Постанова № 16637949, 30.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року 12:58 Справа № 2а-0870/2905/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №00002142302 від 11.04.2011,

В С Т А Н О В И В :

До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (далі Позивач або ТОВ «ЕСО Запоріжжя») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ або Відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення-№00002142302 від 11.04.2011.

Позивач в позовній заяві зазначив що частково не згодний із висновками акту перевірки від 29.03.2011 року №94/23-2/24911195, на підставі яких Позивачу були винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що податковим органом неправильно застосовано пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме визначення складу податкового кредиту, оскільки сума податкового кредиту повинна визначатися з урахуванням залишку відємного значення минулого звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду. Також неправомірно прийнято рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування та зазначає, що Позивач має всі правові підстави для відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009р., липень листопад включно 2010р. У позові Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в частині зменшення ТОВ «ЕСО Запоріжжя» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009р., липень листопад включно 2010р. У судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали, надав додаткові пояснення щодо обставин справи.

Представник Відповідача до суду не зявився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не надав.

У судовому засіданні 09.06.2011р. представник Відповідача надав усні заперечення. Зазначив, що у ході перевірки встановлене порушення Позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 588 340,05 грн., а саме по наступним періодам: серпень 2009 року - на загальну суму ПДВ 261,05 грн.; липень 2010 року - на загальну суму ПДВ 54488.00 грн.; серпень 2010 року - на загальну суму ПДВ 11752,00 грн.; вересень 2010 року - на загальну суму ПДВ 154457,00 грн.; жовтень 2010 року - на загальну суму ПДВ 350074,00 грн.; листопад 2010р. - на загальну суму ПДВ 1935 грн.; грудень 2010р. - на загальну суму ПДВ 15373 грн. Висновки перевірки обґрунтовані.

Суд розглядав справу відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши представників Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. по результатам якої складено Акт перевірки № 94/23-2/24911195 від 29.03.2011року. по результатам перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 00002142302 від 11.04.2011 відповідно до якого Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року у розмірі 261 (двісті шістдесят одна) гривня 05 копійок; за липень 2010 року у розмірі 54488 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок; за серпень 2010 року у розмірі 11752 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривень 00 копійок; за вересень 2010 року у розмірі 154457 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) 00 копійок; за жовтень 2010 року у розмірі 350074 (триста п'ятдесят тисяч сімдесят чотири) гривні 00 копійок; за листопад 2010 року у розмірі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок; за грудень 2010 року у розмірі 15373 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят три) гривні 00 копійок.

Так перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7, підпункту 7.7.1 підпункту 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.12.2 підпункту 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом ДПА України 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Щодо достовірності нарахування сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню за серпень 2009р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.

Так, згідно Акту перевірки Позивачем порушені вимоги пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та неправомірно віднесено до складу дозволеного податкового кредиту суми ПДВ не пов'язані з веденням господарської діяльністю, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування по вищезазначеним періодам у розмірі 571032,05грн. Також згідно отриманих відповідей по зустрічним перевіркам щодо контрагентів Позивача ТОВ «Авіанормаль», ТОВ «Бест-Оіл», ТОВ «Промелектроніка», Корпорація «Укравіаремонт», ТОВ «Укрпостач», ТОВ «Севастопольське авіаремонтне підприємство», не можливо дослідити придбання товару по ланцюгу постачання товару до виробника та не можливо підтвердити факт перерахування податку на додану вартість контрагентом до бюджету, а саме не надано відомості щодо декларування та сплати податкових зобов'язань та їх фактичне надходження до бюджету.

Суд не погоджується з висновками перевірки з наступних підстав.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у серпні 2009 року Позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2009 року) у розмірі 467291 грн. Сума податку, що фактично сплачена позивачем у липні 2009 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 31782 грн. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у липні 2009 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 31782 грн. були надані Відповідачу під час перевірки, про що зазначено у Акті перевірки та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у липні 2010 року позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за липень 2010 року) у розмірі 56346 грн. Сума податку, що фактично сплачена Позивачем у червні 2010 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 54488. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у червні 2010 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 54488грн. були надані Відповідачу під час перевірки, про що зазначено у Акті та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у серпні 2010 року позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2010 року) у розмірі 11752 грн. Сума податку, що фактично сплачена Позивачем у липні 2010 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 11752грн. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у липні 2010 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 11752 грн. були надані Відповідачу під час перевірки, про що зазначено у Акті та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у вересні 2010р. Позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за вересень 2010 року) у розмірі 314629 грн. Сума податку, що фактично сплачена Позивачем у серпні 2010 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 314629 грн. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у серпні 2010 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 314629 грн. були надані Відповідачу під час перевірки, про що зазначено у Акті та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у жовтні 2010 року Позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду і рядок 24 декларації за жовтень 2010 року) у розмірі 497669 грн. Сума податку, що фактично сплачена Позивачем у вересні 2010 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 497669 грн. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у вересні 2010 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 497669 грн. були надані Відповідачу під час перевірки про що зазначено у Акті та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно за даними податкового обліку Позивача (копій декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди) з податку на додану вартість у листопаді 2010 року позивач має залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за листопад 2010 року) у розмірі 67260 грн. Сума податку, що фактично сплачена позивачем у жовтні 2010 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 24369грн. Платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату суми податку позивачем у жовтні 2010 року (попередньому податковому періоді відносно жовтня) постачальникам товарів (послуг) у розмірі 24369 грн. були надані відповідачу під час перевірки про що зазначено у Акті та надані суду відповідно до реєстру від 30.06.2011р. №504/11.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент подачі декларації з податку на додану вартість) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах.

Це положення повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку. При цьому для отримання права на бюджетне відшкодування не має значення в якому періоді відбулась поставка товару (послуг), за наслідками якої позивачем було фактично сплачено суму податку на додану вартість постачальникам в попередніх податкових періодах.

Відповідно до п.7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, Позивач правомірно заявив до відшкодування суму податку на додану вартість за відповідні періоди.

Щодо посилання Відповідача на порушення Позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість», на норми Цивільного кодексу України в Акті перевірки щодо аналізу укладених підприємством договорів в контексті обгрунтування їх нікчемності слід зазначити наступне.

Так в Акті перевірки відсутній аналізу договорів укладених Позивачем із зазначеними контрагентами - ТОВ «Авіанормаль», ТОВ «Бест-Оіл», ТОВ «Промелектроніка», Корпорація «Укравіаремонт», ТОВ «Укрпостач», ТОВ «Севастопольське авіаремонтне підприємство». Не зазначений предмет договору та не надано оцінку щодо їх виконання можливу відсутність первинної документації на їх виконання.

Крім того, у Акті перевірки стосовно контрагентів Позивача - ТОВ «Авіанормаль», ТОВ «Промелектроніка» ТОВ «Севастопольське авіаремонтне підприємство» зазначається інформація по другому ланцюгу проте на думку суду відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також Відповідач у Акті перевірки зробив висновок про здійснення операцій Позивачем з контрагентами, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, що суперечить вимогам законодавства, тобто заволодіння бюджетними коштами вказує на ознаки нікчемних операцій, проте будь-якої інформації від податкових органів відносно ТОВ «Бест-Оіл», Корпорація «Укравіаремонт», ТОВ «Укрпостач» не отримав.

Також слід зазначити, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобовязань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності обєктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

Проте відповідно результатам перевірки жодної з обставин перевіряючи ми не встановлено.

Також суд вважає недоцільне застосуватися Відповідачем ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не наводить даних про судові рішення, які б визнавали правочини, укладені Позивачем із його контрагентами недійсними.

Крім того, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом,

Щодо встановлення перевіркою порушення п.п.7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4. п.п. 7.7.1 п. 7. 7 cт. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставно віднесено до складу податкового кредиту рядок 17 декларації з ПДВ за листопад 2010р. у суму 108336 грн. по взаємовідносинам з "Фірма LECO lnstrumente Plzen, spol s.r.o. " Plaska 66, 32325 Plzen, Чеська Республіка., непідтверджена оригіналами вантажно-митних декларацій.

Згідно Акту перевірки, відображеного показника за 9 місяців 2009 р.(з квітня 2009р.), 12 місяців 2010 р. в сумі 382 638 грн. на підставі таких документів: банківських документів, прибуткових . накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість, реєстри отриманих податкових накладних, ВМД, інвойси. Перевіряючи ми встановлено завищення задекларованих ТОВ "Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя" показників у рядку 12.1 Декларацій з податку на додану вартість „ПДВ, сплачений митним органам", безпідставно віднесено до складу податкового кредиту рядок 17 декларації з ПДВ за листопад 2010р. у суму 108336грн. по взаємовідносинам з "Фірма LECO lnstrumente Plzen, spol s.r.o. " Plaska 66, 32325 Plzen, Чеська Республіка., непідтверджена оригіналами вантажно-митних декларацій.

Суд не погоджується з твердженнями перевіряючи з наступних підстав.

Так Відповідач під час перевірки не витребував пояснення з приводу вказаного порушення, а навпаки у Акті перевірки на арк. 38 зазначив, що до перевірки надані всі документи.

Згідно пункту 2.1 “Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995р., первинний документ це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. Господарські операції це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити.

Стаття 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В силу частини 8 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Позивач надав суду завірену копію ВМД (112000011/2010) а.с. 68 видаткових накладних №РН-УК00049 від 09.07.2009р., №РН-УК00050 від 14.07.2009р.

Крім того, як зазначив представник Позивача у судовому засіданні бухгалтер товариства, вказане ВМД надавалось до перевірки, проте у Акті перевірки перевіряючи зазначили про його відсутність. З цієї підстави та з причини непогодження з іншими доводами Акту, останній був підписаний із зауваженнями.

Щодо встановлення перевіркою порушення Позивачем підпункту 5.12.2 підпункту 5.12 пункту 5 вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 5.12.2 підпункту 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом ДПА України 30.05.1997 № 166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982 (із змінами та доповненнями) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Відповідно до даних податкового обліку які були досліджені перевіряючими під час перевірки та судом - первинних документів, Позивач не порушив вищезазначений підпункт Порядку. У сумі, яка зазначена позивачем у деклараціях з ПДВ за серпень 2009 року; за липень 2010 року; за серпень 2010; за вересень 2010 року; за жовтень 2010 року; за листопад 2010 року до відшкодування, немає сум, які брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів.

Позиція податкового органу, відносно того, що платник податку має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість лише в тому випадку, якщо податковий кредит виник у попередньому податковому періоді суперечить положенням підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що право на бюджетне відшкодування повязано з двома умовами, а саме 1) фактична сплата за товари (послуги); 2) ця оплата повинна бути проведена у попередньому податковому періоді, а тому Позивач правомірно заявив до відшкодування суму податку на додану вартість за спірні періоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено, що оспорюване податкове повідомлення рішення в частині оскарження щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р. винесене обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 00002142302 від 11 квітня 2011 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року у розмірі 261 (двісті шістдесят одна) гривня 05 копійок; за липень 2010 року у розмірі 54488 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок; за серпень 2010 року у розмірі 11752 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривень 00 копійок; за вересень 2010 року у розмірі 154457 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) 00 копійок; за жовтень 2010 року у розмірі 350074 (триста п'ятдесят тисяч сімдесят чотири) гривні 00 копійок; за листопад 2010 року у розмірі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (ЄДРПОУ 24911195) 3(три)грн. 40коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 06 липня 2011року.

СуддяН.І. Малиш