Постанова № 16638985, 14.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2011 р. № 2-а- 3492/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ус Л.М.,

за участю представника позивача Сергієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення з адміністративним позовом до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства, в якому просив стягнути з відповідача на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму неприйнятих до зарахування витрат в загальному розмірі 21766,86 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в результаті проведеної ревізії відповідача позивачем були виявлені порушення норм законодавства та винесено рішення №1845 від 26.11.10 року про зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум неправомірних витрат на загальну суму 21766,86 грн., яке відповідачем не виконано.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що під час проведення ревізії та винесення рішення №1845 від 26.11.10 року ухвалою Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 16.06.2010 року (справа №Б-50/124-10) за заявою ТОВ «Технічна компанія «ТрансАвіс» введено мораторій. Також відповідач в обґрунтування заперечень проти позову посилався на норму ст. 250 Господарського кодексу України, вважаючи пропущеним строк застосування адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення Сергієнко Т.В. - в судове засідання прибула, позов просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

З огляду на неявку представника відповідача без повідомлення ним про причини неявки, наявність в матеріалах справи письмових заперечень проти позову та надання пояснень представником відповідача в судовому засіданні 19 травня 2011 року, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (надалі - Відповідач) зареєстроване як страхувальник у Київській районній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 26.12.2001 року, реєстраційний код 630030002280 (а.с.9).

Підпунктом 3 п.3 ст. 28 Закону України № 2240 на страховика, тобто Фонд, покладено обов'язок здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Виконавчим відділенням Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення була проведена ревізія коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства за період з 01.07.2009 р. по 01.10.2010 року, за результатами якої позивачем складено акт №511 від 23.11.2010 року(а.с. 11-17).

В ході проведеної ревізії було виявлено порушення п.4.5 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 року №12, ч.2 ст.2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року №2213, ст.7, п.п.1 ч.1 ст.35, ч.2 ст.36, ст.37, ч.1 ст.51, ч.2 ст.53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240 та п.10, п.13, п.14 Порядку обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року №1266.

Внаслідок виявлених порушень Відповідачем було неправомірно використано коштів Фонду в сумі 21766,86 грн.

На підставі акту ревізії заступником директора Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати було винесено Рішення №1845 від 26.11.2010 року (а.с.20), яким вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді не прийнятих до зарахування витрат в розмірі 21766,86 грн.

09.12.2010 року Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничим підприємством до Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було оскаржене рішення №1845 від 26.11.2010 року (а.с.22). За результатом розгляду скарги директором було прийнято рішення №1186-03-05 від 24.12.2010 року, яким відповідачу було відмовлено в задоволенні скарги щодо скасування рішення №1845 від 26.11.2010 року та роз'яснений порядок подальшого оскарження винесеного рішення(а.с. 24-26).

За результатами оскарження до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення №1186-03-05 від 24.12.2010 року в.о. директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення №23 від 21.01.2011, яким в задоволені скарги було відмовлено (а.с.28-29).

В судовому порядку рішення №1845 від 26.11.2010 року Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Відповідачем не оскаржувалось.

Зазначена сума неприйнятих до зарахування витрат відповідачем на момент розгляду справи не сплачена.

Відповідно до п.2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. А основним напрямком використання коштів Фонду згідно зі ст. 20 Закону є виплата застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання; та фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

Несплата страхових внесків та інших коштів (пені, штрафних санкцій), призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом, порушує принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та може призвести до невиконання Фондом своїх зобов'язань перед застрахованими особами щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, які гарантовані, Конституцією України та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішення позивача №1845 від 26.11.2010 року, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення коштів на користь позивача, є чинним.

Доводи заперечень відповідача проти заявленого позову не беруться до уваги судом в якості належного обґрунтування неправомірності вимог позивача, з огляду на наступне.

Щодо посилання відповідача на дію мораторію судом встановлено наступне.

Згідно з п.7.3. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16 страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду.

Пунктом 8.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16 передбачено, що за порушення правильності нарахування, факти нецільового та/або безпідставного витрачання його коштів, що виявлені під час ревізії, страхувальники, підприємства, установи, організації - отримувачі коштів Фонду та їх посадові особи несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно з п.8.7. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16 витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, а також за порушення порядку використання страхових коштів. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті ст. 1 Закону, де наведено визначення мораторію.

Отже, враховуючи вимоги мораторію, штрафні санкції в розмірі 50% від суми неправомірно витрачених і належних до сплати страхових внесків до відповідача застосовані не були.

Крім того, щодо правової природи суми не прийнятих до зарахування витрат, суд зазначає наступне.

Згідно норм ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

вилучення прибутку (доходу);

адміністративно-господарський штраф;

стягнення зборів (обов'язкових платежів);

застосування антидемпінгових заходів;

припинення експортно-імпортних операцій;

застосування індивідуального режиму ліцензування;

зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;

скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Суд зазначає, що позивач не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до п.8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення сум, що не приймаються до заліку Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за своєю правовою природою не є санкцією, а відшкодування вказаних сум становить зміст обовязку страхувальника-відповідача з відшкодування страховику заподіяних збитків.

З огляду на наведене, суд не приймає доводи, що викладені в запереченнях на адміністративний позов, оскільки вони не є належними та ґрунтуються на невірному тлумаченні приписів діючого законодавства.

Інших належних доказів щодо спростування вимог позивача відповідач суду не надав.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового прапору виробничого підприємства (код ЄДРПОУ, 14308894. р/р 2600700021788, ФВАТ «ДЕРЖ.ЕКС-ІМП.БАНК України», МФО 351618, 61023, м.Харків, вул. Сумська,134) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму неприйнятих до зарахування витрат в загальному розмірі 21766,86 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят шість) гривень 86 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2011 року.

Суддя Білова О.В.