Ухвала суду № 16643607, 11.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6635/09/7/0170

11.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 24.02.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 452/10-0 від 08.11.10

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.08.10 у справі №2а-6635/09/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" (вул. Севастопольська, 45, оф. 408, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" задоволені.

На Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0005802301/0 від 18.05.2009 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права, а саме не прийняття до уваги прямого взаємозв'язку між сплатою та надходженням до бюджету податку на додану вартість, що призвело до завищення заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 на 3663899,00 грн..

У судове засідання з'явився представник позивача, який заперечував проти апеляційної скарги. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.02.09 по 28.02.2009, за наслідками якої був складений акт перевірки №4158/23-4/35003031 від 14.05.2009 року (далі акт перевірки) (а.с.11-25).

У ході перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Пунктом 2 висновків акту перевірки встановлено, що позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки на порушення п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009р. на 3663899грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005802301/0 від 18.05.2009 (а.с.10), відповідно до якого, позивачу за порушення положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3663899,00грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем була подана відповідачу податкова декларація з ПДВ за березень 2009 та розрахунок суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів зазначена у розмірі 3663899грн.

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки була надана заява на адресу директора «ЕТЦ у Парковому»та голову ДАБК в м. Ялта від ТОВ «РИССКО»в особі генерального директора ТОВ «РИССКО»про те, що ТОВ «РИССКО»дозволяє ТОВ «ЕТЦ у Парковому»проводити проектування та будівництво об'єкта «Еколого-туристичний центр»в смт. Паркове»на земельній ділянці наданій в оренду ТОВ «РИССКО»у відповідності з п. 2 рішення №304 від 10.07.2007 «Про розгляд звернення ТОВ «РИССКО», який є користувачем земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, які зареєстровані в книзі запису договорів оренди земельних ділянок України 19.12.03 №00146.

Отже, ТОВ «ЕТЦ у Парковому»в подальшому здійснює замовлення по проектуванню і будівництву «Еколого - туристичного центра в смт. Паркове».

Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ЕТЦ у Парковому» не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих та сплачених у зв'язку з придбанням послуг по проектуванню та будівництву об'єкту «ЕТЦ у Парковому», в перевіряємому періоді як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку».

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.1.1. Статуту ТОВ «Еколого туристичний центр в Парковом»(далі - Статут) учасником ТОВ «Еколого туристичний центр в Парковом»є Товариство з обмеженою відповідальністю «РИССКО»(а.с.51).

Відповідно до п.2.1. Статуту ТОВ «Еколого туристичний центр в Парковом»метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на задоволення соціально економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства (а.с.51).

З довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Еколого туристичний центр в Парковом»та результати його діяльності за період з 01.03.09 по 31.03.09 (а.с.26-31), яка є додатком до акту перевірки вбачається, що у період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву еколого туристичного центру за адресою: смт. Паркове. Будівництво ведеться на земельних ділянках, на яких позивачу дозволено робити проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви в ДАБК м. Ялта від ТОВ «РИССКО»- користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі. Позивачу дозволено будівництво на земельній ділянці загальною площею 19,47 га згідно з рішенням Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.07.

Згідно до ч.4 ст.3 Господарського Кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

За таких обставин, виходячи з положень вказаних норм, позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву обєкту, у тому числі за період, який перевірявся відповідачем, здійснювалася господарська діяльність.

Більш того, як зазначалося вище, відповідачем в акті встановлено, що у ТОВ «ЕТЦ у Парковому»недостатньо власних можливостей для здійснення будівництва, тому ТОВ «ЕТЦ у Парковому»здійснює будівництво субпідрядним методом, купує роботи по будівництву «Еколого-туристичного центру»і цим формує податковий кредит.

Право позивача на податковий кредит з ПДВ визначено у п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Отже невикористання позивачем у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду придбаних робіт з будівництва обєктів, відповідно до вказаної норми, не може свідчити про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за наслідком здійснення вказаних операцій.

Крім того, відповідно до положень п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Поряд з цим, акт перевірки не містить підтверджених відповідними доказами даних, які б вказували на невикористання позивачем у подальшому незакінчених будівництвом обєктів у господарській діяльності, що вказує на те, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, що в свою чергу вказує на необґрунтованість висновків перевірки в цій частині.

Положення норм Закону України «Про податок на додану вартість»не містять приписів щодо обовязку платника податку доказувати призначення придбаних товарів, робіт, послуг для подальшого їх використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності, а також не містить норм, які б встановлювали порядок таких дій платника податку.

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до положень п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Матеріали справи свідчать про те, що сума 3663899грн. податкового кредиту була повністю сплачена постачальникам у квітні 2008 в сумі 992586,459грн., грудні 2008 в сумі 57,17грн., в лютому 2009р. в сумі 2671255,47грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи №109/09 від 09.06.10 (а.с.121-126).

Таким чином, судова колегія вважає помилковими висновки відповідача, викладені в акту перевірки про добровільну відмову позивача від суми, яка виникла та була оплачена у квітні, грудні 2008.

Згідно п.п. «а»п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», добровільна відмова платника податку від суми бюджетного відшкодування має передувати прийняття податковим органом податкового повідомлення, при цьому з боку платника необхідно вчинення дій щодо врахування такої суми відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що позивач, повністю сплативши постачальникам суми податку на додану вартість в попередніх податкових періодах, мав право на бюджетне відшкодування сплаченої суми ПДВ (тобто суми ПДВ фактично сплаченої постачальникам), але не скористався своїм правом в квітні та грудні 2008р. та врахував ці суми у зменшення податкових зобовязань послідуючих податкових періодів.

Викладене також підтверджуються висновком судової економічної експертизи №109/09 від 09.06.10 (а.с.121-126), яку суд першої інстанції вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.08.10 у справі №2а-6635/09/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко