Постанова № 16639589, 08.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2011 року           18:11           № 2а-19072/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДАХК «Артем»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу про заниження позивачем валових доходів не відповідає дійсності, оскільки позивачем не було відображено суму валових витрат понесених за договором доручення, а в подальшому ця сума не була віднесена у валові доходи, як сума, що отримана за уступку вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що в ході податкової перевірки позивача встановлено, що останнім не включено до валового доходу суму, отриману згідно договору про відступлення права вимоги, у зв’язку із чим було застосовано штрафні санкції. Також покликається, що в ході розслідування кримінальних справ керівники контрагентів надали пояснення, що вони не підписували жодних угод із позивачем та не виписували податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 15.03.2010р. по 06.04.2010р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проводилась документальна невиїзна перевірка ДАХК «Артем»з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток при взаємовідносинах з ТзОВ «Край сервіс» та ТзОВ «Лайтіла», про що складено Акт 325/35-30/14307699 від 07.04.2010р.

Перевіркою встановлено, порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4825 260 грн.

У вказаному акті відповідач посилається на те, що перевіркою господарських операцій позивача виявлено господарські операції з ознаками сумнівності, укладені із ТзОВ «Край сервіс»та ТзОВ «Лайтіла».

12.05.2010р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003512309/0, яким визначено ДАХК «Артем»податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 4825 260 грн. за основним платежем та 2412 630 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ДАХК «Артем»оскаржила зазначене повідомлення до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в адміністративному порядку, яка рішенням №5241/10/25-114 від 04.10.2010р. залишила скаргу без задоволення.

На підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №5241/10/25-114 від 04.10.2010р. про результати розгляду скарги, 17.08.2010р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0003512309/1 від 17.08.2010р., яким визначено ДАХК «Артем»податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 4825 260 грн. за основним платежем та 2412 630 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення №0006202309/0 від 17.08.2010р., яким визначено позивачу зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 2412630 грн. штрафних санкцій.

Позивач, оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПА у м. Києві та ДПА України, проте скарги залишені без задоволення.

Судом встановлено, що 20.02.08р. між ДАХК «Артем»(довіритель) та ТОВ «Лайтіла»(повірений) було укладено договір доручення №392/103, згідно п.1.1 якого повірений зобов'язаний був за винагороду від імені і за рахунок позивача виконати юридичні дії з організації переддоговірної роботи та укласти договори на виконання робіт по передпродажній підготовці виробів підприємства.

Згідно з п. 5.2. договору №392\103 загальна сума договору становить 26750000 грн., в т.ч. ПДВ 4458333 грн.

На виконання умов договору оплата проводилась у безготівковій формі, ДАКХ «Артем»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Лайтіла»грошові кошти в сумі 21348260 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2059 від 21.05.2008р. на суму 4750000 грн., №1960 від 19.05.2008р на суму 6088000 грн., №1899 від 14.05.2008р. на суму 385000 грн., №1873 від 13.05.2008р. ш суму 5125260 грн., №989 від 05.03.2008р. на суму 5000000 грн. та податковими накладними.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ «Лайтіла»взятих на себе зобов'язань позивач надіслав листа №17-1708 від 22.07.2008р. про розірвання договору доручення та вимогу щодо сплати 21348260 грн.

02.10.2008р. ТзОВ «Лайтіла»була надіслана претензія №17-2163 з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 21348260 грн. Претензія позивача залишена без реагування та задоволення.

В подальшому, 14.10.08р. між ДАХК «Артем»та ТзОВ „Край - Сервіс" укладено договір №102/08 про відступлення права вимоги, відповідно до п.1 ц якого ДАКХ «Артем»передає, а ТОВ «Край-Сервіс» приймає на себе право вимоги, і стає кредитором за договором доручення №392/103 від 20.02.2008р. Згідно п.2.1. договору №102/08 ТзОВ «Край - Сервіс»сплачує на користь ДАХК «Артем»винагороду розмірі 2134 826 грн.

На виконання умов цього договору №102/08 ТзОВ «Край-Сервіс»перерахувало на розрахунковий рахунок ДАКХ «Артем»грошові кошти в сумі 2134 8260 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Перевіркою встановлено, що сума 21348260 грн., отримана ДАКХ «Артем»від ТзОВ «Край-Сервіс»за договором відступлення права вимоги не віднесена до валових доходів компанії, що призвело до заниження податку на прибуток.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону 11.2.1 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону до валових доходів підприємства - платника податку на прибуток включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п.12.3 та 12.4 цього Закону.

За змістом пунктів 12.3, 12.4 ст. 12 Закону до валового доходу підприємства - платника податку на прибуток включаються лише ті погашені дебітором суми, які були попередньо віднесені підприємством - кредитором до валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи витрати ДАХК «Артем»з проведення попередньої оплати ТзОВ «Лайтіла»за договором доручення в сумі 21348260 не були віднесені до валових витрат та не включались при формуванні податкових зобов’язань з податку на прибуток. Відповідно ця сума валових витрат повинна була бути віднесена зі знаком «-«в рядок 11 «Прибуток що підлягає оподаткування», внаслідок такої операції зобов’язання перед бюджетом не виникають.

В подальшому отримані від ТзОВ «Край-Сервіс»кошти в сумі 2134 826 грн. позивач повинен був відобразити в рядку 11 «Прибуток що підлягає оподаткуванню»зі знаком «+».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відбулось завищення оподатковуваного прибутку на суму 2134 826 грн. із-за не віднесення до валових витрат ДАХК «Артем»цієї суми (формування валових витрат не відбулось), перерахованій ТзОВ «Лайтіла», та заниження оподатковуваного прибутку на цю ж суму із-за не віднесення до валових доходів суми, отриманої від ТОВ «Край - Сервіс». І в результаті співставлення сум в рядку 11 «Прибуток що підлягає оподаткування», отримується база оподаткування, що дорівнює нулю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В акті перевірки відповідач зазначає, що згідно протоколу допиту директора ТзОВ «Лайтіла»ОСОБА_1 від 10.08.2009р. у кримінальній справі встановлено, що первинні документи стосовно фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Лайтіла»він не підписував, про наявність договору №392\103 від 12.02.2008р. йому не відомо, про податкові накладні йому нічого не відомо. Також, відповідно до протоколу допиту директора ТзОВ «Край-Сервіс»ОСОБА_2 від 12.08.2009 року по кримінальній зазначає, що жодних документів фінансової чи господарської діяльності з ДАХК «Артем»не підписувала.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким встановлено вину директорів ТзОВ «Лайтіла»та ТзОВ «Край-Сервіс»за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення товариства з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім цього, позивач посилається на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ДАХК «Артем»є державним підприємством, яке працює на оборонну промисловість, і застосування до нього санкцій може спричинити негативні наслідки.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, щодо наявності запису про відсутність ТзОВ «Лайтіла»та ТзОВ «Край-Сервіс»за місцем реєстрації на момент укладення угод.

Доказів визнання угод укладених позивачем із ТзОВ «Лайтіла»та ТзОВ «Край-Сервіс»також не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0003512309/0 від 12.05.2010р., №0006202309/0 від 17.08.2010р., №0006202309/1 від 17.08.2010р.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ДАХК «Артем»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов