Постанова № 16638959, 01.02.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-4083/10/1970

"01" лютого 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Крапівницької Н.Л.

секретаря с/з Мельничук С.П.,

за участю:

представника позивача Рацина Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу

за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 1800 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 1800 грн..

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний податок, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 1800 грн.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився, про день, час, місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Про причини неявки відповідач суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідач по справі ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, про що видано 25.12.07 р. свідоцтво про державну реєстрацію .

Підприємець обрав спрощену систему оподаткування на 2009 рік відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, подавши заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якої відповідачу видане свідоцтво НОМЕР_2 від 30.01.2009р. про сплату єдиного податку.

За вказаний період ставка єдиного податку на обраний відповідачем вид діяльності становила 200 грн. в місяць.

Відповідно до ч. 6 п. 2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, відповідач в порушення вимог Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не сплачує своєчасно податок, що підтверджується карткою особового рахунку, розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.

У звязку з чим виникла заборгованість станом на 26.11.10 р. по єдиному податку в сумі 1800 грн.

Згідно пп. 5.4.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначенні Законом визначається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. ст. 2 Закону 2181 визначено контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181.

Вищезазначені податкові вимоги, направлені на адресу відповідача, ним отримані та не оскаржені в адміністративному, ні в судовому порядку;

На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості в сумі 1800 грн.

Згідно з пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з підприємця ОСОБА_3 заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 1800 грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-У1 збори (плата, внески) не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обовязкові платежі на набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків).

Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163-167, 186 КАС України, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( інд. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1800 грн.(одна тисяча вісімсот гривень), станом на 26.11.10 року, перерахувавши на б/р 34210379700002 код платежу 16050200 зведеного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги.

Головуючий суддяКрапiвницька Н.Л.

копія вірна

СуддяКрапiвницька Н.Л.