Ухвала суду № 16590939, 16.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7502/10/13/0170

16.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта"- ОСОБА_2, довіреність № 4243/04-04 від 13.12.10

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 22.09.10 у справі № 2а-7502/10/13/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" (вул. Партизанська, буд. 41, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

доДержавної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, буд. 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.10 позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" задоволені повністю, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим про нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 1431,12 грн. від 15.01.2010 №0000011502/0, від 26.03.2010 №0000011502/1, від 20.05.2010 №0000011502/2, від 07.06.2010 №0000011502/3, та про застосування до позивача штрафу у розмірі 20% у сумі 25426,28 грн. від 15.01.2010 №0000021502/0, від 26.03.2010 №0000021502/1, від 20.05.2010 №0000021502/2, від 07.06.2010 №0000021502/3, стягнуто на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства м. Алушта» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішенні прийняті на підставі діючого законодавства, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 25.11.2009, та за період з 31.10.2009 по 27.11.2009, у зв'язку виявленими порушеннями, а саме: порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №2181, та зазначив, що позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань з ПДВ за серпень та вересень 2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта"звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим та просить про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.05.2010 № 0000011502/2 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1431,12 грн. та № 0000021502/2 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 25426,28 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради АРК від 13.05.1994 №11371050001000958 як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та взято на облік як платник податків у державній податковій інспекції м. Алушта АР Крим, що підтверджується довідкою.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори. Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі - Закон №2181) податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.1.3. ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Позивач самостійно задекларував податкові зобовязання з ПДВ у податковій декларацій за серпень 2009 року в розмірі 461913,00 грн. за терміном сплати 30.09.2009. Позивачем було самостійно задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року податкове зобовязання у сумі 365692,00 грн. Граничний термін сплати податкового зобовязання 30.10.2009

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З 26.08.2009 по 28.09.2009 позивачем було сплачено 468000,00 грн. податкового зобовязання з ПДВ за серпень 2009 року, яки були спрямовані на погашення заборгованості липня 2009 року без винесення будь-якого повідомлення на адресу позивача.

В погашення податкового зобовязання за вересень позивачем були спрямовані кошти в сумі 180540,00 грн. платіжними дорученнями 21.10.2009, 29.10.2009, 30.10.2009, яки були спрямовані на погашення зобовязання позивача з ПДВ за серпень 2009 року без винесення будь-якого повідомлення на адресу позивача.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і Законів України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед повноважень органів податкової служби, передбачених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”такого права як самостійне, без згоди на те платника податків або без відповідного рішення суду, визначення призначення платежу і зарахування перерахованих платником власником коштів за певним цільовим призначенням на інші платежі, не існує. Отже орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Ззначені положення діючого законодавства не надавали права податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків, в даному випадку застосовувати п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону №2181.

21.12.2009 Державною податковою інспекцією м. Алушта АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 25.11.2009, та за період з 31.10.2009 по 27.11.2009.

За результатами проведення вказаної перевірки складений Акт №1772/15-2/03348028 (а.с .11-12).

У вказаному акті відповідач встановив порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №2181, та зазначив, що позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань з ПДВ за серпень та вересень 2009 року.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 вказаного Закону узгодженна сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: 15.01.2010 №0000011502/0, 26.03.2010 №0000011502/1, 20.05.2010 №0000011502/2, 07.06.2010 №0000011502/3, якими до позивача, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону №2181 та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 10% - 1431,12 грн. Також у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону №2181 та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% - 25426,28 грн. Податковими повідомленнями-рішеннями від 15.01.2010 №0000021502/0, від 26.03.2010 №0000021502/1, від 20.05.2010 №0000021502/2, від 07.06.2010 №0000021502/3.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на сплату податкового зобовязання були здійснені таки платежі: платіжне доручення №940 від 26.08.2009 на суму 100000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року; платіжне доручення №952 від 28.08.2009 на суму 65000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року; платіжне доручення №965 від 31.08.2009 на суму 53000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року; платіжне доручення №1078 від 22.09.2009 на суму 10000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за в серпень 2009 року; платіжне доручення №1079 від 22.09.2009 на суму 90000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року; платіжне доручення №1101 від 24.09.2009 на суму 100000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року; платіжне доручення №1105 від 28.09.2009 на суму 50000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009 року.

Відповідно до цих платіжних доручень, позивач перерахував до Держбюджету м. Алушта податок на додану вартість у сумі 468000,00грн. за серпень 2009 року по декларації за серпень 2009 року, якою визначено зобовязання 461913,00грн.

Згідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону 2181 визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, сплата позивачем податкового зобовязання підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу. У звязку з чим, податкове зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2009 року було сплачено позивачем без порушення його терміну та в сумі 468000,00 грн.

Позивачем було самостійно задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року податкове зобовязання у сумі 365692,00 грн.

Позивачем були перераховані у жовтні 2009 платежі на погашення податкового зобовязання вересня місяця 2009 року платіжними дорученнями від 21.10.2009 №1234 на суму 50000,00 грн., від 29.10.2009 №1253 на суму 70000,00 грн., від 30.10.2009 №1254 на суму 60540,00 грн. У звязку з чим, податкове зобовязання вересня 2009 року було частково сплачено позивачем добровільно у сумі 180540,00 грн. без порушення встановлених законом строків.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 10.1.1. статті 10 Закону №2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення готівкових коштів проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 №538 затверджений Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. За пунктом 9 вказаного порядку - готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу. У цьому разі посадові особи податкового органу у присутності матеріально відповідальної особи платника податків складають акт спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків за формою згідно з додатком 2. Копія акта передається платнику податків або уповноваженій ним особі.

Листом Державної податкової адміністрації України від 26.03.2002 №5062/7\24-1117 “Методичні рекомендації щодо роботи податкових керуючих з платниками податків, які мають податковий борг”передбачено, що до функцій податкового керуючого належить вилучення готівки з каси та інших місць зберігання.

Відповідно до пп. 7.2.1 ст. 7 Закону №2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (з урахуванням обмежень, визначених законодавчими актами), тобто в тому числі і готівкові кошти. На підставі прийнятого рішення виписується посвідчення на право разового вилучення готівки. Факт вилучення готівки у боржника перед бюджетом оформлюється актом вилучення готівки у платника податків, який має податкову заборгованість.

Зважаючи на те, що відповідно до пп. 8.6.1 ст. 8 Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, та з метою усунення передумов для подальшого оскарження у судовому порядку дій податкових органів щодо вилучення готівкових коштів, вилучена готівка в той же день (у разі вилучення у вечірній час - не пізніше наступного робочого дня) вноситься органом ДПС за письмовою згодою платника (додаток N 1) до установи будь-якого банку для перерахування на відповідні бюджетні рахунки для погашення заборгованості перед бюджетами по конкретних податках і зборах.

Згідно актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків проводився опис та вилучення готівки у касі позивача на протязі листопада 2009 року. Вилучені кошті в день їх вилучення перераховувались місцевого бюджету, та спрямовувалися на погашення податкового боргу, а саме.

02.11.2009 п/д ПН 2747093 у сумі 7703,67 грн.

03.11.2009 п/д ПН 2748593 у сумі 9298,10 грн.

04.11.2009 п/д ПН 2749393 у сумі 4287,71 грн.

05.11.2009 п/д ПН 2750903 у сумі 8962,21 грн.

06.11.2009 п/д ПН 27531 у сумі 6863,32 грн.

09.11.2009 п/д ПН 2754423 у сумі 9600,84 грн.

10.11.2009 п/д ПН 2757163 у сумі 10007,60 грн.

11.11.2009 п/д ПН 2759003 у сумі 10768,93 грн.

12.11.2009 п/д ПН2760103 у сумі 7609,83 грн.

13.11.2009 п/д ПН 27606683 у сумі 4107,01 грн.

16.11.2009 п/д ПН 2763953 у сумі 8300,00 грн.

17.11.2009 п/д ПН 2766343 у сумі 7000,00 грн.

18.11.2009 п/д ПН 2768963 у сумі 6000,00 грн.

19.11.2009 п/д ПН2771213 у сумі 7900,00 грн.

20.11.2009 п/д ПН2772953 у сумі 3074,36 грн.

23.11.2009 п/д ПН2775503 у сумі 7600,00 грн.

24.11.2009 п/д ПН2776623 у сумі 7300,00 грн.

25.11.2009 п/д ПН 2778243 у сумі 5400,00 грн.

26.11.2009 п/д ПН2782123 у сумі 5500,00 грн.

27.11.2009 п/д ПН 2785053 у сумі 5000,00 грн.

Усього у касі підприємства на протязі листопада 2009 року було вилучено 142283,58 грн. готівкових коштів. Вказані кошті частково у сумі 126383,58 грн. були спрямовані на погашення податкового зобовязання за серпень 2009 року, а решта у сумі 15900,00 грн. на погашення податкового зобовязання за вересень 2009 року.

Суд першої інстанції не погодився з визначеним відповідачем порядком зарахування вилученої готівки. Як вже було встановлено вище податкове зобовязання серпня 2009 року було сплачено платником податків добровільно, у повному обсязі та без порушення встановленого строку. Оскільки за особовим рахунком платника податків станом на 01.11.2009 окрім поточного податкового зобовязання визначеного у податковій декларації за вересень 2009 року у сумі 365692,00 грн. врахований залишок не сплаченого податкового боргу минулих періодів у сумі 520,43 грн. неправомірне зарахування вилучених коштів на повторне погашення податкового зобовязання серпня 2009 року, а не на погашення податкового залишку боргу у сумі 520,43 грн. та поточного податкового зобовязання за вересень.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовані матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки положення діючого законодавства не надавали права податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків, а сплата позивачем податкового зобовязання підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу. У звязку з чим, податкове зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2009 року було сплачено позивачем без порушення його терміну та в сумі 468000,00 грн. Судова колегія зазначає, що неправомірні дії відповідача з протиправного зарахування поточних платежів з податку на додану вартість в рахунок заборгованості за попередні податкові періоди та зарахування вилучених готівкових коштів на подвійну сплату податкового зобовязання вересня 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.10 у справі № 2а-7502/10/13/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко