Постанова № 16639384, 24.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2011 року           16:50           № 2а-5494/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київміськвторресурси"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення №0000562302/2 від 09.02.2011

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, (дов. № б/н, від 26.11.10, ОСОБА_2 (дов.№ б/н, від 11.01.11)

від відповідача: ОСОБА_3 (дов.№ 1857/9/10 від 26.04.11)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськвторресурси»до Державної податкової інспекції у Дніпровському район міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.05.2011 року о 16 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2010р. №0000562302/2.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що прийняте рішення підлягає скасуванню, відповідачем безпідставно позбавлено позивача права на включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 340386,00 грн. та нараховано на цю суму штрафні санкції в розмірі 102116,00 грн. Позивач вказує на те, якщо його контрагент з яким він укладав договори не задекларував та не відобразив податкові зобов’язання по позивачу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо ТОВ «К.Л.М.». Тобто, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на нарахування податкового кредиту, що встановлено пп.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому відмова позивачу у включенні до податкового кредиту суми ПДВ сплаченої ТОВ «К.Л.М.»в ціні товару є неправомірною, а висновки викладені в акті перевірки, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. За таких підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені під 7час проведеної перевірки порушення призвели до порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 987070,0 грн. в т.ч.: за квітень 2010 року на суму 411203,0 грн., за травень 2010 р. на суму 235481,0 грн., за червень 2010 року на суму 340386,0 грн. Відповідач посилається на ті обставини, що контрагенти ТОВ» «Вакко», «ТОВ «Скап Холдінг», ТОВ «К.Л.М»не задекларовували та не відображали податкові зобов’язання по ТОВ «Київміськвторресурси». Пізніше відповідачем встановлено, що ТОВ «Вакко»подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, які визнано як податкову звітність. ТОВ «Скап Холдінг»перейшло до іншої районної ДПІ та знаходиться там на обліку, а відносно ТОВ «К.Л.М.»розпочато ліквідаційну процедуру. Таким чином, відповідач вважає, що виявлене порушення є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими. З огляду на це відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси” в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Вакко», за квітень 2010 року, ТОВ «Скап Холдінгс»за травень 2010 року, з ТОВ «К.Л.М.»за червень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 07.09.2010р. №3881/23-222-21481268, яким встановлено порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 987070,0 грн. в т.ч.: за квітень 2010 року на суму 411203,0 грн., за травень 2010 р. на суму 235481,0 грн., за червень 2010 року на суму 340386,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000432333/2 від 09.02.2011р. на суму 442502,00 грн., у т. ч. за основним платежем –340386,00 грн., та штрафними санкціями –102116,00 грн.

          Як вбачається за матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ "К.М.Л." (продавець) укладений договір купівлі-продажу №127/1. Згідно п.1.1. даного договору продавець передає, а покупець приймає та оплачує деякі види вторинної сировини (товар) відповідно до умов цього Договору у кількості по мірі накопичення.

В період з 11 по 30 червня 2010 року ТОВ "К.М.Л." на виконання вказаного договору здійснено поставку товару, та видані видаткові та податкові накладні, які відображені позивачем в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ( копії яких наявні в матеріалах справи).

Так, позивачем були віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які він сплатив у складі вартості товару, що підтверджено платіжними дорученнями.

03.06.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ "К.М.Л." (продавець) укладений договір постачання відпаленого дроту б/н. Згідно п.1.1. договору продавець передає, а покупець приймає та оплачує дріт відпалений діаметром 2,5 мм. (товар) у кількості 25 тонн, на умовах даного договору. 03.06.2010 року ТОВ "К.М.Л." на виконання вказаного договору здійснено поставку товару, та видано видаткову накладну від 03.06.2010 р. №РН- СФ000248 та податкову накладну від 03.06.2010 р. №332, яка відображена позивачем в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що наявні в матеріалах справи. Тому, позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яку він сплатив у складі вартості товару. 04.06.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ "К.М.Л." (продавець) укладений Договір постачання відпаленого дроту б/н. Згідно п.1.1. даного Договору продавець передає, а покупець приймає та оплачує дріт відпалений діаметром 2,5 мм. (товар) у кількості 17 тонн, на умовах даного договору. 07.06. 2010 року ТОВ "К.М.Л." на виконання вказаного договору здійснено поставку товару, та видано видаткову накладну від 07.06.2010 р. №РН-СФ000255 та податкову накладну від 07.06.2010 р. №336, яка відображена позивачем в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що стало підставою для віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яку він сплатив у складі вартості товару. Вимогою п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. В силу п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п.п.7.3.1 п.п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Так, ТОВ "К.М.Л." виписувало на адресу позивача податкові накладні за фактом відвантаження товарів, тобто після виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, що відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податкові накладні, виписані ТОВ "К.М.Л." на адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженою особою, на момент видачі податкової накладної ТОВ "К.М.Л." було зареєстроване платником ПДВ, а отже, вказані податкові накладні відповідають вимогам п.1.3 ст.1, п.2.3 ст.2, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.9.8 ст.9 цього ж закону реєстрація особи в якості платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Позивач зазначив, що на момент складання податкових накладних ТОВ "К.М.Л." було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законом порядку в якості платника ПДВ, про що мало відповідне свідоцтво - №100259659 від 17.12.2009 p., a тому мало право складати податкові накладні.

Пунктом 25 "Положення про Реєстр платників податку на додану вартість", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно з п.п. 7.4 1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000562302/2 від 09.02.2011р.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя                                                                                 І.А. Качур