Постанова № 16639378, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2011 року 13:46 № 2а-3219/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТРАНС"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення №0009432308/0 від 29.12.2010

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (дов.від 03.03.11 №б/н)

від відповідача: не зяв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ТРАНС»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010р. №0009432308/0.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.05.2011 року о 13 год. 46 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010р. №0009432308/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що не погоджується з винесеним відповідачем податковим повідомлення-рішенням від 29.12.2010р. №0009432308/0 вважає його незаконним та неправомірним з підстав невідповідності чинному законодавству України. На його думку висновок відповідача про визнання правочинів нікчемними є такими, що порушують публічний порядок, хибним, з огляду на те, що є договір, додаткові угоди, факти наданих послуг, податкові накладні та інші товаросупровідні документи, які підтверджують фактичне виконання умов договору. Тому, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені під час проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.п.5.3.3., п.5.3. ст..5 Закону України №283/97 «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 3516698,00 грн. З огляду на зазначене,виявлене порушення відповідач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Транс»(далі - позивач) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Білдстрой»за 2009 рік.

За результатами перевірки складено акт від 22.12.2010р. №4625/23-08/32244367, яким встановлено порушення п.п.5.3.3. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 3516698 грн., в т.ч. по періодах: за 1 квартал 2009 року - 1628550 грн., півріччя 2009р. 3516698 грн., 3 квартали 2009 року - 3516698 грн., 2009 рік 3516698 грн.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.12.2010р. №0009432308/0.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать - законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону), а податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Тобто, субєкт господарювання має право відносити на податковий кредит суми, відображені в податкових накладних, якщо вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст..203 ЦК України зміст правочину не можу суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що на всіх первинних документах є підписи директора Макарова О.Г., які скріплені печатками ТОВ «Білдстрой», при цьому всі підписи однакові, тому не має жодних підстав вважати підписи останнього недійсними. Свою діяльність ТОВ «Білдстрой»припинило у звязку з банкрутством 16.11.2010р., тобто на час укладення та виконання договору від 15.01.2009р. №15/01 вказане підприємство мало статус юридичної особи.

В податковому оскаржуваному повідомленні-рішенні відповідач зазначається, що на підставі акта перевірки № 4625/23-08/32244367 12.12.2010 р. встановлено порушення п.п. 5.3.3 п.5.3. ст. 5 Закону України від 22 травня 1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно із п.п.5.3.3 п.5.3. ст..5 Закону України №283, сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.»

Відповідно до п5.1.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України.

Згідно із п.п.7.4.2. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем вірно застосовані п.п.7.4.2 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням положень п.5.15. ст..5 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому, сума податку на додану вартість сплачена у складі витрат на придбання послуг у ТОВ «Білдстрой»у відповідності до п.п.5.3.3. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що свідчить про відсутність поруш ень відповідного пункту закону.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 29.12.2010р. №0009432308/0.

3.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур