Ухвала суду № 16591139, 20.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16759/10/1/0170

20.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 25.01.11 у справі №2а-16759/10/1/0170

за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" (вул. Ак'яр, б. 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95024)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2011 у задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції в місті Сімферополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" про стягнення - відмовлено.

Не погодившисьз постановою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також постанова прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі проведено перевірку за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 004594/1290/01/09/23/30691999 від 05.10.2010 та вказано про відсутність у позивача реєстратора розрахункових операцій, а також зазначено про надання послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 2,00 грн (проїзід за маршрутом 7 міська лікарня Марьіно), не застосовувався реєстратор розрахункових операцій.

Так, у ході перевірки встановлено невідповідність суми грошових коштів, яка склала 100,00 гривень (130,00 гривень (розмінна монета) 30,00 гривень (згідно квитково-касового листа № 102418 від 01.10.2010)

Встановлено порушення пунктів 5,2,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Перевірку проведено в присутності водія маршрутного таксі ОСОБА_3, який з актом перевірки ознайомився, акт підписав без заперечень, один екземпляр акту отримав.

Після чого, 20.10.2010 на підставі акту перевірки прийнято рішення № 0017822303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” на суму 840,00 гривень.Згідно пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 5 статті 3 вказаного Закону передбачено, що субєкти підприємницької діяльності зобовязані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

Також, згідно пункту 4 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків, відповідач здійснює розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листа № 102418 від 01.10.10 та відривних квитків.

Отже, відповідач згідно пункту 4 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Встановлено, що під час проведення перевірки представниками податкового органу встановлено надання відповідачем послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 2,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

До позивача за вищевказане порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі пункту 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Застосування відповідачем штрафних санкцій за надання відповідачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі пункту 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Крім того, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України від 01.12.00 №614 квитки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Згідно статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Отже, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

Штрафна санкція, яку застосував позивач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту не видачі розрахункового документу (квитка), що є порушенням пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а оспорює факт застосування до нього штрафної санкції за інший вид порушення - за невикористання розрахункової книжки.

Відповідальність за невидачу розрахункового документу передбачена окремою нормою Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, без видачі розрахункового документу позивач мав право застосувати до позивача штрафні санкції тільки на підставі пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідальність за пунктом 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачена виключно за невикористання розрахункової книжки у випадках, визначених пунктом 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - у разі незастосування субєктами підприємницької діяльності реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, коли таке застосування РРО для них є обовязковим.

Отже, застосування до відповідача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0017822303 від 20.10.2010 штрафних санкцій в сумі 340,00 гривень за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на підставі пункту 3 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним.

Що стосується застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” слід зазначити.

Так, пункт 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Під час проведення перевірки позивачем встановлено невідповідність суми грошових коштів, яка склала 100,00 гривень (130,00 гривень (розмінна монета) 30,00 гривень (згідно квитково-касового листа № 102418 від 01.10.2010 р.)

Відповідач при здійснення розрахунків при продажу квитків у міському автомобільному транспорті не зобовязаний застосовувати ані реєстратор розрахункових операцій, ані розрахункову книжку, а відтак застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня є протиправним.

Загальна сума продажу відповідача на момент проведення перевірки визначена податковим органом за квитково-касовим листом № 102418 від 01.10.2010, який є складовою частиною КОРО № 0109003236/1, в якому зазначено, що водію автобуса надані підзвітні розмінні кошти в сумі 30,00 гривень.

Слід зазначити, що відповідач відомості до квитково-касового листу № 102418 від 01.10.2010, який є складовою частиною КОРО № 0109003236/1, має вносити в кінці робочого дня та не повинен відображати кожне надходження готівкових коштів в момент здійснення розрахункової операції.

Квитково-касовий лист, який є складовою частиною КОРО, не можна прирівнювати до РК, в якій відображається загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Також, позивач, зазначаючи про порушення відповідачем пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, не надає покупюрний опис на підтвердження наявної суми коштів на місці проведення розрахунків.

Тому, застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розмірі 500,00 гривень суд також вважає безпідставним.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що підстави для стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 840,00 гривень за рішенням № 0017822303 від 20.10.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.11 у справі №2а-16759/10/1/0170 - залишити без змін.

Згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко