Постанова № 16643400, 24.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1680/10/2770

24.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства Міністерства оборони України"102 Підприємство електричних мереж"- ОСОБА_2, довіреність № 01/92 від 18.01.11,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя- ОСОБА_5, довіреність № 344/10-004 від 22.06.09,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- ОСОБА_3, довіреність № 6741/9/140-0 від 15.10.10,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- ОСОБА_4, довіреність № 6390/9/10-0 від 27.09.10,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 30.09.10 у справі №2а-1680/10/2770

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" (вул. 4-а Бастіонна, 32,Севастополь,99007)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 30.09.2010 року позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" задоволені.

Визнані частково протиправними податкові повідомлення - рішення: № 0000370231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток у загальної сумі 800250,00 грн., з яких 533500,00 грн. за основним платежем, 266750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

№ 0001630231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток у загальної сумі 550810,00грн., з яких 380130,00 грн. за основним платежем, 170680 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

№ 0000380231/2 від 10.03.2010р. про донарахування податку на прибуток на загальну суму 361500,00 грн., з яких 241000,00 грн. за основним платежем, 120500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Частково скасовані: повідомлення-рішення № 0000370231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 716310,00 грн., яких за основним платежем 477540,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238770,00 грн.

повідомлення рішення № 0001630231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 487060,00 грн., яких за основним платежем 337630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 149430,00 грн.,

повідомлення-рішення № 00003800231/2 від 10.03.2010р. у частини донарахування податку в загальної сумі 136000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109875,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 30.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя .

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 31.08.2009 по 25.09.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.

В результаті перевірки було складено акт № 101/23-1/24964620/5417/10 від 09.10.2009.

Колегія суддів встановила, що 05.11.2009 відповідачем по справі була проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності «розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році»ДП МО України «102 ПЕМ»за період з 01.01.2006 по 31.03.2006.

В результаті перевірки було складено акт № 107/23-1/24964620/5895/10 від 05.11.2009.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001330231/0 від 29.10.2009 про визначення суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 800760,00грн., з яких податок 533500,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 267260,00грн.; № 0001320231/0 від 29.10.2009 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 655605,00грн., з яких податок 437070,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 218535,00грн. та № 0001530231/0 про визначення суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361670,00грн., з яких податок 241000,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 120670,00грн.

За результатами розгляду скарг позивача рішеннями Державної податкової адміністрації у м. Севастополі про результати розгляду повторних скарг податкові повідомлення-рішення частково скасовані, в звязку з чим ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняті № 0000370231/2 від 10.03.2010 про визначення суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 800250,00 грн., з яких податок 533500,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 266750,00 грн.; № 0001630231/2 від 10.03.2010 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 550810,00 грн., з яких податок 380130,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 170680,00 грн. та № 0000380231/2 про визначення суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) госп.організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361500,00 грн., з яких податок 241000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 120500,00 грн.

Щодо визначення податковим повідомленням-рішенням № 0001630231/2 від 10.03.2010 суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 550810,00 грн. в частині донарахування податкового зобовязання у загальному розмірі 487060,00 грн., з яких податок 337630,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 149430,00 грн.

Згідно статті 1, частинам 2,3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Підпункт 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно підпункту 11.3.1 пункту 1.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпункти 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлюють, що під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Згідно пункту 5.1, підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Встановлено, що позивач використовує у господарській діяльності основні фонди, що обліковуються на балансі підприємства.

Згідно акту приймання-передачі від 15.01.1997 основних фондів, устаткування, майна, матеріалів 33 електричної мережі (139 ДПЕС) від Чорноморського флоту військово-морських сил України, затвердженого 16.10.1997 першим заступником командуючого Чорноморського флоту Російської Федерації та заступником командуючого військово-морських сил України 24.10.1997 у відповідність з графіком передачі обєктів Чорноморського флоту Російської Федерації Міністерству оборони України 139 ДПЕС з одного боку передає, а «102 Підприємство електричних мереж ВМС України»з іншого боку приймає на баланс основні фонди. Основні фонди приймались «102 Підприємством електричних мереж Військово-морських сил України»від 139 ДПЕС як цілісний майновий комплекс, до складу якого входили всі види майна, що призначено для діяльності підприємства з основної спеціалізації, що також не спростовується з матеріалами справи та підтверджується актом перевірки, показаннями представників позивача та відповідача, спеціаліста.

Наказом Міністерства оборони України від 26.02.2001 № 65 «102 Підприємство електричних мереж Військово-морських сил України»перейменовано в Державне підприємство Міністерства оборони України «102 Підприємство електричних мереж».

Згідно пункту 4.1 Статуту ДП МО України «102 ПЕМ»майно підприємства складає основні фонди та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

Позивачем отримані від 139 ДПЕС основні фонди відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»були розподілені на чотири групи та відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом МФ України від 30.11.1999р. № 291, обліковані на рахунку 40 «Статутний капітал», призначеного для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив амортизаційні відрахування по електричним мережам та трансформаторним підстанціям, отриманим на праві господарського відання за період часу з 01.04.2006 по 31.03.2009 згідно вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1, пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за нормами, встановленими пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

У свою чергу, підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судова колегія зазначає, що позивач правомірно здійснює облік основних фондів, які використовує у власній господарської діяльності, та їх амортизацію, тому на підставі підпункту 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»має право протягом звітного періоду на віднесення до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. За цих обставин, висновки відповідача по справі щодо заниження валових доходів в частині нарахування амортизаційних відрахувань, завищення валових витрат в частині включення до їх складу вартості капітального та поточного ремонту у розмірі 10% по основних засобах, які не підлягають амортизації, та амортизаційних відрахувань не підтверджуються.

Щодо визначення податковим повідомленням-рішенням № 0000370231/2 від 10.03.2010 суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в розмірі 800250,00 грн. в частині донарахування податкового зобовязання в розмірі 716310,00 грн., з яких податок 477540,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 238770,00 грн., та податковим повідомленням-рішенням № 0000380231/2 від 10.03.2010 суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в загальному розмірі 361500,00 грн. в частині донарахування податкового зобовязання в розмірі 329625,00 грн., з яких податок 219750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 109875,00 грн.

Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податковій декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізнішим, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір відносно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у строки, передбачені законодавством, подано було податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2006 року (вх. № 23938 від 06.05.2006).

Таким чином, відповідач по справі необґрунтовано визначив суми податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 0000380231/2 від 10.03.2010 суми податкового зобовязання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучено до бюджету, в частині донарахування податкового зобовязання в розмірі 329625,00 грн., з яких податок 219750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 109875,00 грн. ДП МО України «102 ПЕМ»за цих обставин вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Згідно пункту 1.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, які здійснюється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 відсотків від суми дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Суми нарахованих дивідендів та частина прибутку (доходу), що сплачують до бюджету господарські організації: державні, казенні підприємства та їх обєднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші субєкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства, відображаються у рядку 21 «Дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами»декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до звіту про фінансові результати форма № 2 ДП МО України «102 ПЕМ»за 2006 рік прибуток за підсумками 2006 року складає 1549000 грн. В ході здійснення аналізу формування фінансових результатів попередніх періодів підприємством виявлені помилки в звіті про фінансові результати за 2006 рік. Позивач відкоригував фінансову звітність за результатами 2006р. у встановленому законодавством порядку та направив до Міністерства оборони України уточнюючий звіт, згідно якому прибуток складає 610000грн., нараховані дивіденди за підсумками 2006 року складають 305000грн. Фактично позивачем перераховано дивідендів до державного бюджету за 2006 рік 22000грн., недоплата складає 85000грн.

Оскільки на підставі розрахунку частини чистого прибутку здійснюється нарахування та сплата частини прибутку, та він має статус податкового декларації, тому зобовязання державних унітарних підприємств та їх обєднань відносно сплати цього платежу є податковим зобовязанням, до якого застосується порядок узгодження, передбачений нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що визначення суми податкового зобов'язання ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя без врахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності суперечить нормам законодавства, в зв'язку з чим прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001630231/2 від 10.03.2010 в частині донарахування податкового зобовязання у загальному розмірі 487060,00грн., з яких податок 337630,00грн. та штрафна (фінансова) санкція 149430,00грн. є неправомірним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що було проведено експертизу з питань нормативності висновків акту перевірки № 107/23-1/24944620/5895/10 від 05.11.2009 та акту перевірки № 101/23-1/24964620/5417/10 від 09.10.2009. Експертизою встановлено, що заниження податку на дивіденди за 1 квартал 2006 року ДП МО України «102 ПЕМ»не підтверджено, за період з квартал 2006 року - перший квартал 2009 року заниження податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість ДП МО України «102 ПЕМ»не підтверджено. Крім того, було надано копію постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 04.02.2011, з якої вбачається, що по кримінальній справі, що розглядається в Ленінському районному суді м. Севастополя 21.07.2010 було призначено повторну судово-економічну експертизу. Висновком повторної експертизи підтверджена сума податків, не зарахованих до бюджету держави, в сумі 76250 грн.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було помилково зазначено, що підлягає частковому скасуванню повідомлення-рішення № 00003800231/2 від 10.03.2010 в частині донарахування податку на загальну суму 136000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109875,00 грн., а саме в частині зазначення суми штрафних санкцій. З матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішення було визначено суму штрафних санкцій в розмірі 50% від суми основного платежу по податковому зобов'язанню відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Таким чином. судова колегія вважає за необхідне змінити зазначений пункт резолютивної частини постанови, в іншій частині постанову залишити без змін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 30.09.10 у справі №2а-1680/10/2770 змінити, виклавши підпункт 3 пункту 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Частково скасувати повідомлення-рішення № 00003800231/2 від 10.03.2010 в частині донарахування податку в загальній сумі 136000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68000,00 грн."

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко