Ухвала суду № 16590955, 16.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11813/09/8/0170

16.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Військової частини А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Феодосійський")- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.02.11

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Міністерства оборони України- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 07.09.10 у справі № 2а-11813/09/8/0170

за позовом Військової частини А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Феодосійський") (вул. Ген. Горбачова, буд. 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

доУправління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК (вул. Українська, буд. 44, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

треті особи:

Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ,03168)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10 позовні вимоги Військової частини А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Феодосійський") задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК №1002 від 18.08.09 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Військової частини А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Феодосійський") 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 24.08.1998 року військова частина А 1411 зареєстрована як платник страхових внесків в ПФУ. Апелянт пояснює, що згідно директиви Міністерства оборони України від 01.12.2006 року № Д-322/1/010 розформовано 25 військовий госпіталь (військову частину А1411), правонаступником 25 військового госпіталю визначено Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський». Відповідач зазначає, що 13.05.2010 року на адресу відповідача надійшло повідомлення, що Феодосійський центральний військовий клінічний санаторій був перейменований у в/ч А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»). Таким чином, на думку апелянта, рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК №1002 від 18.08.09 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Військова частина А 1370 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим № 1002 від 18 серпня 2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

14 серпня 2009 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим Маляровою Н.М. виявлено факт порушення страхувальником вимог п.п.4 п.2 ст.17, п.6 ст.21 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року, п.п.1,2 (або 5-11) Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. N 7-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N 1000/9599, а саме: позивачем в строк, встановлений п.1 п.п.1.3 Порядку, до Управління ПФУ України в м.Феодосія АРК несвоєчасно надані відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2007 рік, а саме: Звіт за 2007 рік (строк надання звіту за 2007 рік до 01.04.2008 року), що викладено в акті про виявлене порушення № 319 від 14.08.2009 року (надалі акт, а.с. 9 10, т.I).

В акті зазначено, що відповідачем виявлено факт допущення порушення страхувальником в процесі реорганізації військової частини А 1411 (ЄДРПОУ 24965073, реєстраційний № 07-15-0035, юридична адреса: вул.Володарського, буд.1, м.Феодосія, АРК, 98100, р/р 35215000440, УДК в АРК м.Сімферополя, МФО 824026), що здійснена відповідно наказу Міністерства оборони України № 95 від 28.05.2009 року та розпорядження начальника військово-медичного управління Міністерства оборони України № 277/6/520 від 02.06.2009 року, шляхом приєднання до військової частини А 1370 (ЄДРПОУ 08275305, реєстраційний № 07-01-0159, юридична адреса: вул.Генерала Горбачова, буд.5(8), м.Феодосія, АРК,98100, р/р 35228001000496, УДК в АРК м.Сімферополя, МФО 824026). У звязку з тим, що з 01.01.2008 року правонаступником військової частини А1411 є військова частина А 1370, то звіт до системи персоніфікованого обліку за 2007 рік до 01.04.2008 року зобовязана була надати військова частина А1370 (директива Міністерства оборони України від 01.12.2006 року № Д-322/1/014, директива Міністерства оборони України від 15.05.2007 року № 322/1/04, директива Міністерства оборони України від 16.10.2007 року № Д-322/1/010).

З акту вбачається, що фактично позивачем відомості до системи персоніфікованого обліку за 2007 рік надані 14.08.2009 року.

В акті зазначено, що встановлене правопорушення тягне за собою відповідальність, передбачену ст.106 Закону № 1058, відповідно до п.7 ст.106 Закону № 1058 відповідальним за погашення податкового боргу, недоїмки є правонаступник страхувальника, який ліквідується.

Акт про виявлене порушення № 319 від 14.08.2009 року був направлений 14.08.2009 року позивачеві та ним отриманий 17.08.2009 року, про що свідчить штамп на акті.

Рішенням УПФУ в м.Феодосія АРК № 1002 від 18.08.2009 року (а.с.7, т.I) на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасне надання відомостей в систему персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, до військової частини А 1370 застосовані фінансові санкції в розмірі 374447,61 гривень у звязку з тим, що з 01.01.2008 року військова частина А 1370 є правонаступником військової частини А 1411та звіт до системи персоніфікованого обліку за 2007 рік до 01.04.2008 року за військову частину А 1411 зобовязана була надати військова частина А1370.

Рішення УПФУ в м.Феодосія АРК № 1002 від 18.08.2009 року було отримано позивачем 19.08.2009 року, про що свідчить штамп на рішенні.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV із змінами та доповненнями (далі - Закон №1058).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону №1058 відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 10, 12 - 15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.

Згідно із п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), платники страхових внесків повинні надавати до органів Пенсійного фонду України розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, ч.7 ст.106 Закону №1058 передбачено, що у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є:

ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються;

підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;

солідарно члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів - платників страхових внесків, що ліквідуються.

У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:

засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов'язаннями;

підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;

правонаступники страхувальника, що ліквідується.

У разі реорганізації страхувальника зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.

Феодосійський військовий клінічний санаторій (в/ч А 1370) 10.09.2001 року зареєстровано у якості субєкта господарської діяльності Міністерством оборони України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію військової частини як субєкта господарської діяльності у Збройних Силах (а.с.170, т.I).

Відповідно до п.п.1.2, 2.1 Положення про військову частину А 1370, затвердженого 11.06.2009 року начальником Головного Військово-медичного управління Міністерства оборони України, військова частина А 1370 є санаторно-культурним закладом Збройних Сил України, організаційно-військова частина А 1370 складається з Центру медичної реабілітації та санаторного лікування Збройних Сил України «Феодосійський»та лікувально - профілактичного відділу, які ведуть спільну фінансово-господарську діяльність під єдиноначальним керуванням командира військової частини А 1370.

Згідно директиви Міністерства оборони України № 115/1/0326 від 26.09.2007 року та наказу командувача ОдВО № 075 від 16.10.1997 року в м.Феодосія сформовано військову частину А -1411/військовий госпіталь Збройних Сил України, що підтверджується листом військової частини А 1411 № 144 від 27.04.1998 року (а.с.18, т.I).

Начальником медичної служби командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України полковником м/с Дідух І.М. 31.05.2006 року затверджено Статут Феодосійського гарнізонного військового госпіталю (військової частини А 1411).

З витягу з директиви Міністра оборони України від 01.12.2006 року № Д-322/1/0140 (а.с.5-6, т.I) вбачається, що Міністром оборони України наказано:

розформувати до 31.08.2007 року 25 військовий госпіталь (м.Феодосія АРК), що утримується за штатом № 27-191-51 (01) чисельністю 70 військовослужбовців та 55 працівників;

-умовне найменування військова частина А 1411, ідентифікаційний код 24965073 анулювати;

-правонаступником 25 військового госпіталю визначити Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»(на 650 ліжок) (м.Феодосія, АРК);

- переформувати до 30.04.2007 року Феодосійський центральний військовий клінічний санаторій (на 650 ліжок) (м.Феодосія, АРК), що утримується за штатом № 27-096-52 (01) чисельністю 43 працівники у Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»(на 650 ліжок);

- утримувати за штатом № 27/097-51 (01) чисельністю 3 військовослужбовці та 27 працівників, дислокувати на попередніх фондах, підпорядкувати директору Департаменту охорони здоровя Міністерства оборони України;

- умовне найменування військова частина А1370, ідентифікаційний код 08275305, код за схемою обліку У0580 ТУ0.

До директиви Міністра оборони України від 1 грудня 2006 року Д-322/1/014 «Про оптимізацію структури та чисельності медичної служби в Збройних Силах України у 2006-2007 роках»директивою Міністра оборони України від 16.10.2007 року Д-322/1/010 (а.с.21,т.I) внесені зміни, п.п.1-3 підрозділу «Переформувати»розділу «Військові частини, які безпосередньо підпорядковані Департаменту охорони здоровя Міністерства оборони України у 2007 році»додатку 3 до директиви Міністра оборони України від 15.05.2007 року № Д-322/1/04 викладено в такій редакції: «Переформувати до 30.12.2007 року Феодосійський центральний військовий клінічний санаторій (м.Феодосія, АРК), що утримується за штатом № 27-096-52 (01) чисельністю 43 працівники та 25 військовий госпіталь (м.Феодосія, АРК), що утримується за штатом № 27-191-51 (01) чисельністю 70 військовослужбовців та 55 працівників у Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»(на 650 ліжок), утримувати за штатом № 27/229 -51 (01) чисельністю 36 військовослужбовців та 49 працівників, дислокувати на попередніх фондах, підпорядкувати директору Департаменту охорони здоровя Міністерства оборони України. Умовне найменування військова частина А1370, ідентифікаційний код 08275305, код за схемою обліку У0580 ТУ0.

Відповідно до наказу директора Департаменту охорони здоровя Міністерства оборони України № 112 від 26.10.2007 року (а.с.40 - 44, т.I) наказано в термін до 30.12.2007 року переформувати Феодосійський центральний військовий клінічний санаторій (на 650 ліжок) (м.Феодосія, АРК) та 25 військовий госпіталь (м.Феодосія, АРК) у Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»(на 650 ліжок) (м.Феодосія АРК).

Військова частина А 1411 виключена з ЄДРПОУ 30.12.2007 року, що підтверджується довідкою № 2/10 про виключення з ЄДРПОУ від 01.02.2010 року.

Голова ліквідаційної комісії листом від 01.09.2009 року (а.с.70, т.I) звернувся до начальника Управління пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим стосовно зняття з обліку військову частину А 1411.

Відповідно до повідомлення про зняття з обліку юридичної особи (а.с.59,т.I) військова частина А 1411 на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 10.10.2006 року № 14-5, знято з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Феодосія від 03.09.2009 року як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

З додатку № 1 до акту переформування військової частини А 1411 (Іменний список офіцерів, військовослужбовців за контрактом, працівників Збройних Сил України військової частини А 1411 (а.с. 29-30, т.II) вбачається, що частина працівників Збройних Сил України військової частини А 1411 були переведені до військової частини А 1370 згідно наказу командира військової частини А 1411 від 21.01.2008 року № 8 на підставі Директиви Міністра оборони України від 16.10.2007 року № д -322/1/010; командир військової частини А 1411 був переведений до військової частини А 1370 згідно наказу командира військової частини А 1411 від 29.04.2008 року № 13 на підставі Директиви Міністра оборони України від 16.10.2007 року № Д - 322/1/010, наказу заступника Міністра оборони України від 08.04.2008 року № 54.

Особові справи на військовослужбовців військової частини А 1411 30.01.2008 року передані для подальшого обліку та ведення до військової частини А 1370, що підтверджується листом військової частини А 1411 від 30.01.2008 року№ 54-ДСК.

Отже, з вищевказаного вбачається, що позивач - військова частина А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський») є правонаступником військової частини А 1411, до якого перейшли її права та обовязки. Отже, позивач має відповідати за зобовязаннями військової частини А 1411.

Наказом Директору Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський»№ 95 від 28.05.2009 року (а.с.45-47, т.I) на виконання Директиви Міністра оборони України № Д-322/1/10 від 16.10.2008 року для завершення ліквідації військової частини А 1411 у звязку з розпорядженням ТВО начальника військово-медичного управління Міністерства оборони України № 277/6/513 від 27.05.2009 року призначено ліквідаційну комісію, бухгалтеру старшому матросу ОСОБА_4 та відповідальному виконавцю мл.сержанту ОСОБА_5 наказано надати персоніфікований облік за 2007 рік по працівникам військової частини А 1411 до Пенсійного фонду України в м.Феодосія до 1 липня 2009 року.

Позивач, який є правонаступником військової частини А 1411, відомості до системи персоніфікованого обліку за 2007 рік за військову частину А 1411 мав подати до 01.04.2008 року.

Фактично відомості до системи персоніфікованого обліку за 2007 рік за військову частину А 1411 надані до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим 14.08.2009 року, тобто, несвоєчасно.

Проводячи системний аналіз чинного законодавства щодо визначення та унормування питання про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим № 1002 від 18 серпня 2009 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість скасування цього рішення, враховуючи при цьому той факт, що визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень та його скасування повинно ґрунтуватися на сукупності підстав, в той час як суд перевіряє не тільки обґрунтованість та правомірність спірного рішення відповідача, а й звертає увагу на те, що рішення субєкта владних повноважень повинно бути прийнято з дотриманням розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, справедливо.

Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з до триманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, до стягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси фізичних та юридичних осіб.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

-здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

-якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані не обхідністю досягнення більш важливих цілей;

-несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за від сутності такого рішення чи дії;

-для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш “шкідливі” засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом, а також між цілями та засобами їх досягнення.

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки позивач військова частина А 1370 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Феодосійський») відноситься до неприбуткових та непідприємницьких організацій, утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, відмова у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим № 1002 від 18 серпня 2009 року призведе до порушення принципу пропорційності. За таких обставин, у разі відмови у задоволенні позову значна сума бюджетних коштів з однієї строки Державного бюджету має бути перерахована до іншої, що призведе до незбалансованості та неефективності бюджетної політики.

При цьому, судом першої інстанції проаналізовано фінансовий стан позивача за 2008, 2009, I півріччя 2010 року (а.с.2-10, т.II).

Баланс в/ч А 1370 на початок 2008 року складає 16701599,10 гривень, на кінець 2008 року 15485465,30 гривень, з них кредиторська заборгованість складає 40552,31 гривень, до якої увійшли розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги.

Баланс в/ч А 1370 на початок 2009 року складає 15485465,30 гривень, на кінець 2009 року 15215070,85 гривень, при цьому суму кредиторської заборгованості зменшено до 6672,82 гривень.

Баланс в/ч А1370 на початок 2010 року складає 15215070,85 гривень.

Згідно кошторису в/ч А1370 на 2010 рік, затвердженого Міністерством оборони 01.06.2010 року, видатки в/ч А1370 складають 11387658,00 гривень.

Відповідно до довідки позивача від 06.09.2010 року № 934 (а.с.12, т.II) станом на 06.09.2010 року кредиторська заборгованість в/ч А 1370 складає 1033830,27 гривень, в т.ч. по оплаті за комунальні послуги 229000,00 гривень, по оплаті продуктів харчування 804830,27 гривень.

Враховуючи, що розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій становить 374447,61 гривень, що складає 2,5 % всього балансу позивача на початок 2010 року (374447,61 гривень: 15215070,85 гривень х 100%) та 36,21% кредиторської заборгованості позивача станом на 06.09.2010 року (374447,61:1033830,27 х100%), штрафні санкції, застосовані відповідачем, можуть призвести до негативних наслідків, що не відповідають цілям, які було заплановано досягти, а отже застосування санкцій у такому розмірі свідчить про відсутність балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване оспорюване рішення субєкта владних повноважень.

Відповідно до ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

Порушенням правил здійснення господарської діяльності, за яке відповідачем застосовано штрафні санкції, є несвоєчасне подання відомостей до системи персоніфікованого обліку. Відповідно до п. 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N 1000/9599 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), граничним строком надання таких відомостей є 1 квітня року, наступного за звітним, тобто,у спірних правовідносинах 1 квітня 2008 року.

За таких обставин спірне рішення прийнято відповідачем із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто більш ніж через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності, що є також підставою для його скасування і задоволення позову.

Правильність застосування положень ст. 250 ГК України до правовідносин за участю органів Пенсійного фонду України і субєктів господарювання, пов'язаних із накладенням санкцій, передбачених ст. 106 Закону №1058 підтверджується, зокрема, практикою вирішення Вищим адміністративним судом України справ зазначеної категорії (ухвала ВАС України від 14.04.2009 року у справі №К-16853/07, ухвала від 14.04.2009 року у справі №К22533/07).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто більш ніж через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням принципу пропорційності, оскільки розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій становить 374447,61 гривень, що складає 2,5 % всього балансу позивача на початок 2010 року та 36,21% кредиторської заборгованості позивача станом на 06.09.2010 року, штрафні санкції, застосовані відповідачем, можуть призвести до негативних наслідків, що не відповідають цілям, які було заплановано досягти, а отже застосування санкцій у такому розмірі свідчить про відсутність балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване оспорюване рішення субєкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10 у справі № 2а-11813/09/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко