ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 р. № 2а-4493/11/1370
15 год. 00 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий - суддяКоморний О.І.,
суддяКачур Р.П.
суддяМоскаль Р.М.
секретар судового засідання -Гнилиця Р.І.
з участю
позивачаОСОБА_1
представника позивачаОСОБА_2
представника відповідача 1Гнатів А.О.
представника відповідача 2Гнатів А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державна митна служба України Львівська митниця пропро визнання протиправним рішення, поновлення на роботі ,
Обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому містяться вимоги:
- визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасувати наказ голови Державної Митної Служби України № 493-к від 21.03.2011р. "Про припинення перебування на державній службі", яким за порушення Присяги державних службовців припинено 22.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п.6 ч. І ст.30 Закону України «Про державну службу»ОСОБА_1, провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.
- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці;
- стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно припинив перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, оскільки позивач присягу не порушував, посадові обовязки виконував сумлінно, вважає звільнення таким, що проведене з надуманих підстав та з грубим порушенням чинного законодавства.
У судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, вважають звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідачі, Державна митна служба України та Львівська митниця, проти позову заперечили повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважають що позивач несумлінно виконував свої посадові обовязки, що є порушенням Присяги державного службовця.
Представник відповідачів у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні.
Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, проходив службу в митних органах з жовтня 1990р., на час звільнення перебував на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.
Наказом Державної митної служби України від 21 березня 2011 року №493-К «Про припинення перебування на державній службі»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»припинено з 22.03.2011 р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці
Підставою видання вищевказаного наказу є подання Львівської митниці (без дати, без номера) скероване до Державної митної служби за результатами здійсненого аналізу службової діяльності провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1.
Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу та подання, за результатами проведеного Львівською митницею аналізу встановлено факти неналежного та несумлінного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, невиконання розпоряджень керівництва митниці.
Зокрема установлено, що ОСОБА_1 брав участь у заходах з повернення 18.11.2009р. в Республіку Польща транспортних засобів р. н. НОМЕР_1 НОМЕР_2 з товаром "побутова техніка", які у подальшому були затримані співробітниками УСБУ у Львівській області.
За результатами огляду зазначених транспортних засобів після їх затримання співробітниками УСБУ у Львівській області при виїзді з України в напрямку Республіки Польща посадовими особами служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці 25.11.2009 складено протоколи про порушення митних правил №1534/20900/09, №1533/20900/09 відносно водіїв зазначених транспортних засобів.
Відповідно до Розпорядження начальника Львівської митниці від 09.12.2008 р. № 237-р було затверджено порядок повернення на територію Республіки Польща транспортних засобів та товарів, не пропущених під час їх ввезення на митну територію України, відповідно до якого однією з обов'язкових умов визначено проведення митного огляду таких транспортних засобів.
При цьому всупереч вимогам зазначеного розпорядження відповідне повернення проводилось без проведення митного огляду наявного в них товару.
Таким чином, внаслідок несумлінного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, відповідно до яких ОСОБА_1 був зобов'язаний вжити належних заходів з метою недопущення порушень митного законодавства, фактів порушень митних правил ним виявлено не було.
Крім того, 10.02.2010р. ОСОБА_1 складено протокол про ПМП №0194/20900/10 відносно громадянина України ОСОБА_5 за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 339, 340 МК України. У протоколі вказано відомості про свідка порушення митних правил, вчиненого ОСОБА_5 Разом з тим, у даному протоколі відсутні підписи цього свідка.
Таким чином ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 363 Митного кодексу України при складенні протоколу про ПМП № 0194/20900/10.
26.01.2011р. ОСОБА_1 складено протокол про ПМП № 0166/20900/11 відносно громадянки України ОСОБА_6 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України.
Відповідно до Акту прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил №0166/20900/11 ОСОБА_1 в матеріалах даної справи про ПМП передано до служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митну декларацію, заповнену ОСОБА_6
Графа «документи, потрібні для розгляду справи про порушення митних правил»даного протоколу про ПМП ОСОБА_1 не заповнена, що свідчить про порушення вимог ч. 3. ст. 377 Митного кодексу України.
Також у поданні Львівської митниці зазначено, що аналіз ефективності роботи посадових осіб служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці протягом 2010-2011 років засвідчив, що за вказаний період ОСОБА_1 за результатами проведення спеціальних заходів з попередження, виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил в зоні діяльності митниці виявив 16 порушень митних правил. Середня вартість безпосередніх предметів ПМП в порушених ним справах становить 4 605 грн., що більш ніж у 15 разів менше вартості безпосередніх предметів ПМП в справах, порушених підрозділом. Наведене свідчить про низьку ефективність його роботи у напрямі боротьби з порушеннями митних правил.
Крім того, за результатами перевірки комісією Держмитслужби України роботи Львівської митниці (акт перевірки від 24.11.2010 № 21/2010-П) встановлено факти незаконного переміщення товарів через митний кордон України під час виконання службових обов'язків посадовими особами Львівської митниці, що спричинило заподіяння матеріальних збитків державі.
За неналежне виконання службових обов'язків, встановлених у ході зазначеної перевірки, відповідно до наказу Держмитслужби України від 24.11.2010 № 2189-к ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Разом з цим, вказані матеріали стали підставою для Порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Також за результатами тестування посадових осіб митниці, проведеного відповідно до наказу Держмитслужби України від 01.02.2011р., ОСОБА_1 отримав незадовільний результат, що свідчить про його низький професійний рівень.
Зазначені факти відповідачами розцінено як несумлінне виконання службових обов'язків провідним інспектором оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_1, недотримання ним основних принципів державної служби та обов'язків державних службовців, що є порушенням присяги державного службовця і, як наслідок, підставою для припинення перебування позивача на державній службі.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Закон України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону №3723).
Основними обов'язками державних службовців в т.ч. є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону №3723).
Державні службовці в т.ч. мають право: безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону №3723).
Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця: 1) за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, 2) порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, 3) а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (ст. 14 Закону №3723).
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в т.ч. у разі порушення державним службовцем Присяги.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3723).
Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» № 2805-IV від 06.09.2005 року (далі Закон № 2805), згідно його Преамбули, визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, у тому числі керівників митних органів щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Відповідно до норм Закону № 2805, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління (ст. 1 Закону № 2805).
Порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (ст. 21 Закону №2805).
Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями (ст. 22 Закону № 2805).
Аналізуючи наведені вище норми Конституції України та Закону №2805, суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обовязків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону №2805 як спеціального.
Види дисциплінарних стягнень та процедура їх накладення визначені Розділом IV Закону № 2805. Зокрема, Законом визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (ст. 27 Закону № 2805).
З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (ст. 31 Закону №2805).
Такий порядок визначено Наказом Державної митної служби від 29.07.2002 року № 408 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях».
Таким чином, при вирішенні питання про застосування до позивача стягнення і звільнення зі служби Державна митна служба України повинна керуватися нормами Кодексу законів про працю України, Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»та Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу»дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Судом з матеріалів справи встановлено, що за розпорядженням начальника Львівської митниці від 20.11.09 № 396-р «Про проведення перевірки», проведено перевірку правильності здійснення посадовими особами митного поста «Краковець»Львівської митниці митного контролю товару «побутова техніка», який слідував у транспортних засобах р. н. НОМЕР_1, р. н. НОМЕР_2 та був затриманий працівниками УСБУ у Львівській області, за результатами якої 15.12.2009 року складено акт перевірки.
Відповідно до п. 6.4 висновків даного акта перевірки, за порушення розпорядження начальника Львівської митниці від 09.12.08 № 237-р в частині не проведення огляду товару, неналежне виконання службових обов'язків, що полягало в неналежній участі в реалізації заходів з виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил, чим порушено п.2.1 посадової інструкції провідного інспектора відділу боротьби з законним переміщенням наркотиків та зброї Служби БК та ПМП, керуючись ст. 30 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06 вересня 2005 року № 2805-IV, провідного інспектора відділу боротьби незаконним переміщенням наркотиків та зброї Служби БК та ПМП ОСОБА_1 вирішено до дисциплінарної відповідальності не притягати, обмежитись усним попередженням щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни та відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.06 №767 «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби»скасувати надбавку «за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи»терміном на 6 місяців.
Таким чином, діям ОСОБА_1 під час заходів з повернення 18.11.2009 в Республіку Польща транспортних засобів р. н. НОМЕР_1 НОМЕР_2 з товаром "побутова техніка", які у подальшому були затримані співробітниками УСБУ у Львівській області, Львівською митницею вже була дана правова оцінка і позивач поніс відповідальність у вигляді неотримання грошової надбавки.
З матеріалів справи судом також встановлено, що за результатами розгляду складених ОСОБА_1 протоколів про порушення митних правил №0194/20900/10 від 10.02.2010р. відносно громадянина України ОСОБА_5 за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 339, 340 МК України та № 0166/20900/11 від 26.01.2011р. відносно громадянки України ОСОБА_6 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України, Галицьким районним судом м. Львова винесено 22.02.2011 р. та 16.03.2011р. постанови, за якими осіб, щодо яких позивач склав протоколи про порушення митних правих визнано винними та притягнуто до відповідальності.
У вказаних постановах Галицького районного суду відсутні будь-які посилання на порушення допущені при складанні протоколів про порушення митних правил, як і будь-які застереження, що допущені позивачем порушення могли унеможливити притягнення винних осіб до відповідальності або призвести до помякшення застосованих до порушників митних правил стягнень тощо.
З подання Львівської митниці, яке стало підставою для видання наказу № 493-к від 21.03.2011р. та матеріалів справи не вбачається вчинення позивачем дій, передбачених ст.ст.3,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», чи інших дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень встановлених законом обмежень для державних службовців, повязаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Статтями 22 та 28 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачено перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни і встановлено вичерпний перелік випадків, в яких до посадової особи митної служби може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
В наказі № 493-к від 21.03.2011р. не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».
Крім того, Державною митною службою України не враховано положення статті 27 Дисциплінарного статуту митної служби України та п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р.
Так, статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Судом не береться до уваги посилання відповідачів на проведений аналіз ефективності виконання позивачем службових обовязків та незадовільні результати тестування, що на їх переконання є порушенням присяги, оскільки за таких обставин відповідач не позбавлений права вирішувати питання про доцільність перебування позивача на займаній посаді в порядку визначеному КЗпП.
Безпідставним є також посилання відповідача як на порушення позивачем присяги попереднє притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Держмитслужби України від 24.11.2010 № 2189-к, оскільки наявність у працівника дисциплінарних стягнень при подальшому порушенні трудової дисципліни може слугувати підставою для вирішення питання про звільнення працівника за систематичне невиконання посадових обовязків в порядку визначеному трудовим законодавством.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачі не довели порушення позивачем своїх посадових обовязків чи вчинення позивачем дій, які є порушенням присяги Державного службовця.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, Суд дійшов висновку про прийняття наказу Державної митної служби України в частині звільнення ОСОБА_1 без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 21 березня 2011 року №493-К «Про припинення перебування на державній службі»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»ОСОБА_1, провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.
Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середньомісячна заробітна плата позивача згідно довідки Львівської митниці становила на день звільнення 3737,56 грн., середньоденна 191,67 грн.
З урахуванням положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 12841 грн. 88 коп. ( 3737,56 х 2 (місяці) + 191,67 х 28 днів).
Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно ст.94 КАС України, судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 493-к від 21.03.2011р. "Про припинення перебування на державній службі", яким припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.
3.Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.
4.Стягнути з Львівської митниці (м. Львів, вул.. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12841 (дванадцять тисяч вісімсот сорок одну) гривен 88 копійок.
5.Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) гривень 56 коп. - виконується негайно
6.Судові витрати з сторін не стягуються.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений 04.07.11 року.
Головуючий суддя Коморний О.І.
Суддя Качур Р.П.
Суддя Москаль Р.М.
Судове рішення № 16638356, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 29.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4493/11/1370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: