Ухвала суду № 16591121, 20.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2919/10/2770

20.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін (20.04.2011):

представник позивача, Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Гортензія"- не зявився

редставник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя- ОСОБА_2, довіреність № 320/10-004 від 11.08.08

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Гортензія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 08.12.10 у справі №2а-2919/10/2770

за позовом Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Гортензія" (вул. Адм. Октябрського, 7 кв. 1,Севастополь,99011)

доДержавної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.12.2010 у задоволені адміністративного позову Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Гортензія" доДержавної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 100,00 грн. - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 20.04.2011 представник відповідача просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною та обгрунтованою.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2011 не з'явився. Заявив суду клопотання про зупинення провадження по справі до прийняття рішення по іншій справі, пов'язаної з нею.

Судова колегія вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, оскільки вважає, що справа № 1938/10/2770 та № 2919/10/2770 не пов'язані між собою.

Посилання позивача на те, що оскаржується акт від 30.08.2010 по справі № 1938/10/2770 не приймається до уваги, оскільки акт не є правовим актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Крім того, не надано жодного процесуального документу про розгляд справи № 1938/10/2770.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 30.08.2010 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі місті Севастополі була проведена перевірка магазину-майстерні, що належить Малого приватного підприємства "НВФ "Гортензія" з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігну готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 0474/27/02/23/16513322 від 30.08.2010 та виявлені порушення підпункту 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», саме: при продажу споживачу золотої підвіски за ціною 1620,00 грн. операцію не було проведено через зареєстрований, опломбований належним чином регістратор розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми видано не було.

Після чого, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005382330 від 07.09.2010 на суму 8100,00 грн..

Так, згідно пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Відповідно до положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Крім того, позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

З аналізування вказаних вище норм та термінів, слід зробити висновок, що зміст направлень на перевірку, що всі перевірки органів державної податкової служби в межах повноважень визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є позаплановими.

Що стосується відображення в направленнях про проведення «планової», то це є формальним порушенням вимог частини першої статті 112.

Наявність такого порушення згідно з частиною другою статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, продавцем підприємства позивача ОСОБА_4 не було зроблено. Тобто, наявність такого порушення не спричинює незаконність, протиправність дій інспекторів при проведенні такої перевірки, а тому вона проведена за наявності відповідного наказу та направлень, в рамках та на підставі положень Законів України "Про державну податкову службу в Україні" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Також, згідно статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Оскільки підприємство позивача має статус юридичної особи, тому застосування реєстратора розрахункових операцій ним при продажу товарів носить обовязковий характер, у зв'язку з чим посилання представника позивача, на те, що на них не розповсюджуються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг спростовуються матеріалами справи та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

З акту перевірки входить, що реєстратор розрахункових операцій на момент перевірки знаходився в робочому стані, але при покупці товару він не застосувався, розрахунковий документ на повну суму покупку не видавався, що є порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також судова колегія зазначає, що згідно вимог статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку також.

Матеріалами справи також підтверджено, що товар, реалізацію якого (золотого кулону з жемчугом), позивачем не було проведено через реєстратор розрахункових операцій, було придбано позивачем відповідно до договору, накладної № 7 від 30 жовтня 2009 року у ЧП ОСОБА_5. Товар вироблено ЧП ОСОБА_6, відповідно до ліцензії.

Тобто, вказаний товар не є продукцією власного виробництва позивача, при здійсненні торгівлі яким в розумінні статті 9 Закон № 265, не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

При продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - перелік). Діяльність, яку здійснює позивач не підпадає під дію вказаного нормативного акту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позапланова перевірка відповідачем була проведана правомірно.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Гортензія" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.12.10 у справі №2а-2919/10/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2011 р.