Постанова № 16639744, 21.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2011 року 14:39 № 2а-169/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВД "КОКОС Медіа Груп"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов.від 09.12.10 №б/н), ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1)

від відповідача: ОСОБА_4 (дов.від 29.03.2010р. №5202/9/10-2109)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД «КОКОС Медіа груп»до Державної податкової інспекції у Печерському район міста Києва про скасування податкового повідомлення -рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.02.2011 року о 14 год. 39 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 21.12.10р. №0010792302/0.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується з висновком відповідача про заниження валового доходу зробленого на підставі аналізу господарських договорів з ІІ «АВТ «Баварія»та ТОВ «РІА Янко»з приводу розміщення реклами. Так, відповідачем не враховані угоди з іншими субєктами господарювання, а саме: ТОВ «Тиждень моди», ТОВ «Акта», Самсунг Електронікс, ТОВ «Хелен Марлен», з якими також позивач укладав угоди на розміщення реклами Крім того, відповідачем не взято до відома акт здачі-прийомки робіт згідно р/і №25 від 01.12.2007 укладений 30.12.2007 з ТОВ «Тиждень моди»щодо розміщення рекламних матеріалів обсягом 2/1 формату А3 в журналі «Сезони Моди»№6(21) 2007 на загальну суму 11200,00 грн. (вартість однієї шпальти якого складає близько5000,00 грн.) Таким чином, реальна звичайна ціна розміщення реклами в журналі «Сезони Моди»складає близько 3000,00 грн. за шпальту, та відповідає рівню цін, які встановлені у договорах з ТОВ «РІА Янко».

Позивач зазначає, що відповідно до пп.1.20.8 п.1.2.0 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган. Проте, відповідачем під час проведення перевірки та складання акту не було доведено про невідповідність цін договору з ІІ «АВТ «Баварія»рівню звичайних цін, які склалися на ринку друкованих засобів масової інформації журналів.

Крім того, позивач не погоджується з твердженням відповідача щодо випуску позивачем у світ 220000 примірників журналу «Сезон Моди», хоча реальний тираж складає 37954 штук.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідач при прийнятті акту і податкового повідомлення-рішення виходив з припущень і розмірковувань, які базувались без проведення оцінки витрат позивача, приросту активів тощо. Тому, інформація щодо заниження валового доходу не відповідає дійсності, не підтверджена відповідними документами, розрахунками і іншими доказами, є припущенням відповідача, та не може носити доказової інформації про виявлені порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, та скасувати податкове повідомлення-рішення 21.12.10р. №0010792302/0.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені під час проведеної перевірки порушення призвели до порушення позивачем п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.6. п.4. ст.4, п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 2986406грн.

- п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 859698 грн.

- пп. «ї»п.1.3. ст.1, п.п.6.3.2. п.6.3. ст.6, п.7.1. ст.7, пп. «а»п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем порушено вимоги податкового законодавства, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 524,00 грн.

Відповідно до п.1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Крім того, встановлено, що в порушення п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем визначено базу оподаткування операцій з надання послуг по розміщенню рекламних матеріалів в журналі «Сезони Моди»ТОВ «РІА Янко»виходячи із договірної ціни, але нижчою за звичайні ціни на такі послуги, які існували при укладенні позивачем інших договорів розміщення рекламних матеріалів в перевіряемому періоді. Внаслідок перевищення звичайних цін над фактичними позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 859698 грн.

На думку відповідача виявлені порушення є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими. З огляду на це відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (надалі-відповідач) проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД «КОКОС Медіа груп»(надалі позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.10.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.12.2010 №1056/23-2/32918229, яким встановлено порушення позивачем п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.6. п.4. ст.4, п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 2986406грн.

- п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 859698 грн.

- пп. «ї»п.1.3. ст.1, п.п.6.3.2. п.6.3. ст.6, п.7.1. ст.7, пп. «а»п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем порушено вимоги податкового законодавства, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 524,00 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.10 №0010792302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток в сумі 5069854,00 грн., , з яких за основним платежем - 2715056 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2354798 грн.

З огляду на виявлене порушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, між позивачем та ТОВ «РІА «Янко»було укладено договори на розміщення рекламно інформаційних матеріалів в журналі «Сезони Моди», пр. що свідчать: договір №01/2007 від 05.01.2007р, договір №01/2008 від 02.01.2008р, договір №01/2009, договір №01/2010 від 04.01.2010р.

Крім того, позивач надавав послуги з розміщення реклами та рекламних матеріалів в журналі «Сезони Моди»виходячи із договірних цін, але за цінами нижче від цін, які були встановлені та зазначені в той же час при укладанні договорів з іншими суб'єктами господарювання (ТОВ II «АВТ Баварія»),

В підпункті 1.20.1. пункту 1.20. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997р. за № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями зазначено: «Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони с взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також: ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг)...

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість І репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися».

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом».

Згідно договорів укладених між позивачем та ТОВ «РІА «Янко»на розміщення рекламних матеріалів у журналі «Сезони Моди»ціна розміщення рекламних матеріалів на одній шпальті становить: з 01.07.2007 по 31.12.2007р. - 1 030,00 грн., з 01.01.2008 по 31.12.2007р. - 3 427,00 грн., з 01.01.2009 по 31.12.2009р. -1 746,00 грн., з 01.01.2010 по 30.06.2010р. -1 157,00 грн.

При чому ціна розміщення рекламних матеріалів на одній шпальті, для підприємств замовників (ТОВ з II «АВТ Баварія») становить у розмірі 10 000 грн. та відповідно є звичайної для позивача.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дохід отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особа, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товщ (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Тому, вартість розміщення рекламних матеріалів у журналі «Сезони Моди»підлягає включенню на підставі пп.1.20.8. п. 1.20. ст. 1. пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу позивача та дорівнює 4 298 490.00 грн.. в тому числі по періодах: ІІ півріччя 2007року, 2008 рік, 2009 рік, І півріччя 2010року.

Також, позивачем відповідно тиражу зазначеного у кожному випуск журналі «Сезони Моди»випустило 220 000 штук екземплярів журналу, хоча при обліку позивача кількісних показників випущених примірників журналу «Сезон Моди»значиться - 37 954 штук екземплярів, тому при співставленні даних бухгалтерської обліку та фактичних показників кількості випущених примірників журналу «Сезони Моди»встановлено їх розбіжність у кількості 182 046штук екземплярів, та відповідно не включення до складу доходів від продажу товарів (послуг) журналу «Сезони Моди»у сумі 7 645 932грн., в тому числі по періодах: ІІ півріччя 2007 року 4 номера, 2008 рік 8 номерів, 2009 рік 7 номерів, І півріччя 2010 р. 3 номера.

Таким чином позивачем відповідно до пп.1.20.8, п. 1.20. ст. 1. пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено дохід від реалізації товарів (послуг) у розмірі 11 945 622,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток у сумі 2 986 406,00 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур

Суддя І.А. Качур