року № 3-Л) було здійснено технічне обстеження стану несучих конструкцій будівель: балкону, площею 10.0 кв.м., підвалу площею 7.4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_7 та надано висновок, що усі вище перелічені об’єкти відповідають вимогам будівельним, санітарним і можуть експлуатуватися по прямому призначенню (а.с.39-46).

Зазначений технічний висновок було погоджено з відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури ОСОБА_2 райдержадміністрації Одеської області в особі головного архітектору району ОСОБА_11 (а.с.39).

Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної безпеки в Болградському районі, капітаном ОСОБА_12 надано висновок № 178 від 16.05.2011 року, за яким встановлено, що проведеною перевіркою відповідності самочинно збудованих споруд, а саме балкону та підвалу за адресою: АДРЕСА_8, порушень вимог протипожежних норм та правил не виявлено (а.с.48).

Головним державним санітарним лікарем Болградського району Одеської області, ОСОБА_13 надано висновок № 431 від 10.05.2011 року, що вищеназвані об’єкти самочинного будівництва відповідають санітарним вимогам та перевірені об’єкти самочинного будівництва можуть бути допущені до експлуатації (а.с.47).

Зазначені висновки з урахуванням ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, можуть свідчити про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшого використання майна за своїм призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивачці, рішенням 34-ої сесії V скликання ОСОБА_2 міської ради Одеської області № 708-V від 17.10.2008 року, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 24 кв.м., розташованої за адресою: вул. 25 Чапаївської Дивізії 28/16 для будівництва лоджії до будинку № 28 з виходом на вулицю (а.с.12).

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачкою відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв’язку у їх сукупності.

Аналіз правовідносин показує, що вони пов’язані із визначенням можливості визнання за певною особою права власності на об’єкт самочинного будівництва (реконструкції) у порядку, передбаченому ст. 376 Цивільного кодексу України.

На час розгляду справи позивачка відкрито володіє майном, що утворилося в результаті реконструкції існуючого об’єкту нерухомого майна Приналежність спірного майна позивачу не спростовується сторонами, але право власності не може бути визнано та зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведених будівельних робіт. Майнові права позивачки щодо первинного об’єкту нерухомого майна та будівельних матеріалів сторонами по справі також не спростовуються.

Відсутність можливості належним чином оформити право-установчі документи та визнати право власності на належне позивачці майно, заважає їй вільно володіти та користуватись зазначеним об’єктом нерухомості та унеможливлює розпорядження ним.

Чинне законодавство України передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судовому порядку на підставі ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право за захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачкою заявлено законно й обґрунтовано, при будівництві самочинно збудованого нерухомого майна не були порушені будь-чиї права, об’єкти самочинного будівництва відповідають вимогам будівельним, санітарним і можуть експлуатуватися по прямому призначенню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 316, 319, 320, 321, 328, 334, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 10, 11, 60, 131, 174, 208, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

          1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Одеської області, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва –задовольнити.

          2. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на об’єкт самочинного будівництва зазначений в плані під № 7: лоджію, площею 14.0 кв.м., вартістю 19 374.00 гривен, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 за рахунок якої збільшена загальна площа квартири.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя:                                                                                          С.В.Кодінцева