Ухвала суду № 16643398, 21.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6066/09/1/0170

21.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"- ОСОБА_2, довіреність № юо-8 від 21.03.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- ОСОБА_3, довіреність № 7776/9/10-0 від 22.10.08

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 01.02.10 у справі №2а-6066/09/1/0170

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта 5,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2010 (суддя Трещова О.Р.) у справі №2а-6066/09/1/0170 задоволений позов Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт»до Державної податкової інспекції у м. Ялта. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 23.04.2009 №0000261501/2.

Не погодившись з постановою та додатковою постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанови суду, прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем порушено норми п.п.7.8.3 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», висновки суду першої інстанції про відсутність такого порушення заявник вважає помилковими.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, які викладені в неї.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 15 січня 2009 Державною податковою інспекцією у м. Ялта проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ДП Ялтинський морський торгівельний порт.

В ході перевірки встановлено, що платник занизив податкове зобовязання з податку на прибуток у податковій декларації за 9 місяців 2008 року на 40900 грн.

За результатами перевірки складено акт №81/15-1/01125591 від 15 січня 2009, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

За результатами акту перевірки, рішеннями про результати розгляду скарг ДПІ в м. Ялта прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261501/2 від 23.04.2009, відповідно до якого позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 42945 грн., в тому числі основний платіж 40900 грн., штрафні (фінансові) санкції 2045 грн.

Актом перевірки ДПІ у м. Ялта № 81/15-1/01125591 від 15.01.2009 року встановлено, що ДП "Ялтинський морський торговельний порт" зменшило суму податку на прибуток, нараховану по декларації за 9 місяців 2008 року, на авансовий внесок по податку на прибуток у сумі 70423,00 гривень, нарахований у звязку зі сплатою дивідендів в минулих податкових періодах.

При цьому відповідно до п.п.7.8.3 Закону №334 до рядку 13 декларації можуть бути включені лише ті авансові внески по податку на прибуток, які фактично були сплачені платником.

На думку ДПІ, з авансових внесків у сумі 70423,00 гривень, зазначених у рядку 13 декларації по податку на прибуток ДП "Ялтинський морський торговельний порт" за 9 місяців 2008 року, фактично сплачено 29523,00 гривень і не сплачені у сумі 40900,00 гривень. Свою думку ДПІ обґрунтовує наступним:

Авансовий внесок по податку на прибуток у сумі 40900,00 гривень є частиною авансового внеску у сумі 41900,00 гривень нарахованого ДП "Ялтинський морський торговельний порт" на суму дивідендів, сплачених за висновками 2005 року (сума дивідендів складає 167600,00 гривень). В листі № БФС 2753 від 10.12.2008 року ДП "Ялтинський морський торговельний порт" зазначено, що авансовий внесок у сумі 41900,00 гривень був сплачений у складі платежу по податку на прибуток у сумі 901477,00 гривень відповідно до платіжного доручення № 2890 від 18.11.2005 року.

Але у платіжному доручені № 2890 від 18.11.2005 року зазначено «податок на прибуток за 9 місяців 2005 року у сумі 901477,00 гривень», що відповідає сумі податку, фактично нарахованого ДП "Ялтинський морський торговельний порт" по декларації за 9 місяців 2005 року.

Таким чином, твердження ДП "Ялтинський морський торговельний порт" про сплату авансового внеску по податку на прибуток у сумі 40900,00 гривень платіжним дорученням № 2890 від 18.11.2005 року необґрунтоване, а податок на прибуток по декларації ДП "Ялтинський морський торговельний порт" за 9 місяців 2008 року занижено на 40900,00 гривень.

Дослідивши документи ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та дані оперативного обліку ДПІ встановлено:

Відповідно до п.п.7.8.2. емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати. Ця норма розповсюджується і на державні підприємства, які зараховують суми дивідендів до державних або місцевих бюджетів.

Згідно з Наказом №143 авансові внески по податку на прибуток, нараховуються на суму дивідендів, відображаються у рядку 20 декларації по податку на прибуток за відповідний податковий період.

Відповідно до картки особового рахунку платник податку на прибуток - ДП "Ялтинський морський торговельний порт" авансові внески, які відображені у рядку 20 декларації, нараховуються у картці особового рахунку як податкове зобовязання з податку на прибуток та в загальному порядку враховуються у складі переплати/недоїмки по податку на прибуток.

Судом встановлено, що уточнюючим розрахунком від 15.05.2006 року декларації по податку на прибуток за 2005 рік ДП "Ялтинський морський торговельний порт" самостійно було донараховано по рядку 20 податкове зобовязання по сплаті авансових внесків у сумі 41900,00 гривень та у тому же уточнюючому розрахунку додатково збільшило переплату по податку на прибуток на суму 21250,00 гривень.

У обліковому рахунку ДП "Ялтинський морський торговельний порт" уточнюючий розрахунок від 15.05.2006 року відображений згорнуто у вигляді донарахування податкового зобовязання по податку на прибуток на 20650,00 гривень (41900 гривень 21250 гривень).

Податкове зобовязання ДП "Ялтинський морський торговельний порт" по авансовому внеску у сумі 41900,00 гривень, донараховане на підставі уточнюючого розрахунку від 15.05.2006 року ( до декларації за 2005 рік), зараховано ДПІ у м. Ялта в зменшення переплати ДП "Ялтинський морський торговельний порт" по податку на прибуток на 41900,00 гривень, у томі числі: 21250,00 гривень переплати, яка виникла 15.05.2006 року за уточнюючим розрахунком від 15.05.2006 року, 20650,00 гривень переплати тієї, що числилась по особовому рахунку платника податків станом на 15.05.2006 року.

Переплата, яка числилась на обліковому рахунку ДП "Ялтинський морський торговельний порт" станом на 15.05.2006 рік у сумі 322036,00 гривень, виникла в результаті зайвого внесення до бюджету суми податку на прибуток за 2005 рік, у тому числі платіжним дорученням № 2890 від 18.11.2005 року на суму 901477 гривень.

Відповідно до п.п. 16.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п.п. 1.29 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок, оподаткування, платник податку - відповідно податок на прибуток підприємств, оподаткування прибутку підприємств, платник податку на прибуток підприємств. Визначені у цьому Законі: податки, визначені статтею 13 цього Закону, а також податок на виплату виграшів, доходи від страхової діяльності, інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не вважаються нововведеними податками.

Таким чином, зарахування переплати по податку на прибуток за рахунок сплати авансового внеску по податку на прибуток є сплатою такого авансового внеску.

Відповідно до п.п. 7.8.3. Закону №334 платник податку - державне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів.

Підпунктом пункту 7.8.4. вище зазначеного закону встановлено, що у разі коли сума авансового внеску завищує податкові зобовязання платника податку на прибуток звітного періоду, то різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Висновки акту перевірки відповідача спростовуються висновками судово-економічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду 20.10.2009.

Відповідно до п.п. 1.29 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»авансовий внесок по податку на прибуток, нарахований у звязку з начисленням (сплатою) дивідендів, є видом податку на прибуток .

Підпунктом 7.8.8 Закону №334 встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.

Судом встановлено, що податок на прибуток і авансовий внесок враховуються на одному особовому рахунку платника податку на прибуток - ДП "Ялтинський морський торговельний порт" із зазначенням одного загального сальдо )недоїмки/переплати) по податку на прибуток.

Авансові внески по податку на прибуток, вказані у рядку 20 декларації, враховуються у особовому рахунку ДП "Ялтинський морський торговельний порт" у вигляді нарахованих податкових зобовязань з відповідним збільшенням загальної недоїмки або збільшенням загальної переплати по податку на прибуток.

Таким чином, виходячи з викладеного, визначити суму переплати/недоїмки можливо лише відносно загальної суми податку на прибуток.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами 2181-III від 21.12.2000р. податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на 01.10.2008 року недоїмка/ переплата ДП "Ялтинський морський торговельний порт" по податку на прибуток, у тому числі з авансових платежів, дорівнюється 0,00 гривень.

Відповідно до відомості дослідження сальдо розрахунків ДП "Ялтинський морський торговельний порт" з бюджетом по податку на прибуток за 2004-2008 роки встановлено, що станом на 01.10.2008 року поточне сальдо складає + 19679,00 гривень «податку до сплати»і відповідає сумі податку на прибуток, узгодженої позивачем у декларації за 9 місяців 2008 року та належній до сплаті до 20.11.2008 року.

Згідно до висновку експерта № 12/09 від 26.11.2009 року : 14.11.2008 року сума податку на прибуток, узгоджена у декларації за 9 місяців 2008 року, повністю погашена платіжним дорученням № 2359 на суму 19679,00 гривень.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень п.п.7.8.3 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з боку позивача, які викладені в акті перевірки №81/15-1/01125591 від 15 січня 2009, тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта №0000261501/2 від 23.04.2009 обґрунтовано визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано.

Що стосується законності додаткової постанови суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до калькуляції вартості судово-економічної експертизи її вартість склала 4000 гривень, яка була сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 2728 від 24.11.2009 року.

Витрати повязані з проведення судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України, а частиною 5 статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на проведення судових експертиз встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року №710 “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи.

Згідно із наданою судовим експертом ТОВ «Центр судових експертиз»калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 57,48 грн., витрачено на її проведення 67 годин дослідження, вартість матеріально-техничного забезпечення судової експертизи склала 148,84 гривні, загальна сума судової експертизи становить 4000,00 грн.

Таким чином, ст. 92 КАС України витрати, повязані із проведенням судово-економічної експертизи, які були понесені позивачем, позовні вимоги якого задоволені у повному обсязі, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Оскільки ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.11 апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Ялта залишена без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2010 у справі №2а-6066/09/1/0170 залишена без змін, витрати на проведення судово-економічної експертизи необхідно стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт".

За таких обставин, Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта залишити без задоволення.

Постанову та додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.2010 у справі №2а-6066/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко