Постанова № 16639645, 06.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2011 року № 2а-5900/11/2670

10:29

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТТО»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про сизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011882305 від 24.10.2008 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011882305 від 24.10.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, зазначаючи те, що оскаржуване рішення прийнято у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки позивачем порушено положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

30.09.2008 працівниками відповідача проведено перевірку позивача, за результатом якої складено Акт перевірки від 30.09.2008.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, оскільки в гральному закладі на момент перевірки знаходилось 10 гральних автоматів, 5 з яких підключені до електромережі та знаходились в робочому стані, проте не фіскалізовані, тобто не переведені у фіскальний режим роботи, не опломбовані та не зареєстровані в органах державної податкової служби.

На підставі вказаного акта Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011882305 від 24.10.2008, яким за порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону № 265 та відповідно до статті 17 Закону № 265 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТТО»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700,00 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини та пояснення представників сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Щодо не переведення грального автомату у фіскальний режим.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 Закону № 265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Відповідно до положень статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 2 статті 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Даний Порядок не поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 2.1. Порядку встановлено, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 N 1315 затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Положення № 1315 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Рішення про включення моделей до Державного реєстру приймає Державна податкова адміністрація за наявності позитивного висновку технічної комісії. Копія рішення надсилається уповноваженій організації.

Пункт 1 частини 1 статті 2 Закону № 265 встановлює, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про можливість застосування грального автомату як реєстратора розрахункових операції лише за умови, якщо він здійснює фіскальні функції та призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів.

При цьому, статтею 12 Закону № 265 чітко встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

За результатом розгляду справи, судом встановлено, що актом перевірки не встановлено та не зясовано наявність відповідного грального автомату (його моделі) у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій. Представником відповідача не спростовано факт відсутності даного грального автомату у відповідному Державному реєстрі РРО.

Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 17 Закону № 265 обовязковою умовою відповідальності субєкта господарювання визначає наявність РРО, яким є реєстратор внесений до відповідного реєстру. При цьому, відповідальність настає при встановленні факту здійснення операцій з використанням РРО внесеного до Державного реєстру РРО, який, при цьому, не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований або не пломбований. Отже, відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції на підставі вказаної норми, оскільки апарат або пристрій не внесені до Державного реєстру РРО, який не відповідає фіскальним та іншим вимогам РРО, встановленим законодавством України, не можна вважати РРО в розумінні Закону про РРО.

Крім того, з огляду на статтю 12 та абзац 2 статті 2 податковою службою не встановлено під час перевірки та не відображено належним чином у акті перевірки, що гральні автомати згідно свого технічного паспорту призначені для реєстрації розрахункових операцій, мають ознаки РРО, так як відсутнє фіскальне забезпечення у вигляді пристрою або програмно-технічного комплексу.

Аналізуючи викладені вище обставини та норми, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій за не переведення у фіскальний режим гральних автоматів, так як відповідальність застосовано за фактами і обставинами, які не визначено законом за відсутності відповідного РРО. Адже гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону № 265. Оскільки реєстраторами розрахункових операцій є ті, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. При цьому, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій підлягають внесенню саме визначені Положенням та, виключно, реєстратори розрахункових операцій, встановлених моделей. Разом з цим, гральні автомати не внесено до Реєстру.

При цьому, суд зазначає, що автомат може бути внесено до реєстру, у разі наявності у нього фіскальної памяті, яка зможе виконувати фіскальної функції у відповідності до норм Закону № 265.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу, що до позивача застосовано санкції, визначені нормою, яка передбачає застосування санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Враховуючи те, що гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій, з огляду на те, що його не внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення в описуваній частині прийнято з порушення принципів, визначених статтею 2 КАС України.

Також суд не приймає покликання відповідача на зміст постанови КМ України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»№ 121 від 07.02.2001, у відповідності до якої установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Поряд з цим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена постанова за своїм змістом є абстрактною, та не містить конкретних зобовязань до субєктів господарювання вчинити конкретну дію у встановлений строк обладнати автомат фіскальним пристроєм (не встановлює особу, яка здійснює відповідне переведення суб'єктів підприємницької діяльності).

Окрім того, з аналізу норм Закону №265 та відомостей, відображених у акті перевірки та пояснень представників сторін, судом вбачається, що гральний автомат сам по собі не є РРО, а є механізмом, інструментом надання послуги проведення гри. У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 265 РРО у формі пристрою або програмно-технічного комплексу призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), і, з огляду на вказане, цим і відрізняється від ігрового автомата як інструмента надання послуги.

Поряд з цим, як зазначає позивач з покликанням на матеріали справи, операції здійснюються з усіх ігрових автоматів через один зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО. Зазначене Закон не визначає порушенням.

Отже, суд погоджується з твердженням позивача про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, в звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним частиною 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення. Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0011882305 від 24.10.2008.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЛІТТО»(01135, м. Київ, проспект Бажана, 3, код ЄДРПОУ 25639275) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

CуддяО.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 06.07.2011.