Рішення № 16616990, 08.06.2011, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-6/11

08 червня 2011 року

Кремінський районний суд в Луганської області в складі головуючого

судді Акулова Є.М.

при секретарі Дегтяренко Т.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98», Акціонерного товариства страхової компанії «Провідна», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилаючись на те, що 08 жовтня 2009 року, приблизно о 16.40 годин, на автошляху в районі с. Михайлівка Кремінського району, робітник підприємства-відповідача, який виконував трудові обов»язки, - ОСОБА_2, керуючи вантажівкою, порушив правила дорожнього руху, в результаті чого сталася ДТП, а його авто отримало пошкодження, просить про стягнення на його користь завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав та пояснив, що він мав у власності автомобіль LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_1. 08 жовтня 2009 року, приблизно о 16.40, рухався з швидкістю 75-80 км/г на спуску, на автошляху Т.13.02, зі сторони м.Рубіжне в напрямку с. Михайлівка Кремінського району Луганської області. Попереду, в попутному з ним напрямку, зі швидкістю 15-20 км/г рухався автомобіль

ГАЗ-САЗ 3507, держномер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Наближаючись до початку забудови населеного пункту с. Михайлівка він знизив швидкість до 60 км/год і переконавшись, що зустрічна смуга вільна і він безперешкодно може здійснити маневр обгону вантажного автомобіля, ввімкнувши відповідний сигнал повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу і почав виконувати маневр обгону. При цьому вантажівка ніяких сигналів не подавала і місце розташування на проїжджій частині не міняла, з яких би можна було йому здогадатися, що водій ГАЗ-САЗ 3507 буде виконувати якийсь маневр, а саме поворот ліворуч. Виконуючи маневр обгону, коли відстань між автомобілями зменшилася до 15-18 метрів, вантажівка раптово почала поворот ліворуч, перегородивши ліву смугу, при цьому показник повороту ліворуч ввімкнутий не був, а якщо й був то не «горів». Намагаючись уникнути зіткнення, він зробив маневр праворуч, повертаючись на свою смугу для руху і застосував гальма, однак прийнятими заходами уникнути зіткнення не зміг та своєю передньою частиною зіткнувся із задньою правою частиною вантажного автомобіля. Вважає порушником правил дорожнього руху водія вантажівки ОСОБА_2, який почав маневр, не впевнившись, що він буде безпечний для інших учасників дорожнього руху. Тими діями йому завдано матеріальну шкоду, яка складається з витрат пов»язаних з відновленням легковика в сумі 132590, 94 грн. Крім того, йому завдано й моральної шкоди в сумі 10 тисяч грн, яка полягає в перенесених стражданнях та переживаннях з приводу пошкодження майна, втратою душевного спокою та рівноваги в родині та нормальних життєвих зв»язків, пов»язаних зі спілкуванням та неможливістю використання пошкодженого авта за призначенням. Тому просить стягнути 132590, 94 грн матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, а разом 142590,94 грн.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що на його думку ДТП сталося саме з вини позивача, а висновок експертизи, проведеної в рамках розгляду адміністративної справи, не відповідає обставинам справи.

Третя особа, - ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що 08 жовтня 2009 року, приблизно о 16.40, автомобіль ГАЗ-САЗ 3507, держномер НОМЕР_2, яким він керував рухався зі швидкістю 50-60 км/г на спуску, на автошляху Т.13.02, зі сторони м.Рубіжне в напрямку с.Михайлівка. Наближаючись до повороту на ток, який дорожніми знаками, або якимось іншим чином не позначено, приблизно метрів за 200 почав пригальмовувати і знизив швидкість до 20 км/год. За 100 м до повороту в дзеркало побачив позаду якесь авто. Ввімкнувши показник повороту ліворуч, наблизився ще до повороту і став виконувати маневр повороту, впевнившись що робить його безперешкодно для інших учасників дорожнього руху. Завершуючи маневр, почув удар в задню частину свого авта. Від удару його автомобіль розвернуло і він, загальмувавши, зупинив авто в проїзді до току та побачив джип чорного кольору в кюветі, на відстані 30-40 метрів від свого авта. Складену схему ДТП підписував, ніяких зауважень до неї у нього не було. Причиною ДТП вважає перевищення швидкості LEXUS GX 470.

Представник Приватного Акціонерного товариства «Страхової Компанії «Провідна»у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В запереченнях проти позову вказав, що обидва учасники ДТП, як застраховані Компанією особи, до СК «Провідна»за виплатою відшкодування не зверталися.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що безпосереднім очевидцем ДТП не був, але при випуску авта на лінію підписував путівку і всі прибори автомобіля були справні.

Суд, вислухавши сторони та пояснення свідка, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підставою відповідальності за завдану шкоду згідно ст 1166 ЦК України є наявність вини її заподіювача.

Згідно ч1 ст 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 3 ч 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода полягає …зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч1ст1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно приписів ч 2 ст 22.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої ст 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно приписів ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п1ч2).

Частиною 1 ст 1172 ЦК України встановлено що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність повязана використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та механізмів… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до частини 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє (право власності, інше речове право тощо) цим транспортним засобом або механізмом, або іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2009 року, приблизно о 16.40, на автошляху Рубіжне Старобільськ, в межах дії дорожнього знаку 5.45 «початок населеного пункту» с. Михайлівка Кремінського району, на спуску, за наявності дорожньої розмітки 1.1, сталася ДТП, в якій автомобіль LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, виконуючи маневр обгону, своєю передньою частиною зіткнувся із задньою правою частиною вантажного автомобіля ГАЗ-САЗ 3507, держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, робітника ПСП «Агро-98», який здійснював поворот ліворуч на дорогу до току, за відсутності знаків 1.21-1.22 «перехрещення»та 1.23.1-1.23.4 «прилягання». Обидва транспортні засоби отримали пошкодження.

Обидва учасники ДТП, як застраховані Компанією особи, до СК «Провідна»за виплатою відшкодування не зверталися. Вони мають реалізувати своє право відповідно до приписів ст 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд дійшов висновку, що винним у скоєнні ДТП є водій ОСОБА_2, що підтверджується висновками експертизи, проведеної в рамках розгляду адміністративної справи (лс 5-11) і за результатами якого провадження в адміністративній справі стосовно позивача ОСОБА_1 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачено ст 124 КпАП України (лс 3). Постанова натепер не змінена й не скасована та є чинною.

Крім того, винність ОСОБА_2 в скоєнні ДТП та завданні шкоди підтверджується й висновками проведеної судом комплексної автотехнічної-трасологічної експертизи, ситуації дослідженої експертами Луганського відділення Донецького НДІСЕ саме за версією позивача, яку суд бере до уваги. Згідно її висновків, ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до пп 9.2б,9.4,10.1 ПДР України, його дії не відповідали наведеним пунктам Правил, він мав технічну можливість запобігти зіткненню, виконуючи п.10.1 ПДР, а невиконання цього пункту з технічної точки зору знаходилося в причинно-наслідковому зв»язку з настанням пригоди та її наслідками (ас 121). ОСОБА_1 навпаки не мав такої технічної можливості та в його діях невідповідності Правилам не встановлено (ас 115-123).

Такі висновки підтвердив допитаний судом експерт Красношлик О.В, який попереджений судом за завідомо неправдиві висновки, має достатню кваліфікацію за фахом, його висновки є зрозумілими і не викликають у суду жодних сумнівів.

Суд бере до уваги саме висновки експертизи за версією позивача та висновки експерта за версією ОСОБА_2 в частині, де авта рухалися в різних полосах руху, позаяк із пояснень ОСОБА_2 встановлено, що він тільки за 100 метрів до здійснення маневру повороту бачив в дзеркало якесь авто, тобто здійснюючи маневр не впевнився, що він буде безпечний для інших учасників дорожнього руху.

Суд не приймає до уваги версію ОСОБА_2 та висновки експерта щодо ситуації коли авта рухалися в одній полосі, оскільки вони протирічать встановленим судом обставинам справи. Так позивач здійснював саме обгін, для чого виїхав на полосу зустрічного руху та вимушений був повертатися на свою полосу для руху, позаяк ОСОБА_2 не впевнившись у безпечності вже почав маневр повороту ліворуч, що підтверджено висновками обох експертиз, поясненями експерта та збігається із механізмом зіткнення, встановленим судом із адміністративної справи та при розгляді справи.

Якщо ж брати до уваги версію ОСОБА_2 в цій частині, то вона б протирічила здоровому глузду, позаяк здійснюючи поворот ліворуч, завчасно ввімкнувши показчик повороту і заздалегідь зайнявши відповідне положення на проїжджій частині для здійсненя цього маневру, позивачу нічого не заважало, відповідно до вимог ПДР, здійснити обгін транспортного засобу праворуч. А встановлений судом механізм зіткнення, який збігається із поясненнями позивача, свідчить про не очікуваність та непередбачуваність такого маневру водія ОСОБА_2 для позивача, який приступив до виконання обгону.

Згідно висновків автотоварознавчого дослідження, яке суд бере до уваги, оскільки воно проведене компетентним спеціалістом в цій галузі і не викликає сумнівів (лс13-39), підтверджене фототаблицею пошкоджень, які збігаються із протоколом огляду та перевірки транспортного засобу, складеного після ДТП, та відповідними розрахунками

вартість відновлення авта позивача, з урахуванням вартості проведення досліджень склала 132590, 94 грн, що й підлягає стягненню з відповідача в рахунок завданої матеріальної шкоди.

Суд вважає доведеною й завдання позивачеві моральної шкоди, яка полягає в перенесених ним стражданнях та переживаннях з приводу пошкодження майна, втратою душевного спокою та рівноваги в родині та нормальних життєвих зв»язків, пов»язаних зі спілкуванням та неможливістю використання пошкодженого авта за призначенням. А тому з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру та тривалості його немайнових втрат, потребування певного часу на їх відновлення, суд вважає доведеним факт порушення його законних прав та завдання йому тим самим відповідачем моральної шкоди. Відшкодуванню підлягає десять тисяч гривень, на переконання суду, сума достатня задля компенсаціх моральних страждань позивача.

Разом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 142590,94 грн.

Оскільки позивача при подачі заяви було звільнено від сплати судових витрат до закінчення розгляду справи, вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст 23,1166-1167,1172,1187 ЦК України, ст 6,22.1-22.3,35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10-11,60,ч3ст88,ч3ст 209,212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98»на користь ОСОБА_1 142590,94 грн відшкодування завданої шкоди та

1494 грн судових витрат на користь держави та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забеспечення розгляду справи код ЄДРПОУ 24048615, р/р 31218259700151 в УДК в Луганській області, МФО 804013.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є.М. Акулов